Економічні науки/7. Облік і аудит

К.е.н., доц. Разборська О.О.; Петрик М.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Особливості та методика аудиту дебіторської заборгованості

У сучасних умовах однією з ключових проблем суб’єктів господарювання є виникнення дебіторської заборгованості, що обумовлено як суб'єктивними чинниками самого кредитора (побоювання втрати замовника), так і об'єктивними чинниками замовника (погіршення фінансового стану за тих чи інших обставин).

Серед вітчизняних вчених, що вивчають аудит дебіторської заборгованості є: Бардаш С. В., Белова Н. Г., Бутинець Ф. Ф., Жила В. Г., Калюга Є. В., Малюга Н. М., Нападовська Л. В., Петренко Н. I., Понікарова В. Д., Усач Б. Ф., Шевчук В. О., Шпига А. А. та інші. Проте, враховуючи різні види розрахунків та зобов’язань сторін, між якими виникає дебіторська заборгованість на підприємстві, удосконалення методики аудиту дебіторської заборгованості потребує постійної уваги.

Мета статті – визначення основних завдань аудиту дебіторської заборгованості та їх реалізація за етапами; виокремлення проблемних питань при проведенні аудиту дебіторської заборгованості, які потребують негайного вирішення.

Розрахунки з дебіторами пов’язані з вхідними фінансовими потоками. Стан цих розрахунків у певний момент розкривається через суми дебіторської заборгованості. Проте все таки з найбільш складних і суперечливих питань щодо дебіторської заборгованості є проведення аудиту.

До завданнь аудиту дебіторської заборгованості відносяться:

- установлення реальності дебіторської заборгованості та простроченої заборгованості (за якою минув строк позовної давності);

- перевірка правильності списання та достовірності відображення в обліку дебіторської заборгованості залежно від прийнятого методу визначення реалізації;

- дослідження правильності оформлення і відображення в обліку заборгованості за виданими авансами, пред'явленими претензіями.

Для вирішення зазначених завдань, аудит дебіторської заборгованості проводиться в кілька етапів. На першому етапі необхідно встановити, чи не є відображена в балансі заборгованість простроченою. Це здійснюється зіставленням термінів розрахунків, які вказані в договорах та рахунках-фактурах. На другому етапі розглядається дебіторська заборгованість щодо якої минув термін позову, списання заборгованості та правильність ведення обліку [4].

Для підтвердження реальності заборгованості аудитор може розіслати листи покупцям та постачальникам для підтвердження залишку. При проведенні аудиту перевірки дебіторської заборгованості за розрахунками потрібно перевірити достовірність інформації за видами і строками заборгованості. Для цього використовується пряме підтвердження, вивчення контрактів договору. У процесі аудиту дається оцінка умов заборгованості – з погляду їх реальності та повноти [1].

Під час аудиту потрібно з’ясувати, чи існують договори за проведеними операціями з постачальниками та покупцями, чи правильно вони оформлені; за наявності заборгованості необхідно встановити дату та причину виникнення заборгованості, чому не проведені своєчасно розрахунки, чи немає штучної заборгованості [2].

Для цього аудитору потрібно складати програму перевірки, яка може передбачати наступні процедури: оцінку правильності оформлення укладених господарських договорів; перевірку даних реєстрів обліку та звіряння їх з розрахунками Головної книги; підтвердження величини заборгованостей; перевірку правильності кореспонденції рахунків з обліку заборгованостей; установити чи подавалися штрафні санкцій у разі порушень договірних зобов’язань.

Рівень дебіторської заборгованості аудитору варто оцінювати за допомогою абсолютних та відносних показників, які розглядаються в динаміці. Особливо важливим є контроль за своєчасністю погашення заборгованості дебіторами [3].

При проведенні аудиту дебіторської заборгованості виникає ряд проблемних питань, які потребують негайного вирішення. До таких питань слід віднести:

1) відсутність чіткої схеми деталізації та співвідношення різних видів дебіторської заборгованості у загальній їх структурі;

2) особливості відображення в обліку довгострокової дебіторської заборгованості та оцінки поточної дебіторської заборгованості за товари, роботи і послуги;

3) застосування при проведенні аудиту вітчизняних підприємств зарубіжних методик, що не завжди доцільно через відсутність необхідного обсягу вірогідної та доступної інформації щодо розрахунків з дебіторами;

4) відсутність наукових і практичних розробок форм бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості, що забезпечило б надання якісної бухгалтерської інформації про розрахунки з дебіторами різним користувачам, в тому числі і аудиторам, що значно підвищило б оперативність проведення аудиту.

Отже, ознайомившись з методикою проведення аудиту дебіторської заборгованості, можна сказати, що аудиторові потрібно опрацювати великі обсяги інформації для проведення перевірки. Перевірка потребує значних зусиль та багато часу, але все ж таки можна стверджувати, що дебіторська заборгованість є важливою частиною складного механізму – підприємства, адже дозволяє виявляти не лише показники поточної (на даний момент часу) і перспективної платоспроможності підприємства, але і фактори, що впливають на їх динаміку, а також оцінювати кількісні і якісні тенденції зміни фінансового стану підприємства в майбутньому. Саме тому визначенню та вивченню цих категорій необхідно приділяти важливе значення, тому що від прийнятих сьогодні рішень аудитора залежить стан та перспективи розвитку підприємства завтра.

Література:

1. Білуха М.Т. Курс аудиту: Підручник / М.Т. Білуха. – К.: Вища шк. – Знання, 2009. - 346 с.

2.Лисенко В.С. Основні проблеми обліку та аудиту дебіторської заборгованості / В.С.Лисенко // Управління розвитком. – 2011. - №2. - C. 235-239.

3. Гончарук Я.А., Рудницький В.С. Аудит / Я.А.Гончарук, В.С. Рудницький. – Л.: Світ, 2010. - 231 с.

4. Карчова Н.В. Аналіз дебіторської заборгованості як інструмент підвищення ефективності аудиту / Н.В. Карчова // Управління розвитком. - 2011. - №2. - С. 112-118.