Cеба В.В

Національний університет водного господарства та природокористування, Україна

Аналіз планування аудиту фінансових результатів

        На сьогоднішній день, в період складності нормативно-правової бази зростає ризик прийняття помилкових рішень різними її користувачами за даними фінансової звітності. Враховуючи те, що основним критерієм ефективності будь-якої діяльності є її фінансовий результат, з’являється необхідність у його аудиті, який неможливо здійснити без його планування.

         Вивчення наукових джерел з питання планування аудиту фінансових результатів, набуває особливого значення для аналізу його основних проблемних аспектів, якому  присвячено значну кількість наукових праць, зокрема, таких вітчизняних вчених, як О.А. Петрик, Ф.Ф.Бутинець, Я.А.Гончарук, Н.І.Дорош, В.С.Рудницький, В.Я.Савченко, Б.Ф.Усач та інші. Всі дослідження цих авторів є надзвичайно актуальними та доповнюють один одного. Проте, подальшого вивчення і обґрунтування потребують найважливіші аспекти щодо його планування.

         Мета планування аудиту фінансових результатів відповідно до МСА 300 "Планування аудиту фінансової звітності" полягає у визначені загальної стратегії розробки плану аудиторської перевірки для зменшення аудиторського ризику [3].

          Планування аудиту фінансових результатів діяльності є одним із найважливіших організаційних аспектів для якісного та професійного виконання такого аудиту.

         Планування (від лат. planum – «площина», «рівне місце») – це заздалегідь намічений порядок дій, необхідних для досягнення поставленої цілі. В економічному розумінні, процес планування являє собою розробку планів, які визначають майбутній стан економічної системи, шляхів, способів і засобів досягнення такого стану. З точки зору управління, планування виступає основним видом управлінської діяльності. Відносно аудиторської діяльності, планування – обов’язковий етап аудиту, який являє собою визначення стратегії і тактики аудиту, об'єму аудиторської перевірки, складання загального плану аудиту, розробку аудиторської програми і конкретних аудиторських процедур[5].

         Основними джерелами аудиту фінансових результатів є: вимоги нормативних документів, що регулюють облік фінансових результатів, наказ про облікову політику, установчі документи,  первинні документи з обліку виробничих витрат, витрат діяльності, доходів та фінансових результатів, регістри синтетичного і аналітичного обліку по рахунках сьомого і дев'ятого класів, а також форма № 1 Баланс (Звіт про фінансовий стан) та форма № 2 Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід).  Розділ І форми № 2  містить інформацію про доходи і витрати підприємства з точки зору власника підприємств, відповідно розділ II – дає аналіз структури витрат на виробництво, управління і збут за економічними елементами. Розділ ІІІ - формується лише акціонерними товариствами і містить інформацію про прибутковість акцій. Під час перевірки фінансових результатів аудитор має керуватись П(С)БО 15 "Дохід", де відображено порядок формування інформації про доходи підприємства і її розкриття у фінансовій звітності, та П(С)БО 16  "Витрати", де викладено основні вимоги до визнання, складу і оцінки витрат, розкриття інформації про витрати у фінансовій звітності. У свою чергу, порядок складання Звіту про фінансові результати регламентується НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» [2].

            Планування аудиту складається із ряду елементів, а саме, складання графіку здійснення аудиту, визначення терміну виконання аудиторських процедур та обговорення їх з керівництвом підприємства, проведення інструктажу з особами, які будуть виконувати аудиторську перевірку, організація взаємозв'язків з підрозділами підприємства, обговорення стратегії та підготовка аудиту фінансових результатів.

         При здійсненні планування аудиту фінансових результатів необхідно дотримуватися загальних та конкретних принципів аудиту, а саме, оптимальності, комплексності та неперервності планування. Доцільним при плануванні такого аудиту є розподіл на основні етапи: попереднє планування аудиту, розробка та формування плану аудиту, розробка та формування програми аудиту (рис. 1).

 

Рис. 1 Основні етапи планування аудиту фінансових результатів [4]

 

         Розроблення програми, яка складається у двох примірниках, затверджується керівником контролюючого органу та подається для ознайомлення керівникові об’єкта аудиту. У даній Програмі зазначається мета, завдання та підстава проведення операційного аудиту, а також орган управління об’єкта аудиту, порядок взаємодії керівника об’єкта аудиту з державними аудиторами тощо. Типова програма операційного аудиту затверджується Державною фінансовою інспекцією.

         Планування  аудиту фінансових результатів має основне завдання, яке полягає в тому, щоб ще на початковому етапі попередити і визначити будь – які можливі перешкоди для виконання програми аудиту фінансових результатів. Дане завдання вирішується за рахунок того, що система планування аудиту поділяється на основні етапи, а саме:

-         визначення цілей та обмежень щодо виконання програми аудиту фінансових результатів;

-         встановлення термінів на виконання відповідних процедур аудиту;

-         формування графіку виконання програми аудиту фінансових результатів.

       На нашу думку, на визначення цілей та обмежень виконання програми аудиту фінансових результатів впливають три основні фактори:

1.  Якість виконання програми;

2.  Тривалість реалізації аудиторських процедур;

3.  Затрати на проведення аудиту.

          При здійсненні аудиту фінансових результатів необхідно пам'ятати, що діяльність будь-якого підприємства має дві складові: господарську діяльність (вартість активів задіяних у виробництві) та фінансову діяльність (величина використаних пасивів). Від взаємодії цих елементів залежить фінансовий результат, тому перед початком перевірки аудитор має зрозуміти мету діяльності підприємства (отримання прибутку, завоювання ринку тощо). Тільки в цьому випадку можна зробити ефективний аудит фінансових результатів і підготувати аналіз показників, необхідних підприємству.

         Отже, планування аудиту фінансових результатів підприємства сприяє виявленню та запобіганню банкрутства, покращення перспектив розвитку виробництва в умовах жорсткої конкурентної боротьби, визначенню загальної стратегії даного напрямку аудиту для розробки відповідного плану та програми аудиту з метою вибору відповідних аудиторських процедур для зменшення аудиторського ризику. 

 

  Список використаних джерел:

1.     Зaкон Укрaїни «Про aудиторську діяльність» від 22.04.1993 р. № 3125-XII.

2.     Глосарій термінів Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг, виданих Міжнародною федерацією бухгалтерів і Аудиторською палатою України (видання 2010 року): [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.apu.com.ua/files/temp/Ukr-block_T1-2010.pdf.

3.     Міжнародний стандарт аудиту 300 «Планування аудиту фінансової звітності», виданий Міжнародною федерацією бухгалтерів і Аудиторською палатою України (видання 2010 року): [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.apu.com.ua/files/temp/Ukr-block_T1-2010.pdf.

4.     Білоусов А. Внутрішній аудит: перспективи розвитку і методика організації / Білоусов // Бухгалтерський облік і аудит. - 2001.-№ 2 -  С. 54-57.

5.     Сулeймaновa E.Р. Мeтодичні aспeкти aудиту фінaнсових рeзультaтів тa щляхи його вдосконалення / Е.Р. Сулейманова // Упрaвління розвитком. – 2011. – №2(99). – С. 94-96.