УДК 339.162.2

Экономические науки/ 2.Внешнеэкономическая деятельность.

к.ф.-м.н., доц. Шиян А. А., ст. викл. Мещерякова Т. К., Перцата Л. І.

Вінницький національний технічний університет

Вигідний бартер без програшу

Вступ: Туркменістан має досить велику мережу громадських лікарень і приватних установ охорони здоров'я. У сільських районах розгорнута достатньо розгалужена мережа медпунктів і мобільних клінік, однак їхні ресурси явно обмежені. Щоб допомогти в такій ситуації з медициною Туркменістану Україна може запропонувати апарат, який Інститут Патона розробив ще двадцять років тому і який постійно оновлюється. Українці ним провели вже близько ста тисяч операцій. Росіяни з білорусами відстають, а американці досі практикуються на свинях.

Стосовно України: У всіх організаціях, установах та підприємствах науково-технічного комплексу «Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона» НАН України працює понад 3500 осіб. Науковий потенціал складають наукові співробітники: академіки і члени-кореспонденти НАН України понад 70 докторів і 200 кандидатів наук. Cтруктура Інституту включає науковий підрозділ, клініку на 460 ліжок, а також консультативну поліклініку. В складі наукового підрозділу функціонують 14 науково-дослідних відділів та 5 лабораторій, а в складі клініки – 8 відділень, 4 лабораторії, 9 груп та кабінетів спеціальних досліджень. Всього в Інституті працює 1055 співробітників, в тому числі лікарів та наукових співробітників – 245, з них вчений ступінь доктора наук мають 24, кандидата наук – 55. Вчене звання профессора мають 15 спеціалістів, старшого наукового співробітника – 22; заслужених діячів науки і техніки – 8, заслужених лікарів України – 17.

Щороку в клініці Інституту хірургії й трансплантології імені Шалімова виконується понад 7 тисяч складних реконструктивних та високотехнологічних хірургічних втручань (за 35 років їх виконано понад 240 тисяч), в поліклініці надається консультативно-діагностична допомога майже 25 тисячам громадян України на рік.

Інститут електрозварювання імені Патона з Інститутом хірургії й трансплантології імені Шалімова провели трансляцію операцій, які роблять апаратом на основі технології зварювання. Тепер медики хочуть, щоб такі прилади в Україні виготовляли у промислових обсягах. Якщо аналог буде коштувати 30 - 20 тисяч умовних одиниць, то у нас - 5-10 тисяч, заявляє директор Інституту Шалімова Юрій Полярченко. Апарат розділяє або сполучає тканини при температурі від п'ятдесяти до вісімдесяти градусів. Головний хірург міністерства охорони здоров'я Петро Фомін, який вже зробив понад півтисячі операцій, певен – опанувати ці технологі їможе кожен. Тривалість операцій скорочується до 50 відсотків і не викликає кровотеч. Також нещодавно почали використовувати зварку при оперуванні очей. Медики певні, ще трохи - і цей метод застосовуватимуть у всіх хірургічних областях.

Проблема: В Україні відсутня власна сировинна база бавовни. Вирішити дану проблему забезпечення бавовною науковці вважають можливо за рахунок відновлення її вирощування на півдні України. Результати досліджень в даному сенсі мають суперечливі висновки. Ще у 2005 році іноземні фахівці на міжнародному семінарі у Китаї категорично зазначили, що текстильна промисловість України власної сировинної бази фактично не має. Тож учасники наради майбутнє України бачили не інакше як посередника у просуванні товарів текстильної промисловості Китаю на європейський ринок.

За радянських часів Україні поставляли бавовну переважно з Узбекистану та Туркменістану. Хоча досвід минулих років показав, що частина степових районів України цілком придатна для вирощування бавовни. Адже у 1930 р. продукція бавовни з 1 га в 10 разів перевищувала вартість зернової продукції. Тобто, на півдні Україні в Скадовському, Очаківському, Цюрупинському, Голопристанському районах і в Криму вже в 30-і роки ХХ ст. бавовник став головною серед інших технічних і просапних культур. Більшість господарств України у 1951 році збирала врожаї бавовника по 21 ц/га, тоді як в інших країнах світу врожайність складала лише 3,4 – 11,5 ц/га. За 1929 – 1955 рр. врожайність бавовни-сирцю у середньому становила 13,7 ц/га в умовах зрошення, без зрошення – 8,9 ц/га. Проте, в наступні роки посіви стали скорочувати і 1958 р. повністю було припинено вирощування бавовнику в Україні. Це було пов'язано з переорієнтацією стратегії економічного розвитку СРСР і вольовим рішенням керівництва країни. Віднедавна в Україні бавовну вирощують на дуже обмежених площах в південних регіонах – в Одеській області, Херсонській та в Криму. Станом на 2012 рік бавовна є основною сировиною в Україні, що імпортується для виробництва текстильних виробів.

В Україні бавовняні комбінати функціонують у Херсоні й Тернополі; бавовняно-прядильний комбінат — у Донецьку; бавовняна фабрика — у Нововолинську, прядильна фабрика — у Полтаві, ватноткацька — в Києві, ткацькі фабрики — у Чернівцях, Івано-Франківську, Коломиї, Коростишеві та Радомишлі, ниткова фабрика — у Нікополі.

Стосовно Туркменістану: Реформу охорони здоров'я в Туркменістані звели до споруди кількох медичних закладів, покритих мармуром і оснащених сучасним обладнанням. У 2009 році в Ашхабаді був зданий в експлуатацію Онкологічний центр. 12-поверхова будівля, з відділеннями хіміотерапії і променевої терапії, обійшлося казні в $ 45 млн. За операцію з видалення ракової пухлини в цьому закладі лікарі вимагають з хворих у середньому 24000 манат (близько $ 8500). День перебування і лікування в стаціонарі - 1200 манат ($ 420). Причому ці суми називаються керівниками відділень, але офіційно ніде не вивішені. Треба сказати, що суми для жителя Туркменістану, який має роботу, дуже високі. Міжнародний медичний центр лікування захворювань органів голови та шиї теж був зданий в експлуатацію в 2009 році. Люди, які там побували, скаржаться на те, що пацієнтів зобов'язують проходити абсолютно не потрібні обстеження і здавати всілякі аналізи, інакше його просто не візьмуть і відмовлять у лікуванні або операції. А за кожне обстеження або аналіз необхідно платити. У центрі травматології, розташованому в Ашхабаді страждають від непрофесіоналізму частини медперсоналу. Тут часто ставлять неправильний діагноз, а при переломах нерідкі випадки, коли кістки, після накладення гіпсу, неправильно зростаються і їх знову ламають. Більш досвідчені лікарі цієї установи кажуть, що одні тут калічать людей до 15.00, а інші потім допізна виправляють помилки "тупих" лікарів. І додають: "Наші студенти здобувають освіту на рівні фельдшера. Але у них завжди є можливість набрати досвід і знання на практиці.
У зв'язку з усім вищевикладеним, не дивно, що люди вважають за краще звертатися за допомогою в Центральний госпіталь. Тут обслуговування теж досить дороге, але, за твердженням колишніх пацієнтів, воно того варте. Вони так само відзначають, що лікарі тут висококваліфіковані, вміють працювати на встановленому тут сучасному обладнанні, і діагнози їх завжди точні. Тому тут завжди черги, особливо в кабінет УЗД. До недавнього часу, ті, хто міг собі дозволити, виїжджали на лікування за кордон, зокрема до Ірану. Жителі прикордонних з Узбекистаном районів, виїжджали в цю країну. Влада вирішила, що таке "голосування ногами" дискредитує вітчизняну медицину і заборонили виїжджати громадянам на лікування закордон.

Висновок. З цього виходимо на думку, що за таких потреб обох країн Україна могла б укласти вигідні контракти на поставку бавовни з Туркменістану, а Туркменістан, в свою чергу, може здійснювати закупівлю в Україні апаратів на основі технології зварювання для Центрального госпіталя.

Література:

1. Українські медики навчать світ "зварювати" хворих [Електронний ресурс] - Режим доступу - http://tsn.ua/zdorovya/ukrayinski-mediki-navchat-svit-zvaryuvati-hvorih.html

2. Виробництво бавовни [Електронний ресурс] - Режим доступу - http://uk.wikipedia.org/wiki/%C1%E0%E2%EE%E2%ED%E0

3. Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова [Електронний ресурс] - Режим доступу - http://www.surgery.org.ua/

4. О состоянии туркменской медицины [Електронний ресурс] - Режим доступу - http://www.centrasia.ru/newsA.php?st=1346308680