Экономические науки

к.е.н. Подаков Є.С.

ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет», Україна

Сучасні проблеми оподаткування

сільськогосподарських товаровиробників України

Світова фінансова криза та уповільнення сільськогосподарського розвитку України негативно впливає на перспективи економічного стану країни, що не встигла в повному обсязі провести реформи і виявилася у фінансовій залежності від заходу. Закріплення ринкових відносин в Україні вимагає перегляду поглядів на систему бухгалтерського обліку, його методологічні і організаційні процеси. За останній час у нашій країні спостерігалися істотні зміни в системі законодавства. Ці зміни докорінно торкнулися і системи оподаткування. Можна стверджувати, що в нашій країні відбувається податкова реформа. З 2011 року вступили в дію основні положення Податкового кодексу України. Відносно діяльності сільськогосподарських підприємств зміни в податковому законодавстві не можна вважати суттєвими, але тим не меньш, вони впливають на діяльність та фінансові результати аграрних підприємств.

Президент України 2 грудня 2010 року підписав прийнятий Верховною Радою Податковий кодекс, основні положення якого вступили в дію в 2011 році. Податкова політика для сільськогосподарських товаровиробників є пільговою порівняно з чинною системою оподаткування в інших галузях в національній економіки України.

Об'єктом оподаткування фіксованим сільськогосподарським податком є площа сільськогосподарських угідь, переданих у власність або наданих в користування сільськогосподарським товаровиробникам, у тому числі на умовах оренди, а також земель водного фонду, які використовуються риболовецькими господарствами. За умови передачі земельної ділянки в оренду, власник звільняється від сплати цього податку, оскільки платником є орендар. Ставки податку встановлено з одного гектара сільськогосподарських угідь у відсотках до їх грошової оцінки.

Крім запровадження фіксованого сільськогосподарського податку для сільськогосподарських виробників, з метою зменшення податкового тягаря на сільськогосподарських товаровиробників запроваджено відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» (від 18 лютого 1999 року № 442 до статті 11 та від 13 червня 2000 року №1874) пільговий режим оподаткування податком на додану вартість. Перші зміни до Закону України «Про податок на додану вартість» надали право спрямовувати суму даного податку, яку повинні сплачувати до бюджету переробні підприємства за реалізоване молоко та м'ясопродукти, для виплат дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені на переробку молоко та худобу. Другі зміни до цього Закону надали пільги з ПДВ для сільськогосподарських підприємств щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, виготовлену із власної сировини, за винятком операцій з продажу переробним підприємствам молока і худоби. Згідно з цим Законом кошти від нарахованого ПДВ залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення.

Результати запроваджені пільговим режимом оподаткування податком на додану вартість виявили негативні моменти щодо його застосування. Насамперед, негативним чинником є те, що у процесі нарахування та виплат пільг за рахунок ПДВ спостерігаються часті зловживання. Вони визвані непрозорістю застосування пільгового режиму оподаткування. Для сільськогосподарських підприємств часто залишалося взагалі невідомим те, що держава дотує виробників молока та м'яса тому, що вони отримують єдину ціну на молоко та худобу (часто сума дотації взагалі не включалася і в розрахунок такої ціни).

Особливість фіксованого сільськогосподарського податку полягає в тому, що по-перше, його рівень фіксується на певний час; по-друге, базою оподаткування виступає грошова оцінка сільськогосподарських земель і, по-третє, він заміняє 4 податки та збори - податок на прибуток підприємства, земельний податок, збір за спеціальне використання води, збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності (у частині провадження торговельної діяльності).

Проте потрібно визнати, що науково-практична дискусія стосовно економічних вигід запровадження фіксованого податку для сільськогосподарських товаровиробників і економіки в цілому, що набула особливої гостроти під час його введення, триває і до нині.

Десятирічний період існування фіксованого сільськогосподарського податку поряд з його очевидними перевагами дозволив виявити й суттєві вади: невідповідність системному підходу до побудови податкової системи, необґрунтований перерозподіл податкового навантаження серед товаровиробників, порушення прав членів трудових колективів на соціальний захист та пенсійне забезпечення. Зміни, що відбулися у механізмі справляння фіксованого сільськогосподарського податку, фактично повертають сільськогосподарську галузь на загальні умови оподаткування. Неухильне зростання з 2005 року рівня податкового навантаження досягнуло свого максимуму вже в 2010 році і за неврегульованого цінового механізму може виявитися непомірним для товаровиробників. Отже, на сьогодні оподаткування сільськогосподарських товаровиробників та його особливості залишається досить актуальним питанням, оскільки, від системи оподаткування залежить не лише поповнення державного бюджету, але і розвиток такої важливої галузі, як сільське господарство.

Література:

1. Податковий Кодекс України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua

2. Нагорняк Г. Проблеми податкового регулювання в Україні та шляхи їх вирішення / Г.Нагорняк, Ю.Вовк // Галицький економічний вісник. — 2010. — №2(27). — с.140-152.