Економічні науки/7. Облік і аудит

студентка ІV курсу Редька Ю. А.

Науковий керівник: к. е. н., ст. викладач Венгерська Н. С.

Запорізький національний університет, Україна

Наслідки вступу України до СОТ та їх вплив на зайнятість й рівень заробітної плати населення

 

Україна розглядає членство у СОТ як системний фактор розвитку національної економіки, лібералізації зовнішньої торгівлі і створення передбачуваного прозорого середовища для залучення іноземних інвестицій. Членство в СОТ, як передумова інтеграції до ЄС, виходить з того, що сьогодні левова частка співробітництва між країнами відбувається на торговельно-економічному рівні.

Крім того, для європейської сторони статус України як члена СОТ є базовим критерієм відповідності її економіки міжнародним стандартам бізнесу, торгівлі та інвестицій, що є, так би мовити, фільтром, через який необхідно пройти, щоб довести свою готовність підтримувати ділові відносини з європейськими партнерами за зрозумілими їм правилами.

Світова Організація Торгівлі – це, в першу чергу, правова та інституціональна основа міжнародних багатосторонніх торговельних відносин, основними функціями якої є нагляд за виконанням домовленостей, що є невід’ємною частиною Угоди про створення СОТ; забезпечення швидкого та ефективного вирішення торговельних суперечок між країнами-членами; оцінка їх торговельного потенціалу; співробітництво з іншими міжнародними організаціями та надання технічної допомоги державам, що розвиваються, найменш розвиненим та країнам з перехідною економікою [1].

І саме СОТ є організацією, яка формує правила торговельно-економічної, інвестиційної, податкової, митної гри на глобальному рівні і суттєво впливає на умови економічного співробітництва в рамках регіональних угруповань.

Із моменту вступу України до СОТ вона отримала переваги щодо одержання режиму найбільшого сприяння в торговельному просторі всіх країн-членів СОТ, тобто одночасне покращення умов торгівлі із більш ніж 150 країнами; зменшення тарифних і нетарифних обмежень доступу українських товарів на товарні ринки країн-членів СОТ; отримання можливості захисту інтересів українських виробників, згідно з процедурою розгляду торговельних спорів Світової організації торгівлі; набуття офіційного статусу переговорного процесу зі створення зони вільної торгівлі з ЄС; скасування квот на експорт української продукції металургії до ЄС; доступ до дешевших комплектувальних, устаткування і сировини; забезпечення недискримінаційного транзиту товарів та послуг [2].

Наслідки вступу України до СОТ мають специфічну форму для окремих секторів, що визначається структурою виробництва в них, а також вихідним рівнем його захищеності. Внаслідок низької конкурентоспроможності багатьох видів вітчизняної продукції, в деяких секторах економіки України (будівельний, гірничовидобувний, машинобудівний) після вступу до СОТ спостерігаємо скорочення виробництва окремих видів продукції, скорочення надходжень до бюджету, втрату робочих місць, зростання соціальної напруженості.

Забезпечити конкурентоспроможність першим способом, тобто за допомогою виробництва певної високотехнологічної продукції кращої якості та отримання відповідної плати за неї, – краще, ніж іти іншим шляхом і пробиватись на світовий ринок через відносне зниження цін і заробітної плати, відзначає відомий шведський економіст К.Еклунд [3].

Зв’язок між торгівлею та зайнятістю складний, так само, як і між торгівлею та рівністю. Вільна й стабільніша торгівля спонукає економічне зростання й може створювати нові робочі місця й сприяти подоланню бідності. Часто вона саме так і впливає. Втім, виробники та їхні працівники, які були раніше захищені високими торгівельними бар’єрами, звісно ж наражаються внаслідок їх зниження на нових конкурентів. СОТ ставить перед собою ціль розв’язати ці проблеми в різні способи: лібералізація здійснюється поступово, щоб країни мали час адаптуватися до змін. Альтернативи торгівлі нема, протекціонізм коштує надто дорого, бо він підвищує ціни й гальмує розвиток.

Зважаючи на наведені аргументи можна з впевненістю сказати, що при вступі до СОТ Україна отримала достатньо негативних наслідків, що призводять до занепаду вітчизняного виробництва в окремих галузях виробництва, які виявилися неконкурентоспроможними на світовій арені.

Такі галузі як автомобілебудування, вугледобувна промисловість, радіоелектронна промисловість, сільськогосподарське машинобудування, сільське господарство знаходяться на грані занепаду, відповідно закриваються підприємства і зменшуються робочі місця, або за рахунок низьких продаж доходи підприємств не в змозі забезпечувати високу оплату праці. Все це є наслідком занепаду галузі, зменшення робочих місць, зниження добробуту населення, зменшення рівня заробітної плати працівників. Це є яскравим прикладом невиконання поставлених цілей та недосконалості розроблених програм розвитку та підтримки СОТ країнам-членам.

 

Література:

1.                 Світова організація торгівлі [Електронний ресурс] – Режим доступу:  http://www.wto.org.ua

2.                 Данилишин Б. Вступ до СОТ – це не свято, а постійний переговорний процес. [Електронний ресурс] – Режим доступу:  http://www.radiosvoboda.org/content/article/24984675.html

3.                 Онищенко О. А. Сучасна парадигма регулювання зовнішньої торгівлі // Економіка та держава. – 2009. – № 8. – С.27-29.