Економічні науки / 4.Інвестиційна діяльність і фондові ринки

К. е. н. Гузенко О. П., Онищук К. С.

Криворізький економічний інститут ДВНЗ «Криворізький національний університет», Україна

Економічна сутність похідних цінних паперів: законодавчий аспект

Похідні фінансові інструменти – це інструменти, вартість яких визначається вартістю базового активу. З огляду на структуру фінансових інструментів, необхідно відрізняти цінні папери, буття яких пов’язано з фінансовим ринком, від аналогічних паперів що функціонують на товарних ринках – ф’ючерсів, опціонів і свопів і, як матеріальне втілення певних майнових прав, являють собою також цінні папери. Ті й інші папери єдині за економічною сутністю і за економічними властивостями. Вони розрізняються за змістом і характеристикою активів на яких базуються, і, відповідно, організацією, механізмом і схемою свого руху. Похідні фінансові інструменти виникли від традиційних фінансових відносин та відносяться до строкових документів. По суті, являють собою традиційні інструменти, орієнтовані на нові договірні відносини. Суть цих договорів пов’язана з подоланням обмежень, які витікають з традиційних зобов’язань з приводу майбутньої купівлі/продажу або прав на майбутню купівлю/продаж класичних фінансових інструментів за фіксованою на сьогоднішній день ціною.

Отже, похідні фінансові інструменти являють сполучення коштів вкладення, придбання й розподілу капіталу і платіжного засобу, як засобу кредиту. Тим самим зникають обмеження на економічні можливості певних видів цінних паперів. При цьому похідні цінні папери формують ринок прав – обов’язків щодо відповідних фінансових активів.

Проблема є актуальною та неодноразово розглядалася вченими економістами: Г. І. Андреєвою [1], О. М. Мозговим [4], В. М. Шелудько [5], В. М. Діденко, М. М. Свердан, В. П. Булат, О. М. Грубляк [2], В. П. Лісовим, К. Г. Отченаш, В. В. Токар [3] та іншими.

Світова економічна наука не дає точного поняття похідних цінних паперів. В загальному визначенні до похідних цінних паперів відносяться будь-які цінні папери, ціна яких внутрішньо залежить від ціни базового активу, що лежить в їх основі. Цінні папери даного виду не можуть існувати за відсутністю базового інструменту, більш того, якщо за яких-небудь обставинах припиниться торгівля базовим інструментами, припиниться й обіг похідного інструменту.

Згідно з Концепцією функціонування та розвитку фондового ринку України, українські цінні папери поділяються на боргові, пайові та похідні - механізм обігу яких пов'язаний з пайовими, борговими цінними паперами, іншими фінансовими інструментами чи правами щодо них. Якщо регулювання ринку боргових і пайових цінних паперів знайшли своє відображення у прийнятті відповідних законодавчих актів, то похідні – не розповсюджене явище на вітчизняному фондовому ринку, яке потребує чіткого правового та економічного визначення.

Сьогодні в Україні діє низка законів, що регулюють відносини на ринку похідних цінних паперів і забезпечують захист прав та інтересів його учасників. Так, в ЗУ «Про цінні папери та фондовий ринок» визначається, що фінансові інструменти - цінні папери, строкові контракти, інструменти грошового обігу, відсоткові строкові контракти, строкові контракти на обмін в разі залежності ціни від відсоткової ставки, валютного курсу чи фондового індексу, опціони, що дають право на купівлю або продаж будь-якого із зазначених фінансових інструментів, у тому числі тих, що передбачають грошову форму оплати. Похідні цінні папери - цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов’язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів.

У Цивільному Кодексі України цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його розмістила (видала), і власником та передбачає виконання зобов’язань згідно з умовами його розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам.

В Проекті ЗУ «Про похідні» визначено, що похідні – фінансові інструменти, ціна яких залежить безпосередньо або опосередковано від ціни (чи її зміни) їх базового активу, і які засвідчують зобов’язання та/або право придбання (продаж) базового активу та/або проведення розрахунків грошовими коштами в обумовлений строк у майбутньому за ціною і на умовах, визначених на день засвідчення зобов’язань. Базовим активом похідного можуть бути: цінні папери, товари, валютні цінності, інші активи, в тому числі фондові індекси, відсоткові ставки. Відповідно до базового активу похідні розподіляються на: фондові похідні; товарні похідні; валютні похідні; інші види похідних, перелік яких визначається НКЦПФР. До похідних відносяться строкові контракти та похідні цінні папери.

Отже, похідні цінні папери – цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов’язаний з правом на придбання чи продажу базового активу протягом відповідного строку та на умовах, визначених у інформації про випуск похідних паперів.

Література:

1. Андрєєва Г. І. Похідні цінні папери. / Г. І. Андрєєва. // [Електронний ресурс] - http://www.economy.nayka.com.ua.

2. Діденко В. М. Фондовий ринок : [навчальний посібник] / В. М. Діденко, М. М. Свердан та ін. - Чернівці : ТОВ «Видавництво «Наші книги», 2010.

3. Лісовий В. П. Торгівля цінними паперами : [навчальний посібник] / В. П. Лісовий, К. Г. Отченаш, В. В. Токар. - К. : КНЕУ, 2010. - 407с.

4. Мозговий О. М. Похідні цінні папери. / О. М. Мозговий. // Фондовий ринок. - К. : КНЕУ, 2010. - С. 58-80.

5. Шелудько В. М. Фінансовий ринок. / В. М. Шелудько. - К. : Знання-Прес, 2008. - 535с.