Полеся В.М.
Вінницький національний аграрний університет
Напрями розвитку кооперації
в молочному скотарстві вінницької області
Основна проблема інфраструктури
молокопродуктового підкомплексу АПК Вінницької області полягає в стихійному
характері конкуренції між різними суб’єктами (операторами) ринку. Саме такий характер
функціонування ринку молока на сьогодні
відображається у вигляді різких коливань цін на молоко, в хаотичних і постійних
перерозподілах сфер впливу (сировинних зон молока) різними операторами ринку.
Наведені тенденції в інших країнах з врегульованою ринковою економікою давно
подолані. Шляхи вирішення диспропорцій на ринку молока загальновідомі, -
кооперація, інтеграція та спеціалізація. Саме ці поняття визначають
організаційну структуру галузі.
Особливо
актуальною проблема кооперування є для дрібнотоварних виробників Вінницької
області, таких як особисті селянські господарства. Світовий досвід свідчить, що єдиний ефективний шлях
вирішення проблем виробників молока (збут
молока, послуги ветеринара, осіменіння та ін.) – утворення селянами обслуговуючого
молочного кооперативу. Передумовою утворення таких кооперативів є проведення
пояснювальної роботи серед виробників молока у формах навчань, поширення
публікацій, консультацій та інших
заходів.
Товаровиробники молока, які вступають
у кооперацію, повинні розуміти, що вони ділять між собою ризик,
відповідальність, обов'язки, права і вигоди від своїх спільних зусиль. В
діяльності майбутнього молочного кооперативу потрібно втілити принцип пропорційності, який легко зрозуміти
і просто здійснити з господарської точки зору. Він полягає в тому, що члени
повинні фінансувати свій кооператив, покривати виробничі витрати і брати
участь у розподілі “прибутку” (або збитків) пропорційно до ступеня
використання ними послуг кооперативу. В іншому випадку розмивається
індивідуальність учасників, втрачаються орієнтири і підривається цілісна
природа кооперативу [1].
На основі опрацювання зарубіжного та
вітчизняного, досвіду функціонування молочних кооперативів розглянемо
сформовану нами модель утворення та діяльності молочних кооперативів у
Вінницькій області. Досвід свідчить, що майбутній молочний кооператив у своїй
діяльності повинен орієнтуватись на три основні напрямки політики кооперативу:
·
ризик,
витрати і пільги повинні розподілятися між пайовиками за принципом
справедливості (а не рівності);
·
пайовики
зобов'язані користуватися послугами свого кооперативу і забезпечити початковий
капітал та кошти для постійного відновлення діяльності кооперативу;
·
кооператив
повинен надавати послуги переважно, але не виключно, своїм членам.
Діяльність майбутнього молочного кооперативу повинна
базуватись на наступних принципах:
1. Членство повинно бути
добровільним і можливим для будь-кого, хто відчуває потребу в послугах кооперативу
і готовий взяти на себе обов'язки його члена. При цьому повинні бути виключені
штучні обмеження або соціальна, політична чи інша дискримінація.
2. Прибуток або економія,
в разі їх виникнення, є власністю членів кооперативу і повинні бути розподілені
між ними пропорційно до їх участі в господарській діяльності кооперативу.
3. Контроль з боку своїх
членів, які користуються послугами кооперативу.
4. Рівень дивідендів на
власний капітал повинен бути обмеженим [2].
З метою налагодження
ефективного контролю членів кооперативу
за його діяльністю необхідно забезпечити умови, коли кожен член
кооперативу буде мати право тільки на один голос при розв'язанні питань,
незалежно від розміру його вкладу або від ступеня користування послугами
кооперативу. Всі члени повинні мати змогу брати участь у прийнятті рішень і
висловлювати свою думку з питань діяльності кооперативу. Принцип демократичного
управління забезпечить врахування інтересів усіх членів до того, як рішення
буде прийнято [3].
На першому етапі пропонується створити обслуговуючий
молочний кооператив виробників молока місцевого рівня як експериментальний. Він
повинен охоплювати щонайменше виробників молока одного села, як велике
господарство так і власників корів, що утримуються в присадибних господарствах.
За розмірами сіл потенційних членів молочного сільського кооперативу може бути
20 – 300, цими параметрами і визначаються
розміри майбутнього кооперативу.
Діяльність кооперативу, як
об’єднання, слід починати до або одночасно з реєстрацією кооперативу. Це
дозволить уникнути багатьох поширених помилок, наявних в кооперативному
русі сільгоспвиробників в сучасних умовах. Випуск акцій кооперативом є
свідченням певного рівня його розвитку, тому для початку є достатнім утворення
неакціонерного молочного кооперативу.
За видом господарської діяльності пропонується
утворити збутово – обслуговуючий молочний кооператив. Його основні функції:
збут молока, використання пасовищ, маркетинг продукції, контроль якості
продукції, транспортування і реалізація колективних партій молока, організація
штучного запліднення корів, надання ветеринарних послуг, навчання та
інформаційне забезпечення виробників.
Створення виробничого молочного кооперативу є
недоцільним, оскільки молочно – товарні ферми великих сільськогосподарських
підприємств і є такими кооперативами.
Кооперування для організації переробки також недоцільне, оскільки в області
наявна значна кількість молокопереробних потужностей, і немає ніяких підстав
для утворення нових (краще збутовому молочному кооперативу в майбутньому
викупити наявний молокозавод).
Практична
доцільність створення збутово – обслуговуючого молочного кооперативу
визначається як результатами проведеного аналізу стану молочної галузі
Вінницької області, так і необхідністю демонстрації для усіх виробників молока
в області переваг участі в кооперативі, лише такий підхід може забезпечити
масовість кооперативного руху в галузі на перспективу.
Основною метою утворення пропонованого молочного
кооперативу є підвищення ефективності виробництва молока членами даного
кооперативу, які виробляють молоко. Допоміжним завданням є впорядкування відносин на ринку молока області шляхом
кооперування.
Література
1. Мартинчик О. А. Розвиток сільськогосподарської кооперації у скотарстві / О. А. Мартинчик // Економіка АПК. - 2008. - № 1. - С. 45-47.
2.
Нечипоренко О.М. Основні принципи створення сільськогосподарських кооперативів
/О.М. нечипоренко //Економіка АПК. – 2003. - №6. – С. 17-21.
3. Саблук
П.Т., Малік М.Й. Положення про організацію сільськогосподарських кооперативів
/П.Т. Саблук, М.Й. Малік – К.: 1998.