Экономические науки/ 12.Экономика сельского хозяйства.

Аспірант, Замула Х.П.

Інститут агроекології і природокористування НААН

ВПЛИВ АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС НА ВЕДЕННЯ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА В ЄВРОПІ

Внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (ЧАЕС) найбільш забрудненими виявились лісові екосистеми, що стали своєрідним бар’єром для утримання радіонуклідів. Так, істотне радіоактивне забруднення лісів сталося в Білорусії, Російській Федерації та Україні, а також у країнах за межами колишнього СРСР, особливо у Фінляндії, Швеції, Австрії, Німеччини, Норвегії. Ступінь забруднення лісових масивів ¹³⁷Cs в цих країнах становив від 10 МБк/м², а в деяких районах до 10–50 кБк/м² [2], причому діапазон цих концентрацій виявився типовим для випадінь ¹³⁷Cs в декількох країнах Західної Європи.

Для прикладу, площа лісів з щільністю забруднення ¹³⁷Cs більше 37 кБк/м² в Україні становить 12298 км², в Білорусії – 17194 км², а в Російській Федерації – 10000 км² [4].

Наслідки для лісового господарства Європи є надзвичайно масштабними в екологічному плані та досі достеменно не оцінені в економічному. Лише в Україні прямі збитки, яких зазнали лісогосподарські підприємства внаслідок радіоактивного забруднення, станом на 31.12.1986 р. [1] оцінювались у 65 млн доларів США, а щорічні збитки через скорочення обсягів лісозаготівель та побічного користування лісом і тепер становлять 7,15 млн доларів США.

Усе це змусило європейську спільноту об’єднати зусилля для розробки методологічних положень економіко-екологічної оцінки лісокористування та вмісту ¹³⁷Cs в лісових ресурсах в майбутньому. Методологічні підходи щодо визначення раціональної ефективності розвитку лісогосподарського комплексу на радіоактивно забруднених територіях являють собою важливий інструментарій оцінки продуктивності його розвитку і функціонування з точки зору вимог законів і закономірностей територіальної організації суспільного виробництва, розвитку і розміщення продуктивних сил.

В результаті МАГАТЕ була розроблена модель як рішення інструменту для оцінки контрзаходів для забруднених лісів. Вона складається з трьох частин: екологічна частина, фінансова частини і оцінка поглинутої дози. Згідно з даною моделлю першочерговим є визначення потреби в вирубці лісу або її відстроченні. До уваги береться доза опромінення заготовленої деревини для промислових або побутових цілей.

У свою чергу науковці [4] розділяють контрзаходи, що застосовуються до лісових екосистем забруднених радіоактивним цезієм на декілька категорій, а саме на: адміністративні та технологічні. Перші являють собою обмеження різного роду діяльності, що здійснюються в лісах, включаючи обмеження на: доступ населення та працівників лісового господарства, збір продуктів харчування та полювання, збір хмизу та заготівлю дров. Важливим аспектом адміністративних контрзаходів є протипожежні заходи, а також зміна правил полювання в залежності від сезонного підвищення рівня радіонуклідів в м’ясі тварин. Найбільш ефективними ці заходи були в трьох найбільш постраждалих країнах і частково в Скандинавії.

До технологічних контрзаходів відносять використання техніки та хімічної обробки, проте, через високу вартість вони не є поширеними.

Досвід проведення екологічних контрзаходів після аварії на Чорнобильській АЕС є унікальним та широко застосовується як на національних, так і на міжнародному рівнях.

Ще однією проблемою для Європейських країн стало значне перенесення радіоактивного цезію тваринами за схемою лишайник-оленина-людина, що спостерігалося в лісових масивах після чорнобильської аварії в північних арктичних і субарктичних територіях Європи. Аварія на ЧАЕС призвела до значного забруднення оленини в Фінляндії, Норвегії, Російській Федерації та Швеції, а також викликала серйозні проблеми серед народності лопарів.

Необхідно зауважити, що ряд важливих шляхів опромінення утворюється в результаті збору, обробки та використання деревини і лісоматеріалів на забруднених лісових територіях. Деревина та лісоматеріали стають джерелами потенційного опромінення відразу після того, як вони вивозяться з лісів, часто на значні відстані і іноді за межі держави. Відносна важливість цих шляхів опромінення була оцінена і визначена в кількісному вираженні [3].

У зв’язку із тим що три пострадянські країни, що мають найбільше радіоактивно забруднених лісів постачають деревину в країни Європи. Дослідниками [3] створена модель залежності ймовірності наявності радіоактивних елементів в готовій продукції від країни походження сировини.

Незважаючи на постійну роботу європейських урядовців та науковців в управлінні радіоактивно забрудненими лісами, для того щоб звести до мінімуму вплив випромінювання для людства актуальними та необхідними є такі заходи:

– постійний радіоекологічний моніторинг в лісовому господарстві;

– інформування населення, щодо рівнів радіоактивного забруднення, допустимих норм та наслідків використання продуктів з понаднормовою дозою радіації для життя та здоров’я;

– повне та беззаперечне фінансування усіх програм на землях лісогосподарського призначення;

– координація між країнами з метою попередження впливу та запобігання ядерних катастроф та їх наслідків для лісових екосистем та екології вцілому.

Список використаної література

1. Краснов В.П., Орлов А.А., Бузун В.А., Ландин В.П., Шелест З.М. Прикладная радиоэкология леса: монография. – Житомир: “Полисся”, 2007. – 680 с.

2. International Atomic Energy Agency: Environmental Consequences of the Chernobyl Accident and their Remediation: Twenty Years of Experience http://www-pub.iaea.org/mtcd/publications/pdf/pub1239_web.pdf (2012).

3. International Atomic Energy Agency, Assessing Radiation Doses to the Public from Radionuclides in Timber and Wood Products, IAEATECDOC-1376, IAEA, Vienna (2003).

4. TIKHOMIROV, F.A., SHCHEGLOV, A.I., Main investigation results on the forest radioecology in the Kyshtym and Chernobyl accident zones, Sci. Total Environ. 157 (1994) 45–57.