Скігар Ю.В.,

Науковий керівник – к.е.н., доц. Жалба І.О.

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

СУЧАСНИЙ РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНОЇ РЕКЛАМИ В УКРАЇНІ

У процесі розвитку країни основна увага повинна звертатися не тільки на підвищення економічних показників, а й соціальних. Одним із засобів покращення суспільства є соціальна реклама. Вона cприяє вирiшeнню соціальних прoблeм, coцiaльнiй пiдтримцi нaceлeння, пiдвищує рівень культури тa cприяє пoбудoвi грoмaдянcькoгo cуcпiльcтвa.  Соціальна реклама є дуже складним і тонким інструментом впливу на суспільство. Вона націлена не просто на привернення уваги до проблеми, а й надає варіанти їх вирішення.

Закон України «Про рекламу» твердить, що соціальна реклама - це інформація будь-якого виду, розповсюджена в будь-якій формі, яка спрямована на досягнення суспільно корисних цілей, популяризацію загальнолюдських цінностей і розповсюдження якої не має на меті отримання прибутку [4].

Соціальну рекламу в загальному можна визначити як вид комунікації, спрямованої на те, щоб привернути увагу громадськості до найбільш актуальних проблем суспільства і його морально-етичних цінностей («Зупинимо СНІД, доки він не зупинив нас», «Ви боїтеся старості? А хворі на туберкульоз були б щасливі до неї дожити!», «Любов – найкращий засіб виховання», «Молодість збереже історію і побудує майбутнє»). Соціальна реклама – це інформація будь-якого виду, розповсюджена в будь-якій формі, яка спрямована на досягнення суспільно корисних цілей, популяризацію загальнолюдських цінностей і поширення якої не має на меті отримання прибутку [2, с.185].

Продукція соціальної реклами в Україні охоплює чимало тем і напрямів сучасного українського суспільного життя, репрезентує низку найважливіших гуманістичних цінностей (суспільство, батьківщина, гармонія відносин, здоров’я людини, екологія тощо). Але в центрі уваги соціальної реклами завжди має бути людина як найголовніша цінність суспільства.

На сьогодні в Україні соціальна реклама є найменш розвиненою галуззю у сфері маркетингових і суспільно-політичних комунікацій. Загальні витрати на соціальну рекламу на рік становлять близько 200 мільйонів гривень, що у 9–12 разів нижче, ніж у середньому в країнах Євросоюзу [5].

Попри наявність рекламного продукту соціального спрямування, його поширення в Україні є явно недостатнім на тлі сучасних проблем. Соціальна реклама в Україні ще не посідає місце того важливого соціального інституту, який би мав усіляку державну й підтримку, зокрема, організаційну, фінансову,

матеріально-технічну тощо. Більшість з організованих та проведених в Україні соціальних кампаній з’являються завдяки ініціативі та фінансуванню міжнародних організацій (таких як ООН та його підрозділи, ЄЕС, Організація з безпеки та співробітництва в Європі тощо), а також окремих представництв інших країн (Уряду Швеції, Уряду Канади тощо). Завдяки цьому співробітництву в Україні з’являється достатньо яскрава, якісно зроблена соціальна реклама. Нажаль, при розробці соціальної реклами в українських рекламних агентствах, як правило, виникає два види крайнощів: вона або не оригінальна чи неякісно зроблена, внаслідок чого не привертає суспільної уваги, або ж навпаки, занадто провокативна, шокуюча та неетична, а тому викликає негативне сприйняття як самої ідеї і соціального проблематики [6].

До актуальних і перспективних тематичних напрямів розвитку соціальної

реклами та пріоритетних тем для створення рекламного продукту соціального спрямування в Україні належать:

1. ВІЛ/СНІД (рекламні ролики та різноманітні плакати, розміщені на біл-бордах за підтримки фонду АнтиСНІД Олени Пінчук);

2. Довкілля, екологія (у рамках національної ініціативи GO GREEN! – «Прямуй на зелене!», за підтримки ООН; низка плакатів зі слоганом «Ти небезпечно озброєний»;

3. Насильство в родині (глобальна кампанія ООН «Стоп насильству!», до якої Україна офіційно приєдналась у жовтні 2008 р.);

4. Алкоголізм (львівська асоціація «Вибір» – у низці плакатів «Святкуй тверезо», низка плакатів «На небеса – це швидко. Але назавжди»);

5. Наркоманія (скандально відомі біл-борди «Мама, чому я помер?» та «Мама, чому я урод?»);

6. Аборти (так і не випущена у світ серія попереджень «Аборт без причин – це вбивство»: низка наліпок та наклейок у громадському транспорті із звертанням ненародженої дитини до потенційної матері);

7. Цивільні права й обов’язки (щороку Державна податкова інспекція України розробляє й поширює рекламу, спрямовану на заохочення до сплати податків);

8. Проблеми расизму (громадська кампанія «Україна без расизму») [3].

Слід звернути увагу на те, що у соціальної реклами як української, так і зарубіжної є один суттєвий недолік: визначення її впливу видається майже неможливим. Це змушує шукати інші шляхи вимірювання «функціональності» чи «не функціональності» соціальної реклами. Одним з таких «необхідних шляхів» може слугувати дослідження видимості, «впізнанності» мешканцями соціальної реклами.

Отже, соціальна реклама є інформаційним феноменом, а також важливим інструментом у формуванні суспільства. Через соціальну рекламу як засіб та механізм можна реалізовувати багато функцій: інформаційні, популяризаторські та соціальні послуги. З допомогою соціальної реклами можна актуалізувати проблеми соціуму та визначити шляхи її розв’язання. Щоб привернути увагу громадськості, соціальна реклама повинна бути не лише мистецькою, яскравою, а й мати певну родзинку [1]. Хоча й попит на соціальну рекламу та користь від неї значні в Україні, на жаль, їй належить незначна частка інформаційного простору. Однією з причин, які сповільнюють розвиток соціальної реклами, є недосконалість українського законодавства та непродуманість шляхів фінансування цієї сфери, а також неврегульований механізм дотацій недержавним організаціям, які фінансують соціальну рекламу.

Список використаних джерел:

1. Андрусенко А. Соціальна реклама в Україні: здобутки та перспективи [Текст]. - 2009. - № 2. - С. 4-5.

2. Викентьев И.Л. Приемы рекламы и Public Relations. Программы-консультанты: 400 приемов, 200 учебных задач, 20 практических приложений [Текст]. – СПб.: Изд. дом «Бизнесс-Пресса», 2004. – 380 с.

3. Грицюта Н. Сучасний стан етичних проблем соціальної реклами в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Dtr_sk/2010.../SC210_37.pdf

4. Закон України «Про рекламу» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1121-15

5. Концепція розвитку в Україні сфери соціальної реклами [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mlsp.gov.ua/control/uk/publish/article

6. Лаврик О. Соціальна реклама в сучасному медіапросторі: до визначення поняття [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/UZTNU_filol/uch_21_1fn/lavrik.pdf