УДК 657.6

ОРГАНІЗАЦІЯ ВНУТРІШНЬОГО АУДИТУ В БАНКУ ТА

ЙОГО ІНСПЕКТУВАННЯ

Сківська Д.А., магістрант,

науковий керівник: к.е.н. кафедри обліку та аудиту Урусова З.П.

Запорізький національний університет

Визначено роль внутрішнього аудиту та контролю в діяльності банків України, обґрунтовано необхідність подальшого вдосконалення сучасної системи внутрішнього банківського аудиту, запропоновано порядок проведення інспектування банківської установи.

Ключові слова. Внутрішній аудит, комерційний банк, інспектування, контроль, незалежність аудиторських перевірок.

Определена роль внутреннего аудита и контроля в деятельности банков Украины, обоснована необходимость дальнейшего совершенствования современной системы внутреннего банковского аудита, предложен порядок проведения инспектирования банковского учреждения.

Ключевые слова. внутренний аудит, коммерческий банк, инспектирование, контроль, независимость аудиторских проверок.

The role of internal audit and oversight activities of banks in Ukraine, the necessity of further development of the modern banking system of internal audit, the procedure for the inspection of the banking institution.

Key words. іnternal audit, commercial bank, inspection, monitoring, audit independence.

Постановка проблеми. На сучасному етапі розвитку економіки України роль банків як активних учасників підприємницької діяльності постійно зростає. Вихід українських банків на міжнародні фінансові ринки потребує адаптації їх управлінських систем до рівня світових стандартів банківської діяльності. Банківська система країни є своєрідним індикатором розвитку економічних процесів і потребує високого рівня захисту від різних ризиків. Ефективне управління ризиками в банку забезпечується функціонуванням системи внутрішнього контролю, найважливішим елементом якого є внутрішній аудит.

Служба аудиту аналізує звітність, виявляє відхилення фактичних показників від планових, визначає напрямки перспективного розвитку комерційних організацій і, таким чином, має серйозний вплив на прийняття управлінських рішень для досягнення конкретних цілей. Сьогодення вимагає проведення настільки ефективного аудиту, що дав би змогу не лише виявляти проблеми та прорахунки в банківських операціях, а й зміг би забезпечити недопущення цього в майбутньому, виявляв би резерви підвищення ефективності роботи установи.

Перед комерційними банками України в умовах ринкової конкуренції постає завдання структурної перебудови системи корпоративного управління з метою забезпечення конкурентноздатності, ефективного функціонування та розвитку організації.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблематику функціонування аудиту в банку та його контролю, досліджують такі українські вчені, як : Білуха М.Т., Дорош Н.І., Заруба О.Д., Зубилевич С.Я., Коваль Л.С., Редько А.Ю., Рудницька В.С., Петрик О.А., Т.П. Гудзь.

Цими вченими було розглянуто ключові аспекти економічного контролю, системи внутрішнього контролю, питання аудиту тих чи інших банківських операцій і напрямів діяльності, проблеми банківського нагляду, регулювання та зовнішнього аудиту. Однак, незважаючи на численні наукові розробки, проблема організації внутрішнього аудиту у комерційних банках України та його контролю залишається дискусійною.

Ціль роботи. В продовження вищенаведених аргументів окреслюється мета статті, яка спрямована на наукове вирішення актуальних проблем організації внутрішнього аудиту в комерційному банку та його інспектування для підвищення ефективності діяльності банківської установи в цілому.

Виклад основного матеріалу. Глобалізація ринків, гостра конкуренція, упровадження нових операцій, розвиток інформаційних технологій – усе це суттєво ускладнило банківську діяльність, збільшило небезпеку ризиків. За таких умов зростає значення багатостороннього контролю банків як ззовні – з боку різних державних органів контролю, банківських наглядових органів (банківське регулювання та нагляд), незалежного аудиту, так і зсередини – внутрішньобанківський контроль.

У сучасному суспільстві роль контролю постійно підвищується та набуває нових відтінків своєї сутності. В українських банках функції внутрішнього аудиту і контролю часто плутають. На сучасному етапі у більшості українських банків внутрішній аудит обмежується лише контролем правильності ведення бухгалтерського обліку й відповідності вимогам зовнішніх і внутрішніх нормативних документів, а також здійсненням комплексних перевірок філій.[2]

В законодавчій базі України чіткого розмежування між цими поняттями не проведено. Проте необхідно розрізняти внутрішній контроль та внутрішній аудит у банку.

Внутрішній контроль — це інструмент управління, який використовується для забезпечення достатньої впевненості в тому, що стратегічні цілі, які стоять перед банком, досягаються. До нього належать заходи та методи контролю за збереженням активів, їх ефективним використанням, управління ризиками, фінансовий моніторинг операцій, а компетенції внутрішнього аудиту належить перевірка якості системи внутрішнього контролю. Отже, можна сказати, що аудит є внутрішнім наглядом банку за собою, тому він має бути незалежним.

Внутрішній аудит — це діяльність, організована всередині банку, щодо всебічного аналізу його діяльності для розробки рекомендацій з усунення недоліків та підвищення конкурентоспроможності банківської установи [3]. При перевірці внутрішнього аудиту банку інспектора цікавлять такі питання [2]:

1. Наявність розробленого Положення про службу внутрішнього аудиту банку, його відповідність вимогам постанови Правління Національного банку України №114 про затвердження Положення про організацію внутрішнього аудиту в комерційних банках України [5].

2. Перевірка відповідності фактичної роботи внутрішнього аудиту вимогам затвердженого положення про його роботу.

3. Наявність погодженого Радою банку та затвердженого Правлінням банку плану (графіка) проведення внутрішнім аудитом перевірок на рік, перевірка його виконання.

4. Перегляд звітів про роботу служби внутрішнього аудиту, які подаються до Національного банку України два рази на рік.

5. Як здійснюється контроль виконання вимог нормативно-правових актів, стандартів діяльності і норм професійної етики, внутрішніх положень банку, в тому числі виконання персоналом своїх службових обов'язків.

6. Яким чином організовано контроль за дотриманням принципів розподілу повноважень при прийнятті рішень, запобіганням конфліктів інтересів (ротація аудиторів), ефективністю процедур мінімізації банківських ризиків.

В українській банківській практиці, наявність служби внутрішнього аудиту в банку є обов’язковою умовою на здійснення банківської діяльності, підтвердженням чого є функціонування Всеукраїнського інституту внутрішніх аудиторів України, який був створений в 2001 році. Вище керівництво банку повинне забезпечувати дію підрозділу внутрішнього аудиту, що відповідає розмірам банку та його профілю операцій. Внутрішньобанківський аудит повинен бути незалежним від підрозділів банку, які він зобов’язаний перевіряти. В Україні внутрішній аудит підпорядковується, як правило, виконавчому керівництву банку (голові правління або одному з заступників), що значно зменшує ефективність його роботи. Внутрішній аудит у банку має бути самостійною структурою, покликаною забезпечити керівництво банку правдивою інформацією, а також допомогти оптимізувати роботу всіх підрозділів банку.[2]

Згідно з нормативно-правовими вимогами комерційні банки при організації роботи внутрішнього аудиту мають дотримуватися таких стандартів:

1. Керівництво службою внутрішнього аудиту.

2. Незалежність.

3. Професійна компетентність.

4. Обсяг роботи.

5. Планування і виконання аудиторської перевірки.

6. Складання аудиторського висновку.

Відповідно до стандарту 1 на керівника служби внутрішнього аудиту покладається відповідальність за ефективну організацію роботи внутрішніх аудиторів для досягнення поставленої перед банком мети — його стабільності, надійності, платоспроможності та ліквідності. Його кандидатура повинна погоджуватися з Радою банку і відповідати вимогам, встановленим Національним банком України. Рішення про призначення на цю посаду затверджується наказом керівника банку.

Дотримання першого стандарту інспектор перевіряє шляхом аналізу результатів роботи керівника служби внутрішнього аудиту, зокрема щодо підготовки та фактичного виконання робочих документів, а саме:

¾ положення про службу внутрішнього аудиту з визначенням правил та процедур, за якими проводиться аудиторська перевірка;

¾ програми відбору, поточного тестування і підвищення професійного рівня працівників підрозділу;

¾ графіків проведення аудиторських перевірок; проектів формування штату та планування кошторису витрат свого підрозділу;

¾ звітів про роботу внутрішнього аудиту з відображенням недоліків у діяльності банку та рекомендацій щодо їх усунення.

Важливим обов'язком керівника служби внутрішнього аудиту є координація роботи внутрішніх та зовнішніх аудиторів, яка необхідна для забезпечення комплексності та об'єктивності аудиторської перевірки.[5]

Стандартом № 2 регламентована незалежність служби внутрішнього аудиту від щоденного процесу проведення внутрішнього контролю та об'єктивність результатів її роботи. Для перевірки дотримання даного стандарту інспектор має з'ясувати фактичний організаційний статус служби внутрішнього аудиту та співвіднести його з такими вимогами:

— безпосередня підпорядкованість служби внутрішнього аудиту в процесі її діяльності Правлінню банку та Раді банку у питаннях, що стосуються стратегічних напрямів його розвитку;

— наявність процедури затвердження Радою банку штатного розпису підрозділу внутрішнього аудиту та бюджету на наступний рік, а також уніфікованих висновків і звітів про результати його діяльності;

— виконання службою внутрішнього аудиту своїх функціональних обов'язків без будь-яких перешкод;

— постійна участь керівника підрозділу внутрішнього аудиту банку в засіданнях Правління банку, що стосуються аудиторської діяльності, фінансової звітності, управління, організації внутрішнього контролю.

У межах стандарту №3 «Професійна компетентність» інспектор має перевірити, на якому професійному рівні виконуються аудиторські перевірки. Для цього він проводить тестування чи співбесіду з працівниками служби внутрішнього аудиту з метою встановлення рівня їхнього професійного досвіду, володіння необхідними знаннями й навичками.

Згідно зі стандартом №5 планування кожної аудиторської перевірки підлягає документуванню. У зв'язку з цим інспектор має перевірити програми проведення аудиторських перевірок щодо наявності в них:

— цілей аудиторської перевірки та строку її проведення;

— процедур, які використовуються внутрішніми аудиторами для збирання, аналізу та документування інформації під час аудиторської перевірки;

— характеру та масштабів тестування, що необхідно для досягнення цілей аудиту на кожному його етапі;

— конкретних ризиків, процесів та угод, що підлягають аудиту;

— календарний графік виконання робіт.

При ознайомленні з аудиторським висновком інспектор повинен звернути увагу на правильність його складання відповідно до вимог стандарту №6. Йдеться про вимоги до змісту та оформлення. По-перше, в аудиторському висновку повинно бути відображено, наскільки об'єкт перевірки відповідає існуючим законодавчим і нормативним вимогам; факти виявлених порушень, рекомендації з їх усунення; висновок про достовірність та повноту фінансової документації банку, про правильність ведення бухгалтерського обліку. По- друге, аудиторський висновок підписує внутрішній аудитор, призначений керівником цієї служби банку. Крім того, інспектор має пересвідчитися у забезпеченні основ для отримання об'єктивних висновків внутрішніми аудиторами.

Внутрішній аудит банку перевіряється у процесі проведення зовнішнього аудиторського контролю. Завдання перевірки — встановити, наскільки сучасним є внутрішній аудит банку, щоб надійно захистити його вкладників від неповернення грошових коштів, ризиків, правопорушень щодо зберігання готівки, зловживань з цінними паперами тощо.

Внутрішній аудит та його інспектування повинні сприяти підвищенню ефективності як окремих бізнес-процесів, так і банківської установи в цілому; відстежувати дотримання внутрішньобанківських положень та банківського законодавства; своєчасно «поправляти» хибні дії працівників банку.[3]

Висновки. Таким чином, можна зробити висновок, що для підвищення конкурентоспроможності українських банків на національному та зарубіжному ринках необхідно вдосконалювати процес внутрішнього аудиту у комерційних банках. Це дасть змогу: мати впевненість керівництва та зацікавлених сторін у надійності банківської установи; вчасно виявляти існуючі проблеми та попереджати їх появу; мінімізувати можливі ризики. Саме тому комерційні банки України повинні усвідомити, що саме ефективний внутрішній аудит є діючим засобом зниження ризику банкрутства та основним засобом захисту інтересів акціонерів. Лише створивши ефективну систему аудиту й контролю функціонування конкретного комерційного банку та здійснюючи ефективний нагляд за його діяльністю, можна підвищити рівень його безпеки.

Література:

1. Васюренко О.В. Банківський нагляд: підручник / О.В. Васюренко, О.М. Сидоренко.– К. : Знання, 2011. – 502 с.

2. Гудзь Т. П. Банківський нагляд : навчальний посібник / Т. П. Гудзь. – Київ : Ліра, 2008. – 380 с.

3. Закон України «Про аудиторську діяльність» від 14.09.2006 р. № 140: [електронний ресурс]. - Режим доступу: http://portal.rada.gov.ua

4. Макеєва О. Перспективи розвитку внутрішнього аудиту в Україні // О. Макеєва Економіст. – 2010. – №6. – С. 54-57.

5. Положення “Про організацію внутрішнього аудиту в комерційних банках”, затверджене постановою Правління НБУ від 20.03.1998 за №114.

6. Редько О.Ю. Аудит в Україні. Морфологія: [Монографія] / О.Ю.Редько. – К.: ДП «Інформ-аналіт агентство». – 2008. – 493 с.