Экономика/Региональная экономика

Полеся В.М.

Вінницький національний аграрний університет

Оптимізація каналів реалізації плодово-ягідної продукції в регіоні

Вступ. В сучасних умовах практично для всіх аграрних виробників актуальним залишається питання реалізації виробленої продукції на вигідних для них умовах. Договірні відносини і реалізація плодово-ягідної продукції на ринку до цього часу залишаються найбільш прийнятними каналами. Реалізуючи продукцію на ринку виробники несуть суттєві затрати на реалізацію за рахунок транспортних витрат, при цьому знижуючи якість продукції та її товарний вигляд, так як вся продукція галузі відноситься до продукції яка швидко псується. В цей же час споживач витрачає багато часу на пошук плодів та ягід відповідної якості і по доступній ціні. Виходом з даної ситуації є встановлення прямого зв'язку між виробниками та споживачами, та забезпечення, за рахунок цього, зниження затрат, підвищення обсягів реалізації та збереження високої якості продукції [2].

Результати дослідження. Внаслідок демонтажу планової системи та, пов'язаної з цим, лібералізації цін і низки негативних чинників як на макро- так і на мікрорівнях в галузі склалися явно негативні тенденції: знижуються валові збори плодів і ягід, скорочуються площі насаджень, до критичного рівня знизилися темпи їх відтворення, в багатьох підприємствах садівництво стало збитковим або ж низькорентабельним. Серед причин такої ситуації слід назвати обмеження попиту, монополізм переробної промисловості та торгівлі, низькі закупівельні ціни, нерозвиненість ринкової інфраструктури та галузі торговельно-посередницьких послуг [1].

Такі проблеми характерні і для виробників Вінницької області, тому важливим напрямом розвитку галузі в регіоні може і повинно стати створення переробними підприємствами власних сировинних баз на основі довгострокової оренди землі, або, навпаки, створення переробних підприємств виробниками сировини. Іншим, не менш перспективним напрямом має стати створення та функціонування електронних магазинів. В основному сільськогосподарські підприємства Вінницької області, які реалізують плодово-ягідну продукцію, віддають перевагу вирощуванню кількох певних порід та сортів, що ставить їх і всіх реалізаторів плодово-ягідної продукції в ланцюгу реалізації в цінову залежність. При перевиробництві продукції кожен з учасників ланцюга реалізації намагається реалізувати продукцію по більш низькій ціні, щоб продати найбільшу кількість продукції. В цій системі пропозиція направлена по відношенню до споживача. В новій реалізаційній системі виробництво виходить з системи споживчого попиту. Інформаційна база надає відомості про те, коли перейти на інше виробництво, і дає можливість концентрувати виробництво на тому, що краще продається, а не на тому, що підприємства могли б виробляти. Електронна реалізація продукції, в першу чергу, оптимізує різноманітні породи і сорти плодів в різних підприємствах, районах та в регіоні в цілому. На основі надходження інформації від продажу по електронній мережі: "Що продається, коли продається і для кого", можливо в майбутньому оптимізувати видовий склад продукції і виключити ті її види, які не користуються попитом. Комп'ютерні програми дозволяють передавати дані про продукцію цілеспрямовано від виробника до споживача і навпаки. Це дає можливість для споживача автоматично поповнювати інформацію про продукцію, її ціну, а для виробника регулювати виробництво видів та сортів плодово-ягідної продукції, які користуються найбільшим попитом.

Важливим напрямом оптимізації організації збуту плодово-ягідної продукції має стати створення фірмових магазинів з продажу сільськогосподарської продукції, в тому числі плодів та ягід. Таке підприємство створює ринок, на якому виробник та продавець продукції виступають в одній особі. Даний канал реалізації дозволяє швидко доставляти плодово-ягідну продукцію, уникаючи проміжних ланок у структурі товарної продукції, й успішно конкурувати з іншими сільськогосподарськими підприємствами на споживчому ринку. Реалізація сільськогосподарської продукції у фірмових магазинах тільки набуває розвитку. З одного боку, організація такої торгівлі потребує додаткових капіталовкладень, з іншого – є одним з ефективних каналів реалізації. Перевагою фірмової торгівлі поряд з іншими каналами реалізації є: можливість аналізу конкурентоспроможності, вивчення цін й асортименту плодів та ягід в області, вивчення кон’юнктури ринку; підвищення якості продукції та передпродажної підготовки; вивчення споживчого попиту населення; низькі ціни та торгівельні націнки, що зумовлює до збільшення кількості споживачів.

У більшості випадків сільськогосподарські підприємства Вінницької області реалізують плоди та ягоди невеликими обсягами, нестандартними партіями продукції та різними товарними сортами. Тому на рівні одного чи двох районів області необхідно створювати агроторгові доми, які регулярно закуповуватимуть плодово-ягідну продукцію невеликими обсягами, підсортовують її та комплектують до оптимальної партії.

Висновки. Вибір підприємствами-виробниками оптимальних ринків збуту плодово-ягідної продукції, варіантів доставки продукції до споживача з мінімальними витратами при максимальному збереженні продукції, вигідних посередників, продавців-покупців тощо, забезпечить галузі високий рівень прибутковості та відкриє можливості її технічного переоснащення та запровадження прогресивних технологій виробництва продукції.

Література

1. Михайлишина Л. Ціноутворення та оптимальний розподіл продукції плодово-ягідної галузі як необхідна складова підвищення її конкурентоспроможності /Л. Михайлишина //Економічний аналіз. - 2011. – Випуск 9. Ч. 2. – С. 327-330.

2. Ільченко Т.В. Організаційно-економічні аспекти формування ринкової системи реалізації сільськогосподарської продукції /Т.В. Ільченко //Держава та регіони. – 2007. - №2. – С. 116-119.