Экономические науки

к.е.н. Собченко А.М.

ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет», Україна

Конкурентоспроможність вітчизняної сільськогосподарської продукції на європейському продовольчому ринку

Агропромисловий сектор посідає важливе місце в економіці України. Найбільшу питому вагу вітчизняної аграрної продукції виробляють фермерські господарства та дрібні сільські домогосподарства. Направлена цілеспрямована робота щодо впровадження науково обґрунтованих технологій утримання худоби, збалансованого харчування, ветеринарного обслуговування, селекції в підсобних господарствах не ведеться, що призводить до того, що їх продукція не відповідає вимогам якості ЄС і є неконкурентоспроможною.

Про низький рівень конкурентоспроможності вітчизняної сільськогосподарської продукції на європейському продовольчому ринку свідчать: низька ефективність цієї галузі порівняно з іншими країнами; невідповідність структури українського експорту попиту країн ЄС на сільськогосподарську продукцію; невелика частка підприємств, сертифікованих згідно з міжнародними стандартами.

Значною мірою перешкоджають зміцненню конкурентоспроможності такі чинники, як: низький рівень розвитку вітчизняної фінансово-кредитної системи; нерозвиненість інфраструктури АПК; недостатня гармонізація українських стандартів якості з міжнародними; недостатність державного цільового фінансування науково-прикладних розробок.

Відсутність належних заходів органів державного управління щодо вирішення цієї проблеми вже призвела до низки загрозливих явищ в аграрному секторі економіки України, серед яких можна виділити: зменшення обсягів валової продукції сільського господарства, наприклад, в останні роки у галузі тваринництва спостерігається зменшення кількості рогатої худоби; заборона експорту українських живих тварин і м’яса на ринки країн ЄС; зменшення обсягів експорту молока з України в країни ЄС щороку на 50,0 % при одночасному збільшенні обсягів імпорту на 60,0 %.

За умови збереження існуючого низького рівня конкурентоспроможності вітчизняної сільськогосподарської продукції на європейському ринку зростає небезпека посилення таких негативних тенденцій: 1) виробники аграрної продукції недотримуватимуть доходи, що призведе до погіршення соціально-економічних умов у сільських місцевостях; 2) надалі зростатиме негативне сальдо зовнішньої торгівлі України з країнами ЄС загалом та по сільськогосподарській продукції зокрема; 3) збільшиться частка імпортної продукції в сукупному споживанні продуктів харчування в Україні.

Ця проблема актуалізується з огляду на приєднання України до зони вільної торгівлі з ЄС, що призведе до перетворення вітчизняного ринку на ринок збуту європейського продовольства та продукції сільського господарства, зумовить поглиблення кризи в АПК і розвитку сільських територій та створить загрозу продовольчій безпеці держави.

Про низький рівень конкурентоспроможності вітчизняної сільськогосподарської продукції на європейському продовольчому ринку свідчить: 1. Низька ефективність цієї галузі порівняно з іншими країнами. 2. Невідповідність структури українського експорту попиту країн ЄС на сільськогосподарську продукцію. 3. Невелика частка підприємств, сертифікованих згідно з міжнародними стандартами. 4. Низька якість продукції внаслідок того, що 60,0 % аграрної продукції виготовляється дрібними приватними господарствами населення, які обмежені фінансовими, матеріальними, технологічними, інформаційними ресурсами; у виробництві аграрної продукції зайняті переважно особи без належної фахової підготовки, у результаті чого виготовлена у цих господарствах продукція втрачає конкурентні переваги не лише на зовнішніх, але й на внутрішньому ринку.

З урахуванням існуючих проблем, а також позитивного зарубіжного досвіду, на нашу думку, доцільною є реалізація заходів у контексті підвищення рівня конкурентоспроможності вітчизняної продукції АПК на європейському ринку за такими основними напрямами:

1) гармонізація вітчизняних стандартів на сільськогосподарську продукцію згідно зі стандартами ЄС (створення та впровадження вітчизняної бази гармонізованих з міжнародними вимогами стандартів на сільськогосподарську продукцію; запровадження на території України спеціальної програми сільського господарства та розвитку села (SAPARD));

2) збільшення експортного потенціалу вітчизняних виробників сільськогосподарської продукції через: сприяння (у тому числі фінансове) розробці й упровадженню систем управління якістю, наприклад, на основі принципів ISO 9000; покращення репутації України на міжнародному ринку продовольства як країни-виробника екологічно чистих і безпечних продуктів.

3) налагодження сучасної інфраструктури аграрного ринку за допомогою:

- створення інфраструктури для консалтингу, навчання та підвищення кваліфікації фермерів і сільськогосподарських спеціалістів з метою підвищення ефективності та продуктивності праці в аграрному виробництві;

- з допомогою програм фінансування ЄС у галузі підтримки якості та безпеки продовольчих товарів створення мережі недержавних лабораторій з контролю якості та безпеки сільськогосподарської продукції, а також єдиного контролюючого органу з питань безпеки та якості харчових продуктів і продовольчої сировини відповідно до практики країн ЄС;

- створення спеціалізованих банків для кредитування сільськогосподарських підприємств на пільгових засадах (під гарантії держави), а також лізингових установ.

Литература:

1. Малік М.Й. Конкурентоспроможність аграрних підприємств: методологія та механізми. [Монографія] / М.Й. Малік, О.А. Нужна – К.: ННЦ ІАЕ, 2007. – 270 с.