Коханець Катерина Вікторівна

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

 

Сучасний механізм регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні

 

Сучасний механізм регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні представлений такими основними елементами, як: митна вартість, вантажна митна декларація, механізм розрахунку й сплати митних зборів, мита, акцизних зборів і ПДВ. Так, митом називається податок, який справляється у зв'язку з перетином товару кордону держави, здебільше, при ввезенні іноземного товару в країну. Обкладення митом товарів та інших предметів, які переміщуються через митний кордон України, здійснюється відповідно до Закону України "Про митний тариф" [1]. Ставки митних зборів визначаються Кабінетом Міністрів України на підставі Митного кодексу України.

Класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності здійснюється відповідно до певних правил правил: назви розділів, груп та підгруп наводяться лише для зручності користування, а для юридичних цілей класифікація товарів проводиться виходячи з найменувань товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо такі тексти найменування та примітки не вимагають іншого, відповідно до чітко визначених положень. Так, структура цифрового позначення товарів містить: група - позиція - підпозиція - категорія – підкатегорія, а усі предмети, що підлягають митному контролю, систематизовано у 21 розділі, 97 главах, 1241 товарній позиції та 5019 товарних підпозиціях, найменування й цифрові коди яких, уніфіковано з Гармонізованою системою. Митні органи при визначенні відповідності предмета, який перетинає митний кордон, тарифній позиції, керуються наступними положеннями [3]:

1) визначальним елементом класифікації є належність предмета до конкретної товарної позиції Тарифу (найменування розділів і глав мають допомагати у користуванні Тарифом);

2) предмети, які пред’явлені до митного контролю в розібраному чи нерозібраному вигляді, класифікують за тією товарною позицією, до якої належить предмет у зібраному вигляді;

3) якщо предмет може бути віднесений до двох чи більше товарних позицій одночасно, в такому випадку перевага віддається товарній позиції, що містить в собі більш детальний опис предмета. Це положення має застосовуватися в усіх випадках процедури товарної класифікації з метою обкладання митом;

4) предмети, які містять у собі суміш різних компонентів або набори, що призначені для продажу та які укомплектовано різними предметами, класифікуються за предметом або матеріалом, що визначає товарну характеристику набору.

Особливостями забезпечення доставки і здійснення розрахунків є наступні. Так, документи, що необхідні для оформлення цієї частини угоди такі: консульський рахунок; рахунок-фактура; фірмові каталоги, прейскуранти, біржові котирування, конкурентний лист, “Інкотермс 2000” (або “Інкотермс 2010” – це передбачається угодою), акредитивний лист, інкасове доручення, чеки тощо. Оформлення угоди супроводжується випискою товаросупроводжувальних і розрахункових документів, якими є (відзначимо основні) [3, 4]:

-         рахунок-проформа;

-         рахунок-специфікація;

-         пакувальний листок та сертифікати (продукції, якості, походження товару);

-         повідомлення про готовність до відвантаження;

-         інвойс, транспортна накладна та коносамент;

-         повідомлення про відвантаження;

-         страховий поліс, митна декларація.

Таким чином, міжнародне державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні передбачає вивчення та використання економічних механізмів та інструментів,  серед яких найбільш важливим, на сьогодні, є саме митно-тарифне регулювання. Крім того, економічна дія мита виявляється збільшенні ціни іноземного товару, який ввозиться у країну, створенні різниці, (часто доволі значної) у ціні одного і того ж товару на світовому ринку. Поряд з цим, національним виробникам ідентичного товару надаються переваги у конкурентній боротьбі з зарубіжними виробниками на внутрішньому ринку.

 

Список використаних джерел

1.                 Закон України  Про єдиний митний тариф: від 06.02.96. // www.rada.kiev.ua.

2.                 Шмиттгофф К. Экспорт: право и практика международной торговли. - М.: Юридическая лит. 2008. – С. 32-36.

3.                 Михайлов Д.М. Внешнеторговый контракт. - М.: Закон и право, 2009. – С. 47.

4.                 Томсинов В.А. Внешнеторговые сделки: практические рекомендации по составлению контрактов. - М., 2010.