студент Оніщук Б.Р.

Національний університет харчових технологій, Україна

Сутність державної регіональної політики в XXI сторіччі

Регіональна економічна політика – це така система заходів, яка спрямована на реалізацію інтересів держави стосовно всіх регіонів і внутрішніх інтересів кожного з них.

З огляду на це регіональна політика не повинна повторювати загальнодержавну, бути похідною від неї і не повинна бути первинною по відношенню до неї. Це має бути цілісна, самодостатня ланка політичної основи держави, без якої не може нормально існувати суспільство, кожна людина, природа.

Значення регіональної політики полягає в тому, що вона виконує роль зв’язуючої ланки між макро- і мікроекономікою.

Регіональна політика охоплює частину території країни, але розв’язує широкий комплекс цілей, які мають забезпечити нормальні умови життя людей даного регіону. Цілі регіональної політики більш консервативні і сталі – це пояснюється тим,що регіон має функціонувати стабільно, незалежно від того,які зміни відбуваються “наверху”.

Регіональна політика виступає, як альтернатива до загальнодержавної, разом з тим доповнює, конкретизує її, з’єднує загальні і конкретні цілі, сприяє комплексному підходу до розв’язання соціально-економічних проблем. Регіональна політика на сучасному етапі набирає все більшого значення, тому що державі з центру стає важче розв’язувати різного роду локальних проблем, доходити до кожної людини. Тому в розвинутих країнах центр передає все більше повноважень на місця, сприяє розвитку самоврядування, самостійному розв’язанню економічних і соціальних проблем мікрорівня. Досвід цих країн засвідчує позитивні результати такого поділу влади, бо місцеві органи управління швидше розв’язують визначені цілі, повніше враховують особливості регіону, ефективніше використовують природні ресурси.

В Україні до цього часу немає виваженої регіональної політики. В одних областях скупчена промисловість(схід,південь), а в інших - сільське господарство(захід,північ).В областях, де слабше розвинута промисловість, слід організувати виробництво кінцевої продукції.

Державна регіональна політика спрямовується на забезпечення однакових організаційно-правових умов функціонування регіональних господарських комплексів та збереження територіальної цілісності Української держави. Ця політика грунтується на таких основних принципах:

- партнерства і тісної взаємодії центральних, регіональних та місцевих органів державної влади і самоврядування у вирішенні завдань життєзабезпечення і комплексного розвитку територій;

- дотримання пріоритетів загальнодержавного значення та досягнення єдності у напрямках розвитку продуктивних сил регіонів і країни в цілому;

- створення відповідних правових та економічних умов для подальшого підвищення фінансово-економічної самостійності регіонів, досягнення чіткого розмежування повноважень у діяльності органів влади і управління різних рівнів та посилення відповідальності місцевих органів за комплексний розвиток відповідних територій, більш повного задоволення матеріальних, культурних та духовних потреб населення;

- досягнення економічного ефекту за рахунок територіального поділу праці, раціональної системи природокористування, налагодження і розширення тісних міжрегіональних зв'язків у межах єдиного ринкового простору України, а також розвитку прикордонної торгівлі та інших форм зовнішньоекономічного співробітництва;

- врахування вимог екологічної безпеки при реформуванні структури господарських комплексів регіонів і розміщенні нових підприємств.

Головними цілями регіональної економічної політики є:

- примноження національного багатства країни шляхом ефективного використання природно-ресурсного, науково-технічного та виробничого потенціалу кожного регіону та тісного співробітництва між ними;

- послідовне скорочення найбільш значних відмінностей у рівнях соціально-економічного розвитку регіонів, створення умов для зміцнення економічної бази відсталих регіонів;

- досягнення економічно і соціально виправданого рівня комплексності і раціоналізації структури господарства регіонів, підвищення рівня життєзабезпечення галузей виробництва в ринкових умовах;

- створення міцних засад для поліпшення демографічної ситуації, збільшення тривалості життя населення та підвищення рівня його якості у кожному регіоні;

- послідовне формування раціональної системи розселення шляхом збереження існуючих та створення нових населених пунктів, активізація економічної діяльності та забезпечення комплексного розвитку кожного міста, села та селища;

- регулювання природно-ресурсної збалансованості регіонів, запобігання забрудненню природного середовища, ефективне використання та відтворення природних ресурсів, збереження генетичного фонду живої природи, унікальних заповідних територій та природних об'єктів.

Концепція державної регіональної економічної політики включає положення щодо державних пріоритетів регіонального розвитку, які реалізуються, як правило, на протязі тривалого періоду і передбачають вирішення великомасштабних завдань.

Державні пріоритети регіонального розвитку мають на увазі надання фінансових та інших переваг на відповідному етапі певним галузям господарства і видам діяльності з метою ефективного використання природно-економічного потенціалу регіонів і вирішення запланованих соціально-економічних проблем держави.

Регіональна політика може бути ефективною тільки при комплексній, узгодженій реалізації всіх її аспектів. Головним індикатором активності і дієвості її є досягнення основних рівноваг соціально-економічного і екологічного розвитку держави, пом'якшення макроекономічних територіальних диспропорцій і забезпечення переходу до стійкого розвитку всіх її регіонів з поліпшенням якості життя населення, збереженням біологічного різномаїття природи та її ренатуралізації в цілому.

Литература:

1. Мінін Л.В. Регіональна економічна політика суверенної України //Український географічний журнал. - 2006. - № 1. - C. 3-6

2. Пила В. Регіональна політика України //Регіональні перспективи. - 2005. - № 1. - C. 5-8.

3. Стеченко М. Становлення політики регіонального розвитку в Україні //Регіональні перспективи. - 2008. - № 1. - C. 9-11

4. Том’юк Т. Регіональна політика як інструмент державного регулювання економіки //Економіка. Фінанси. Право. - 2010. - № 5. - C. 12-15.