Экономические науки/2. Внешнеэкономическая деятельность

К.е.н. Ю. Полякова, магістр М. Сторонська

Львівська комерційна академія, Україна

Україна на світовому ринку транспортних послуг

Україна має розгалужену транспортну систему. Саме транспорт є однією з важливих галузей народного господарства, ефективне функціонування якого - необхідна умова розширення торгово-економічних відносин, забезпечення потреб населення й суспільного виробництва в перевезеннях і, як наслідок, гарантія стабільного розвитку економіки. У цьому зв’язку рівень розвитку транспортної системи держави є одним з найважливіших ознак її технологічного прогресу і цивілізованості.

Значну роль у розвитку транспортних послуг, які надає Україна іншим країнам, відіграє транспортно-дорожній комплекс західноукраїнських областей, який забезпечує належний рівень обслуговування міжнародних автомобільних перевезень у напрямках міжнародних транспортних коридорів. На даний час в Україні налагоджено взаємовідносини в міжнародному автомобільному сполученні з 48 країнами [2].

На сьогодні Україна є членом міжнародної організації Європейської Конференції Міністрів Транспорту (ЄКМТ), створеної для полегшення і інтеграції функціонування ринків міжнародних автомобільних перевезень, що дозволило українським перевізникам бути більш конкурентоспроможним та дало можливість іноземним перевізникам безперешкодно здійснювати перевезення до України та транзитом через її територію, а українським перевізникам – до країн-учасниць ЄКМТ за наявності багаторазових дозволів ЄКМТ. Дозволи ЄКМТ дійсні для перевезень вантажів автомобільним транспортом між країнами-членами ЄКМТ (43 країни) [1].

На міжнародному рівні Україна проводить процедури приєднання до основних конвенцій і багатосторонніх угод у галузі транспорту, які визначають пріоритетні напрямки та умови перевезень транзитних вантажів. Серед цих заходів найважливішими є приєднання до Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ), проведення роботи щодо підписання Конвенції про процедуру міжнародного митного транзиту під час перевезення вантажів залізничним транспортом, розробка проекту Закону “Про приєднання України до Конвенції про спільну транзитну процедуру” та ін.

Впродовж років важливим аспектом  у розвитку транспортної системи України, є високий  коефіцієнт  транзитності України, один з найвищих у світі [1]. Як видно з даних рис. 1, у структурі зовнішньоекономічних вантажопотоків через державний кордон України найбільшу частину займає транзит – 54,2%. Експорт становить 27,4% зовнішньоекономічних вантажопотоків через державний кордон України, імпорт – 18,4%. Це пояснюється тим, що Україна має досить розгалужену транспортну інфраструктуру, яка за системою таких показників як рівень забезпечення швидкості, інформаційне забезпечення, збереження вантажу, рівень обслуговування на кордоні, сервіс на дорогах, відстає від вимог міжнародних стандартів.

Рис. 1. Структура зовнішньоекономічних вантажопотоків через державний кордон України

Якщо розглядати структуру зовнішньоекономічних вантажопотоків за видами транспорту, то найбільший обсяг припадає на трубопровідний транспорт – 43% загального обсягу вантажопотоків через державний кордон. Велика частка припадає також на залізничний транспорт - 41,22%. У структурі експортних вантажопотоків переважає залізничний транспорт – 59,44%, імпортних та транзитних – трубопровідний (відповідно 44,24% та 64,47%). Найменші обсяги зовнішньоекономічних вантажопотоків через кордон України припадають на авіаційний та річковий транспорт.

Крім того, взаємодія транспортного комплексу з туристичним є взаємовигідною. З одного боку, за офіційними даними Мінекономіки України, 80-90% доходу від пасажирських перевезень на транспорті одержується від обслуговування туристів. З іншого – завдяки транспорту до туристичного користування залучаються периферійні ділянки рекреаційного простору. А в умовах високого транзитного потенціалу, що має Україна, розвиток транспортної мережі міг би сприяти прискоренню інтеграції України в міжнародний економічний простір, а також збільшенню потоків іноземних туристів.

Україна займає вигідне транспортно-географічне положення. Через її територію здійснюється транспортний зв’язок країн СНД з країнами Центральної та Південної Європи, Ближнього Сходу та Африки. Крім того, налагоджені комунікації Західноєвропейських, Скандинавських та Балтійських країн з країнами Закавказзя, Центральної Азії, Далекого Сходу, Китаєм та Індією. У подальшому розвитку і укріпленні цих відносин зацікавлені всі учасники транспортно-комунікативних процесів. В зв’язку з цим в Європі та Азії створюється система транспортних коридорів, в якій українські магістралі відіграють важливу роль [4].

Очевидно, транспортні послуги на сьогоднішній день відіграють важливу роль у розвитку туризму. Проте іноземні гості набагато рідше відвідують Україну, ніж українці зарубіжні країни.

Однак транспортна галузь не є досконалою як в Україні, так і за її межами. Серед головних проблем транспортного комплексу України можна назвати наступну - погіршення соціальних стандартів якості пасажирських перевезень за такими показниками, як регулярність руху, безпека руху, наповненість транспортного засобу, забезпечення міським електротранспортом та автобусами великої місткості. Поступово загострюється проблема, пов’язана із ростом ступеня зносу транспортних засобів.

В той же час, непотрібно недооцінювати той факт, що відсутність послідовної реалізації загальної стратегії розвитку транспорту та програм для окремих видів транспорту на основі прогнозів обсягу руху і пріоритетів державної транспортної політики призвели до того,  що транспортна система України  багато в чому не відповідає світовим стандартам і вимогам,  відзначається суттєвим відставанням щодо інфраструктури, обладнання і норм [3].

Тому, зважаючи на необхідність включення України до світової транспортної системи і значення цього напрямку економічної діяльності для розвитку міжнародної співпраці, Україні як транзитній державі слід приділяти увагу розвитку відповідних видів транспортних послуг. Завдяки технологічним можливостям та потенціалу транспортної галузі, Україна має перспективи у розвитку додаткових транспортних послуг, пов’язаних з ремонтом і обслуговуванням. Розвиток транспортного сектору створює підґрунтя для економічного зростання, сприяє широкому запровадженню новітніх технологій в інших галузях економіки.

Література

1. Гончаренко Н. І. Міжнародна економічна діяльність країн Євросоюзу і України в контексті економічної лібералізації : монографія / Н.І. Гончаренко – Харків, 2011. – 167с.

2. Підсумки та тенденції розвитку міжнародних автомобільних перевезень [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.business.if.ua/themes/business/material.asp?folder=1984₰matlID=288.

3. Захарова О.В. Глобальні чинники розвитку потенціалу світової транспортної системи / О.В. Захарова // Економічний часопис ХХІ. - 2011. -№ 9-10. - С.14-17.

4. Офіційний сайт Міжнародного транспортного форуму [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.internationaltransportforum.org.