УДК:

ВНУТРІШНІЙ АУДИТ КРЕДИТНИХ ОПЕРАЦІЙ БАНКУ

Резник А.О., магістрант кафедри обліку і аудиту

науковий керівник: Урусова З.П

Запорізький національний університет

У статті розглянута сутність кредитних операцій банку,визначена мета перевірки кредитної діяльності банку,розглянуто перелік завдань та напрямків програми аудиту кредитної діяльності банку.

Ключові слова: внутрішній аудит, кредитні операції, ризик, програма аудиту, внутрішній контроль

Резник.А.О.,Урусова З.П. Внутренний аудит кредитных операций банка/ Запорожский национальный университет, Украина.

В статье рассмотрена сущность кредитных операций банка, определена цель проверки кредитной деятельности банка, рассмотрен перечень задач и направлений программы аудита кредитной деятельности банка

.Ключевые слова: внутренний аудит, кредитные операции, риск, программа аудита, внутренний контроль.

Reznik.A.O., Urusova Z.P. Internal audit of lending operations /Zaporozhye National University, Ukraine

In this paper the nature of credit transactions defined purpose credit check of the bank, consider a schedule of tasks and areas of audit program lending activities of the bank.

Keywords: internal auditing, credit transactions, risk, audit program, internal control.

Вступ

Світовий досвід розвитку ринкових економічних відносин свідчить про значну увагу науковців та практиків до поглиблення розуміння місця і ролі в цих відносинах системи внутрішнього контролю, вагомою складовою якої є внутрішній аудит. Згідно з вимог центральних банків більшості європейських держав,створення служб внутрішнього аудиту для фінансово-кредитних установ є обов’язковим. Організація внутрішньобанківського контролю завжди залишається актуальним питанням для менеджменту банку на всіх рівнях управління.

АНАЛІЗ ОСТАННІХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПУБЛІКАЦІЙ

Проблематика внутрішнього аудиту в банках знаходить своє відображення  в наукових працях і публікаціях вітчизняних вчених – О.І. Киреєва, Н.П. Шульги, О.С. Полетаєвої, Т.О. Кривцової, М.П. Кравець, Л.А. Сухаревої, О.Б. Ретюнських та ін. Значна увага питанню організації та методології внутрішньбанківського аудиту приділяється у наукових дослідженнях західних науковців, таких, як Філін А. Дефліз (США), Генрі Р. Дженик (США), Вінсент М.О'Рейллі (США), Маррей П. Хирш (США), Дж. Робертсон (США), Е.А. Арені (США), Дж. К. Лоббек (США), Р. Адаме (Великобританія), Дж. Уайтхед (Великобританія), Дж. Хойл (Великобританія).

ФОРМУЛЮВАННЯ ЦІЛЕЙ ДОСЛІДЖЕННЯ

Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та узагальнення особливостей внутрішнього аудиту кредитних операцій банку.

ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ ДОСЛІДЖЕННЯ

Згідно «Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків» кредитні операції (кредит) - вид активних операцій, пов'язаних з наданням клієнтам коштів у тимчасове користування або прийняттям зобов'язань про надання коштів у тимчасове користування за певних умов, а також надання гарантій, поручительств, авалів, розміщення депозитів, проведення факторингових операцій, фінансового лізингу, видача кредитів у формі врахування векселів, у формі операцій репо, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми (відстрочення платежу).

Кредитні операції банку – найбільш ризиковані, тому вони повинні підлягати найбільш глибокому та частому контролю, перевірятися внутрішніми аудиторами. Документальне оформлення кредитів досить чітко регламентується НБУ. [1]

Закон України «Про банки і банківську діяльність» (ст. 49) визначає такі вимоги до проведення кредитних операцій установами банків:

- банк повинен дотримуватись основних принципів кредитування, у тому числі перевіряти кредитоспроможність позичальника та наявність забезпечення кредитів;

- дотримуватись встановлених НБУ вимог щодо концентрації ризиків;

- банк не може надавати кредити під процент, ставка якого є нижчою від процентної ставки за кредитами, які бере сам банк, і процентної ставки, що виплачується ним за депозитами;

- надання бланкових кредитів можливе за умов дотримання економічних нормативів;

- забороняється надання безпроцентних кредитів.

Заходи впливу можуть бути застосовані до банку у випадках:

- невиконання банком нормативів кредитного ризику;

- недоформування резервів на покриття збитків за кредитними операціями в необхідних розмірах;

- надмірної величини ризику концентрації щодо підприємств одного виду економічної діяльності;

- за порушення порядку, строків і технології виконання операцій, що встановлені актами НБУ, у разі неподання документів на письмову вимогу працівників НБУ;

- за невиправлення звітності та інші порушення

Внутрішній аудит проводиться спеціальним підрозділом (службою) банку. Його напрями не регламентуються на законодавчому рівні, а визначаються керівництвом кредитної установи. Внутрішній аудит як структура виконавчого органу банку не може підтверджувати достовірність його річної звітності. Для цього внутрішній аудит надає їм аналіз, оцінки, рекомендації, консультації та інформацію стосовно видів діяльності, що перевіряється» [5].

Мета внутрішнього аудиту операцій з кредитування значно ширша, ніж традиційні цілі ревізії, що були визначені за часів радянської планової економіки. Вимоги ринку, розширення спектру банківської діяльності зумовили значний розвиток теоретичних та методичних розробок з питань банківського аудиту, включаючи й внутрішній.

Внутрішньоаудиторська перевірка кредитної діяльності банку проводиться з такою метою:

а) оцінка існуючої практики кредитування, її відповідність чинному законодавству України, вимогам НБУ, діючим регламентам, статуту бан-

ку, його стратегії та кредитній політиці;

б) оцінка стану системи внутрішнього контролю за кредитними операціями, її адекватності наявним ризикам;

в) оцінка рівня ризику кредитного портфеля та визначення підвищених ризиків за певними видами кредитів;

г) надання обґрунтованих висновків та конкретних рекомендацій за результатами аудиту з питань покращення системи внутрішнього контролю, зменшення кредитних ризиків, покращення якості кредитного портфеля.

Програми аудиту включають значну кількість аналітичних процедур, охоплюють не лише конкретні дії та висновки відповідальних осіб, а й містять виявлення причин та мотивів тих чи інших рішень стосовно кредитних операцій банку.

Програма аудиту повинна охоплювати такий перелік завдань та напрямків дослідження кредитної діяльності банку:

1. Стан організації кредитної діяльності, оцінка рівня внутрішнього контролю:

-адекватність комплектації кредитного підрозділу, рівень навантаження працівників, розподіл обов’язків;

- наявність у філіях кредитних комітетів (комісій), рівень організації та ефективності їх роботи;

- стан нормативного й методичного забезпечення;

-стан контролю за роботою працівників та підпорядкованих підрозділів.

2. Стан усунення порушень та недоліків, виявлених попереднім аудитом та перевірками зовнішніх контролюючих органів:

-аналіз прийнятих керівництвом рішень та вжитих заходів за встановленими попередніми перевірками порушеннями;

- стан контролю щодо питань, за якими були встановлені порушення та його адекватність відповідно до суттєвості порушень.

3. Перевірка та оцінка діючого порядку аналізу матеріалів на видачу кредитів:

-методика та процедури оцінки фінансового стану та кредитоспроможності позичальника;

- дотримання кредитними органами своїх повноважень;

- обґрунтованість прийнятих рішень щодо надання кредиту.

4. Оцінка порядку видачі кредитів, прийняття забезпечення за наданими позичками:

- відповідність укладених договорів типовим формам;

- відповідність умов договорів прийнятим рішенням;

- перевірка порядку оцінки та оформлення забезпечення;

- перевірка діючого порядку та стану внутрішнього контролю за обліком і зберіганням оригіналів договорів за кредитними операціями.

5. Адекватність системи кредитного моніторингу:

- двостороннє дотримання умов кредитних договорів;

- контроль за цільовим використанням кредитних коштів, станом та умовами збереження заставленого майна;

- відображення заборгованості за наданими кредитами та застави на відповідних рахунках бухгалтерського обліку;

- обгрунтовність рішень щодо пролонгації кредитів;

- дії банку в разі погіршення фінансового стану позичальника;

- правильність формування резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями.

6. Перевірка роботи щодо погашення простроченої заборгованості. Оцінка дій керівництва та стану внутрішнього контролю:

- повнота дій та своєчасність реагування;

-ефективність проведеної банком роботи з погашення простроченої заборгованості, включаючи претензійно-позовні заяви до боржника;

-порядок визначення потенційно проблемних кредитів, виявлення фактів погашення проблемної заборгованості за рахунок нових кредитів (перекредитування);

- стан роботи та взаємодії між підрозділами банку при проведенні заходів щодо стягнення простроченої заборгованості.

7. Відповідність бухгалтерського обліку кредитних операцій законодавчо-нормативній базі. Оцінка достовірності звітності та порядку її складання.

Відповідно до стандарту 340 «Економічне та раціональне використання ресурсів», внутрішні аудитори повинні оцінювати економію та рентабельність, з якими використовуються ресурси. Цим стандартом передбачається, що керівники несуть відповідальність за встановлення ви-

робничих нормативів для оцінки економічного й раціонального використання ресурсів у відповідному виді діяльності. Внутрішні аудитори несуть відповідальність за оцінку й визначення таких аспектів:

- встановлені стандарти правильно розуміються і виконуються;

- відхилення від стандартів установлені, проаналізовані й доведені до відома відповідальних за дії щодо усунення порушень;

Таким чином, внутрішні аудитори повинні оцінювати економію та рентабельність, з якими використовуються ресурси, що відповідатиме

стандарту 340 «Економічне та раціональне використання ресурсів». Цим стандартом передбачається, що керівники є відповідальними за встановлення виробничих нормативів для оцінки економічного й раціонального використання ресурсів у відповідному виді діяльності.

Висновок

Необхідність розвитку та вдосконалення підходів, методики внутрішнього аудиту як вагомої складової системи внутрішнього контролю банку обумовлена потребами зниження ризиків у банківській діяльності.

Опрацювання процедур внутрішнього аудиту націлене на розуміння керівництвом та працівниками банку їх необхідності як послуги, яка поки що використовується не повною мірою через неоднозначне тлумачення об’єктів

внутрішнього аудиту у банках. До об’єктів внутрішнього аудиту банків належать: ведення бухгалтерського обліку, достовірність звітності, стан майна, забезпеченість власними коштами, фінансова стійкість, ліквідність, система управління, якість роботи економічних і технічних служб, планування і прогнозування, система внутрішнього контролю, операції з грошовими коштами, фінансові результати діяльності.

Список використаної літератури

1.Організація контролю в банку: Навчальний посібник/ Уклад. І.В.Бєлова. – Суми: УАБС НБУ. – 2008. – 275 с.

2. Белоглазова Г. Н., Кроливецкая Л. П., Лебедева Е. А. Аудит банков: Учеб. пособие. [Текст] – М.: Финансы и статистика, 2001. – 352 с.

3. Мамонова И. Д., Ширинская З. Г. Аудит кредитных организаций: Учеб. пособие. [Текст]– М.: Финансы и статистика, 2005. – 520 с.

4. Міжнародні стандарти внутрішнього аудиту. [Інтернет–ресурс] http://www.iia-ru.divo.ru/.

5. Полєтаєва О. Розвиток внутрішнього аудиту // Банковский аудитор. – 2001.

№ 10. – С. 4 – 5.

6. Смирнова Л. Р. Банковский аудит: Учеб. пособие / Под ред. проф. М. И. Бакано-ва. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 448 с.