Економіка/1. Банки і банківська система
Косогов В. А., здобувач
Донецький національний університет економіки
і торгівлі
імені Михайла Туган-Барановського
(м Донецьк)
Ліквідність банків у координатах Базель III
Глобальна економічна криза
створила основу для реформи світового банківського сектора, у якого виникли
серйозні проблеми з ліквідністю і достатністю капіталу. 16 грудня 2010 р. на web - сайті Базельського комітету з банківського
нагляду (Комітет) в мережі Інтернет був опублікований пакет реформ, спрямованих
на вдосконалення регулювання діяльності банків з урахуванням уроків кризи: «Базель
III: Загальні регулятивні підходи до підвищення стійкості
банків і банківського сектора» (Basel III: A global regulatory framework for more resilient banks and banking systems) [1] і «Базель III: Міжнародні підходи до оцінки, стандартів і
моніторингу ризику ліквідності» (Basel III: The Liquidity Coverage Ratio and liquidity risk monitoring tools) [2]. Ці документи раніше були схвалені Групою
керівників центральними банками і глав наглядових органів країн - учасниць
Комітету, а також підтримані главами держав «Групи 20» на саміті в Сеулі в
листопаді 2010 року.
Базель III передбачає підвищені вимоги до якості і достатності
капіталу банків; введення показника левериджу (співвідношення капіталу до
об'єму активів і забалансових зобов'язань, не зважених по ризиках), спеціальних
«буферів» капіталу, що дозволяють абсорбувати збитки в періоди стресу, а також
двох нормативів ліквідності (показників короткострокової ліквідності (Liquidity Coverage Ratio (LCR)) і чистого стабільного фондування
(Net Stable Funding Ration (NSFR))). Стандарти Базель III представлені двома документами: «Базель III: Загальні регулятивні підходи до
підвищення стійкості банків і банківського сектора» і «Базель III: Міжнародні
підходи до оцінки, стандартів і моніторингу ризику ліквідності». Нові вимоги до
регулятивного капіталу і нормативи ліквідності повинні поетапно впроваджуватися
в країнах - членах Комітету протягом 2012-2018 рр., а саме:
1) відносно підходів до регулятивного капіталу:
- нові вимоги до структури власних коштів (у частині вимог до
інструментів акціонерного капіталу, капіталу 1-го і 2-го рівнів і вимог про
поетапне (протягом 10 років) списання інструментів капіталу, що не задовольняють
новим критеріям) мали впроваджуватися з 1 січня 2013 р.;
- нові вимоги до достатності акціонерного капіталу і капіталу 1-го
рівня планується впроваджувати поетапно протягом 2013-2014 рр.; нові вимоги до
достатності акціонерного капіталу і сукупного капіталу з урахуванням захисного
буфера (conservation buffer) - протягом 2016-2018 рр.;
2) відносно введення до складу обов'язкових вимог (нормативів)
показника левериджу:
- протягом 2013-2016 рр. передбачений «паралельний» розрахунок
банками показника левериджу з існуючим показником достатності капіталу,
спостереження за значенням показника левериджу і його компонентів, а також за
зміною показника порівняно з існуючим показником достатності капіталу;
- з 1 січня 2015 р. передбачається
розкриття банками інформації по показнику левериджу;
- з 1 січня 2018 р. цей
показник, порядок розрахунку і значення якого планується уточнити в першій
половині 2017 р. з урахуванням результатів періоду «паралельного» розрахунку,
передбачається включити в перелік обов'язкових;
3) відносно введення нових
нормативів ліквідності :
- починаючи з 1 січня 2012
р. планується представлення банками звітності за розрахунком показника
короткострокової ліквідності (LCR) і показника чистого стабільного фондування (NSFR)
на регулярній основі. Представлення банками звітності здійснюватиметься у
рамках періоду моніторингу за значеннями показників ліквідності і їх
компонентів;
- з 1 січня 2015 р. (LCR)
і з 1 січня 2018 р. (NSFR) нові нормативи ліквідності передбачається включити в
перелік обов'язкових.
Згідно з рішенням Групи керівників центральних банків і глав
наглядових органів (The Group of Central Bank Governors and Heads of
Supervision, GHOS) 12 січня 2014 р. на сайті Базельського комітету з
банківського нагляду (БКБН) в мережі Інтернет для обговорення з банківським
співтовариством опублікований консультативний документ «Базель III: Показник
чистого стабільного фондування» (Basel III: The Net Stable Funding Ratio,
January 2014) про порядок розрахунку показника чистого стабільного фондування (NSFR),
передбаченого у рамках пакету реформ Базеля III по регулюванню ризику
ліквідності. Методика була допрацьована БКБН в порівнянні з версією,
опублікованою в 2010 р. Перегляд
методики заснований на зміні концептуального підходу, а саме передбачається
перехід від NSFR як показника структури фондування в умовах стресу на горизонті
1 рік (версія 2010 р.)
до показника, дотримання якого спрямоване на уникнення надмірної трансформації
банками короткострокових зобов'язань в довгострокові активи (пропозиції 2014 р.).
В цілому NSFR розраховується як співвідношення «наявного
стабільного фондування» (визначається на основі структури ресурсної бази банку залежно від її виду і терміновості
із застосуванням коефіцієнтів наявного стабільного фондування) і «необхідного
стабільного фондування» (залежно від структури активів і позабалансових
зобов'язань банку із застосуванням коефіцієнтів необхідного стабільного
фондування). Мінімальне значення NSFR встановлене на рівні 100%. Набуття
чинності показника як нормативної вимоги планується з 01.01.2018 р. Основні
зміни в методиці розрахунку в порівнянні з версією 2010 р., обумовлені зміною
підходу до NSFR, полягають в наступному: введено додаткову деталізацію коштів із терміном погашення менше 1
року, що залишився (введені додаткові
тимчасові інтервали до 6 місяців і від 6 місяців до 1 року), щоб уникнути
різкого зниження показника NSFR при наближенні дати погашення зобов'язань; встановлено більш повну відповідність між
підходами до високоліквідних активів (грошові кошти і високоліквідні цінні
папери) при розрахунку показників LCR і
NSFR; по активах, обтяжених на термін
від 6 місяців до 1 року, встановлено коефіцієнт необхідного стабільного
фондування, що дорівнює 50%; пом'якшено
(підвищено) коефіцієнти наявного стабільного фондування при включенні депозитів
фізичних осіб терміном менше 1 року; введено ненульові (50%) коефіцієнти необхідного фондування по
короткострокових позиках банкам і небанківським фінансовим організаціям
(унаслідок того, що угоди можуть багаторазово пролонгуватися, по суті, стаючи
довгостроковими).
Під короткостроковою ліквідністю банку (LCR) розуміється його
здатність забезпечити своєчасне і повне виконання своїх грошових і інших
зобов'язань і можливість продовжити свою діяльність в умовах нестабільності,
обумовленої зовнішніми і (чи) внутрішніми по відношенню до банку чинниками,
протягом найближчих 30 календарних днів з дати розрахунку LCR.
LCR розраховується як
співвідношення величини високоліквідних активів (ВЛА) і величини чистого
очікуваного відтоку грошових коштів по усіх операціях банку протягом найближчих
30 календарних днів з дати розрахунку LCR. В розрахунок ВЛА включаються активи,
які знаходяться під управлінням уповноваженого підрозділу банку (банківської
групи), що здійснює управління ризиком ліквідності, які необтяжені
зобов'язаннями банку і задовольняють іншим встановленим умовам.
Таким чином,
впровадження Базельських стандартів в українську практику потребує розробки
відповідних методичних рекомендацій НБУ.
Література
1. Basel III: A global regulatory framework for more resilient banks and
banking systems: Retrieved from:
http://www.bis.org/publ/bcbs189_dec2010.htm
2. Basel III: The Liquidity Coverage Ratio and liquidity risk monitoring
tools: Retrieved from: http://www.bis.org/publ/bcbs238.htm
3.
Basel III: the Net Stable
Funding Ratio - consultative document: Retrieved from: http://www.bis.org/publ/bcbs271.htm