УДК

О. Ю. Клепанчук

Здобувач кафедри економічної теорії ЛКА

Вплив податкового реформування на діяльність малих підприємств

Інститут малого бізнесу в сучасній ринково орієнтованій економіці відіграє важливу роль. Його розвиток неможливий без відповідного законодавчого та нормативно-правового забезпечення.

В Україні основи податкового законодавства були сформовані на основі нормативної бази, успадкованої від командно-адміністративної системи і включали низку законів, які визначали засади податкового регулювання.

Більшість суб’єктів малого бізнесу розпочала свою діяльність після набуття чинності Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності» [1], яка для суб’єктів малого бізнесу була запроваджена як альтернативна загальній системі в 1999 році. Її основною метою була активізація та легалізація підприємницької діяльності, підвищення рівня зайнятості населення. Завдяки своїй простоті та зрозумілості, мінімізації адміністрування, звільнення фонду оплати праці від нарахування внесків до фондів соціального страхування, ця система набула популярності серед підприємців і швидко поширилась.

Практичний досвід застосування спрощеної системи оподаткування в Україні свідчить про її позитивний вплив на малий бізнес, оскільки вона дозволяє максимально спростити облік і контроль за діяльністю суб’єктів підприємництва та забезпечує стабільні надходження до бюджету.

Водночас, незважаючи на позитивні зрушення в розвитку оподаткування суб’єктів малого бізнесу, спрощена система оподаткування в Україні має низку негативних наслідків, а саме:

- можливість застосування схем ухилення від оподаткування;

- мінімізація оподаткування доходів найманих працівників і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування шляхом реєстрації найманих працівників суб’єктами підприємницької діяльності – платниками єдиного податку і переводу співробітництва з ними на контрактну основу. Таким чином, роботодавець уникає сплати єдиного соціального внеску, а фізична особа – податку на доходи фізичних осіб і соціального внеску.

- реєстрація платниками єдиного податку осіб, що займаються професійною діяльністю (адвокати, лікарі, консультанти), що суттєво мінімізує їхні податкові зобов’язання при значних доходах.

Через зазначені нами негативні явища відбуваються досить значні втрати бюджетних надходжень і, відповідно, тих сфер, що фінансуються з державного бюджету.

Але, поряд аргументів проти спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, її ліквідація не є ефективним рішенням, оскільки скасування спрощеної системи не означатиме автоматичного переходу всіх суб’єктів підприємницької діяльності на загальну систему оподаткування, а навпаки, наслідком такого рішення стане перехід у тінь значної частини малого бізнесу, що зменшить навіть наявні надходження до бюджету.

З 2 грудня 2010 р., основним нормативно-правовим актом, що регулює сферу оподаткування, стає Податковий кодекс України [2]. Однак до першої редакції кодексу не ввійшла глава, яка стосувалася спрощеної системи оподаткування, і платники єдиного податку і надалі працювали за старими нормативно-правовими актами, що визначають основи спрощеної системи оподаткування, зокрема Указом Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» [1]. Це, в свою чергу, спровокувало низку проблем та призвело до виникнення суперечностей між нормами різних нормативно-правових актів.

До моменту прийняття законодавчо-нормативного документу, що буде регулювати оподаткування малого бізнесу, тимчасове існування спрощеної системи оподаткування за єдиним податком регулюється Податковим кодексом України, який вступив в силу з 1 січня 2011 року. Та варто зазначити, що ним створюється більше податкове навантаження на малий бізнес ніж раніше. Так, якщо раніше єдиний податок з рахунків Державного казначейства розподілявся на соціальні фонди, то, починаючи з 01.01.2011, Держказначейство вже не розподіляє кошти, а всі платники податку повинні перераховувати єдиний соціальний внесок до Пенсійного фонду.

Та вже 4 листопада 2011 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності» № 4014-VI [2]. У напрямку поліпшення податкового клімату для підприємців України це стало важливим кроком. Норми цього Закону, на відміну від Податкового кодексу, чітко визначили:

- критерії перебування на спрощеній системі;

- порядок переходу платника на спрощену систему оподаткування і навпаки;

- порядок визначення доходу;

- ведення обліку та складання звітності;

- порядок видачі та анулювання свідоцтва платника єдиного податку;

- відповідальність платника єдиного податку за недотримання норм кодексу.

Також, з метою створення сприятливих умов для розвитку малого бізнесу, новою системою передбачено наступне:

- збільшення обсягів річного доходу, що дає право перебувати на спрощеній системі;

- прив'язку ставок єдиного податку до розміру мінімальної заробітної плати;

- встановлення з метою оподаткування 4 категорії платників;

- скасування надбавок, які застосовувалися до фіксованих ставок податку за кожного найманого працівника фізичної особи;

- скасування обмеження щодо віднесення до витрат платника податку на прибуток, витрат на придбання товарів (робіт, послуг) у фізичних осіб - платника єдиного податку;

- обмеження сфери застосування спрощеної системи оподаткування для окремих видів господарської діяльності;

- посилення відповідальності платника податку за застосування іншого способу розрахунків, здійснення діяльності, не зазначеної у свідоцтві, перевищення граничного обсягу доходу, тощо;

- встановлення підстав для анулювання органами податкової служби свідоцтва платника єдиного податку [2].

Відповідно із Законом, також проведено диференціацію фізичних осіб – підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Їх поділили на 3 групи, а для юридичних осіб створили окрему групу [4].

Виходячи з вищенаведеного, можна зазначити, що сучасна податкова система позбавлена стимулюючої основи, яка в нинішніх умовах розвитку повинна розкриватися у взаємозв’язку всіх основних функцій оподаткування.

Водночас, аналізуючи зміст прийнятого Податкового кодексу, можна виділити наступне позитивне зрушення податкової системи, а саме: скорочення кількості податків і зборів та зниження податкового тиску на економіку. Замість 28 загальнодержавних та 14 місцевих обов’язкових платежів, що були закріплені Законом України “Про систему оподаткування” [1], Податковим кодексом запроваджено відповідно 18 та 5 платежів.

Проаналізуємо вплив змін ПКУ на малий бізнес. Крім того, що фізичні особи - підприємці, які працюють на спрощеній системі, змушені були перейти з квартальної звітності на щомісячну, перед «самозайнятими» постала інша перешкода: з 1 квітня 2011 року набрала чинності стаття ПКУ, згідно з якою підприємствам заборонено включати в собівартість витрати на оплату товарів, робіт і послуг спрощенцям. Тепер вони повинні включати їх в свій прибуток і, відповідно, платити податки, що робить роботу зі спрощенцями невигідною.

Ми погоджуємось з точкою зору В. Ляшенко та А. Просуленко [6], які стверджують, що впровадження нового Податкового кодексу посилює тиск на малий бізнес і ставить його під загрозу знищення. Тому чинна система оподаткування потребує удосконалення.

Доцільно зазначити і те, що з моменту набуття чинності Податкового кодексу України було прийнято вже 5 Законів, які вносять зміни до головного документа країни з оподаткування. Останнім став Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення деяких норм Податкового кодексу України)» (законопроект № 8217) [3].

Одним із основних недоліків ПКУ, як показує практика, є відсутність роз`яснень їх застосування, зокрема відповідних роз`яснювальних листів ДПСУ. Погіршення відбувається через відсутність напрацьованої судової практики вирішення податкових спорів [5]. Тому можна зробити висновок, що від цього, у першу чергу, страждає малий та середній бізнес, якому доводиться пристосовуватися до нових правових реалій.

Отже, відсутність науково обґрунтованих підходів до формування національної податкової системи та до аналізу наслідків від її впровадження не сприяють ефективному функціонуванню підприємств.

Факт проведення податкової реформи в країні є, на нашу думку, позитивним, але існує нагальна потреба його модернізації з урахуванням конкретної практики податкового регулювання.

Література:

1. Закон України про систему оподаткування від 25 черв. 1991 р. № 1251-XII (втратив чинність). – Режим доступу : www.rada.gov.ua

2. Податковий кодекс України від 2 груд. 2010 р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями від 1 січ. 2011 р. – Режим доступу : www.rada.gov.ua

3. Поправки до Податкового кодексу та їх вплив на бізнес. Журнал «Бізнес-пропозиція». [Електронний ресурс] Режим доступу: http://biznes-pro.ua/index.php?page=9&id=1512

4. Вахновська Н. А. Податковий кодекс в контексті реформування податкової системи України / Н. А. Вахновська // Економічний форум. – 2011. – Вип. 1. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Ekfor/2011_1/23.pdf

5. Всеукраїнська громадська організація «Сила країни»: позитивний і негативний вплив податкового законодавства на малий і середній бізнес. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://narodna.pravda. com.ua/politics/4eaeb4765e5b6/

6. Ляшенко В. І. Вплив Податкового кодексу України на розвиток малого підприємництва: експертні оцінки на етапах обговорення, прийняття та внесення змін / В. І. Ляшенко, А. А. Просуленко // Вісник економічної науки України. – 2011. – №2. – С. 93-111.

7. Податковий кодекс продовжує руйнувати малий бізнес. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://tsn.ua/groshi/podatkoviy-kodeks-prodovzhuye-ruynuvati-maliy-biznes.html

8. Тульчинський Р. В. Податкова система України, її недоліки та шляхи реформування / Р. В. Тульчинський, М. О. Змієнко // Екон. вісн. Нац. тех. ун-ту України “Київ. політехн. ін-т”. – 2009. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Evkpi/2009/88.pdf

9. Шкарупа О. В. Аналіз проблем та напрямків удосконалення системи оподаткування в Україні / О. В. Шкарупа, А. В. Романченко // Механізм регулювання економіки. – 2010. – № 1. – С. 185-191.