Студентка
Домитрович С.Г.
Донецький національний університет економіки і торгівлі
імені Михайла Туган-Барановського, Україна
Роль державних цільових фондів в економіці України
В умовах розвитку ринкової економіки в Україні важливу роль починають
відігравати державні цільові фонди. Питання створення та функціонування
цільових фондів держави є досить актуальним, що зумовлено пошуком органами
державної та місцевої влади додаткових можливостей одержувати кошти не тільки з
бюджету, а й з інших джерел, для виконання своїх завдань та функцій.
Теоретико-методологічні, методичні, прикладні питання багатоаспектних
проблем функціонування цільових фондів та підвищення його ефективності були і
залишаються предметом і об'єктом наукових досліджень.
Мета даної статті: визначення ролі державних цільових
фондів в економіці України.
Різні аспекти створення фондів та управління ними досліджували вчені:
Волощук Г. О., Бондар І. К., Гнибіденко І. Ф., Лагутін В. Д., Лібанова Е. М.,
Мандибура В. О., Новікова О. Ф., Новіков В. М., Онікієнко В. В., Пирожков С.
І., Сахань І. Я., Василенко Л. І, Черняк В. К., Чухно А. А., Шклярський Ю. О.
та інші. Проте це питання й досі не втратило актуальності і потребує подальшої
розробки.
На сучасному етапі ринкових перетворень в Україні у сфері функціонування
цільових соціальних фондів нагромадилася низка нерозв'язаних проблем
законодавчого і організаційного характеру:
·
дублювання функцій окремих
соціальних фондів;
·
великі розміри внесків до
державних соціальних фондів не збільшують надходження коштів від підприємств,
організацій, що пов'язано з таким негативним явищем, як "тінізація"
економіки;
·
відсутність єдиних принципів
визначення критеріїв необхідності надання соціальних пільг;
·
відсутність чіткої спрямованості
соціальних витрат на допомогу сім'ям із низьким рівнем доходів;
·
недостатня узгодженість
соціальних витрат із іншими державними витратами;
·
не вирішено питання узгодженого
формування бюджетних видатків та видатків державних соціальних фондів на
соціальні виплати на основі використання державних мінімальних соціальних
стандартів тощо.
Крім того, є низка проблем притаманна конкретним цільовим
фондам держави. Так, Фонд соціального страхування на випадок безробіття має багато
проблем, пов'язаних із рухом робочої сили. Фонд соціального страхування з
тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими народженням та
похованням стикається з проблемним питанням пов'язаним з визначенням джерел
фінансування оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності працівникам
бюджетних установ, нарахуванням страхових внесків до Пенсійного фонду на суму
допомоги по тимчасовій непрацездатності. Фонд соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань має забезпечити
фінансування профілактичних заходів, які визначено національною, галузевими та
регіональними програмами поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого
середовища. При цьому Фонд не бере участі у розробці зазначених програм, однак
повинен вишукати фінансові ресурси відповідно до затверджених обсягів, що є
дуже проблематичним[3].
З найбільшою кількістю проблем стикається Пенсійний фонд
України. Так, відсутність системності у проведенні пенсійної реформи,
випереджаюче підвищення розмірів пенсій, порівняно із збільшенням фонду оплати
праці, на фоні розтягнутого в часі до десяти років розширення джерел доходів
Пенсійного фонду та поетапного звільнення його від невластивих витрат
розбалансовують бюджет Пенсійного фонду.
Управління пенсійними коштами здійснюється неефективно.
Значні їх обсяги відволікаються на фінансування невластивих Пенсійному фонду
видатків. Основною причиною зазначеного є встановлення у законах про державний
бюджет на відповідний рік за більшістю бюджетних програм з виплати пенсій,
призначених за різними пенсійними програмами, а також нормативно-правовими
актами видатків не на поточне фінансування виплати пенсій, а на відшкодування
уже здійснених Пенсійним фондом виплат, що створює сприятливі умови для
відстрочення виконання зобов'язань державного бюджету та цільових фондів перед
Пенсійним фондом.
До Пенсійного фонду України з усіх законодавчо визначених джерел
фінансування за 2012 рік надійшло 222 631,8 млн. гривень. З урахуванням залишку коштів, який склався на початок
минулого року, загальний обсяг доходів становив 224 026,6 млн. гривень. При
цьому, власні надходження склали157 980,4 млн. грн., що на 13,6 %, або 18 924,8
млн. грн. більше порівняно з відповідним показником 2011 року.
З Державного бюджету України на фінансування пенсійних програм протягом
року було виділено 64 494,1 млн. гривень. Із загального обсягу виділених
асигнувань 49 170,2 млн. грн. – дотація на виплату пенсій, надбавок
та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами, 15 323,9
млн. грн. – кошти на покриття дефіциту Пенсійного фонду України для виплати
пенсій.
З Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок
безробіття надійшло 79,7 млн. грн., з Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України – 77,5 млн.
гривень.
У 2012 році Пенсійний фонд України був забезпечений
у повному обсязі фінансовими ресурсами на виплату пенсій та грошової допомоги
13,6 млн. пенсіонерів. Сума видатків на
пенсійні виплати становила 233 695,9 млн. грн., що на 22 981,5
млн. грн. більше порівняно з 2011 роком.
Середній розмір пенсійної виплати станом на 1 січня 2013 року
становив 1 470,73 грн., що на 217,45 грн. більше від розміру, який
склався на відповідну дату минулого року. Витрати,
які передбачено проводити за рахунок власних коштів, становили 191 427
млн. грн., або 81,9 % загального обсягу видатків.
Видатки за рахунок коштів Державного бюджету України становили
41743,8 млн. грн. і забезпечили у повному обсязі виплату пенсій
військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу строкової
служби; пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними
пенсійними програмами, державної соціальної допомоги особам, які не мають права
на пенсію, та інвалідам і державної соціальної допомоги на догляд; компенсацію
різниці у пенсійному забезпеченні наукових працівників; виплату пенсій, доплат
та компенсацій до них, призначених згідно із Законом України “Про статус і соціальний
захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;
пенсій працівникам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на
підземних роботах; пенсій працівникам сільськогосподарського виробництва з
особливо шкідливими та важкими умовами праці; пенсійні виплати
військовослужбовцям з числа осіб начальницького і рядового складу та суддям у
відставці; виплату щомісячної державної адресної допомоги до пенсії інвалідам
війни та учасникам бойових дій.
Видатки на пенсійні виплати громадянам, які достроково вийшли на пенсію,
становили 78 млн. гривень. Виплата пенсій по
інвалідності внаслідок нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань профінансована на загальну суму 449 млн. гривень.
Залишок коштів на кінець року, який сформувався за рахунок власних
надходжень Пенсійного фонду України в сумі 2 215,7 млн. грн., забезпечив
авансове фінансування пенсійних виплат січня 2013 року.
З урахуванням вищезазначеного сума реального дефіциту коштів Фонду у 2012
році сягнула 27,2 млрд. грн., з яких 15,3 млрд. грн. покривалися за рахунок
коштів державного бюджету, передбачених на цю мету Законом України “Про
Державний бюджет України на 2012 рік”[1].
З розглянутих проблем державних цільових фондів шляхи оптимізації можуть
бути такими:
- зменшення розміру пенсій працюючим пенсіонерам;
- одержання пенсіонером водночас заробітної плати
і пенсії;
- процес надання пільг населенню повинен бути
звуженим, кількість пільг зменшена;
- увага та обережність держави у ставленні до
банкрутства підприємств;;
- необхідно створити систему контролю за
середньомісячними доходами громадян;
- для зменшення чисельності безробітних, що
проживають у сільській місцевості доцільно використовувати заохочувальні
заходи, що повинно бути покладено на місцеву та районну владу[4].
Література
- Режим доступу: http://www.pfu.gov.ua/pfu/control/uk/publish/article?art_id=210010&cat_id=94750
2.Кудряшов В.П. Курс фінансів: Навч. посіб. — К.: Знання-Прес,
2008.-431с