Студенти К. Новакова, М. Тонкошкур

Державного вищого навчального закладу

«Українська академія банківської справи

Національного банку України», Україна, м. Суми

ВИЗНАЧЕННЯ МІСЦЯ КОМПЛЕКСНОГО ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЦТВОМ

В сучасних умовах комплексний економічний аналіз як складова процесу управління, є органічною єдністю поелементного аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства та синтезу добутих результатів. Комплексність у процесі аналізу виявляється в цілісному уявленні досліджуваного об'єкта з урахуванням його властивостей, будови і розвитку та в забезпеченні взаємопов'язаних і вирішуваних завдань та їх результатів. Забезпечується комплексність реалізацією положень системного моделювання економічних явищ. Комплексний економічний аналіз – сукупність моделей, методів нормативів та програм, що забезпечують на рівні підприємства аналіз стану виробництва, використання фінансових, матеріальних і трудових ресурсів, визначення резервів його ефективності та перспектив розвитку.

Методологія комплексного економічного аналізу ґрунтується на методологічних положеннях ефективності виробництва. Підприємство розглядається як сукупність техніко-технологічної, економічної та соціальної підсистем, кожна з яких характеризується своїми показниками ефективності. Метою комплексного економічного аналізу є виявлення резервів підвищення ефективності виробництва на основі взаємопов'язаного вивчення економічних процесів і явищ, визначення факторів виробництва і вимірювання ступеня їх впливу на результативні показники [1].

Будь-яке управління починається з оцінки стану і динаміки розвитку того чи іншого процесу. Практично необхідно вибрати з різних джерел відповідну інформацію, аналітично її опрацювати визначеним способом. На підставі такого аналізу можна обґрунтувати, а від так, і прийняти певне управлінське рішення.

Таким чином, економічний аналіз виступає попереду управлінських рішень та дій, обґрунтовує та підготовлює їх, саме в цьому проявляється основа наукового управління, його об’єктивності та ефективності.

Необхідно акцентувати значення економічного аналізу в здійсненні інших функцій управління, насамперед планування. При плануванні та в процесі контролю за їх виконанням, органи планування та управління враховують економічні потреби, виробничі можливості, користь, інші вимоги економічних законів та задовольняють їх. На підставі даних економічного аналізу досліджується процес виконання планів, та якість самого планування. В процесі аналізу встановлюються та кількісно вимірюються фактори, які спричиняють відхилення від планів, розкриваються причини їх виникнення, позитивні та негативні сторони в роботі. За результатами аналізу об’єктивно оцінюються досягнуті економічні результати, виявляються невикористані внутрівиробничі резерви, розробляються організаційно-технічні заходи щодо їх максимального використання, вносяться корективи в планові завдання, тобто контролюються, чи дотримуються та яким чином вимоги об’єктивних економічних законів, що забезпечують досягнення мети виробництва. Дані аналізу виконання планів за попередні періоди є базою для складання обґрунтованих та оптимальних бізнес-планів на майбутнє. Отже, планування починається та завершується економічним аналізом результатів господарської діяльності [2].

Принцип комплексності тісно пов'язаний з принципом системного підходу, хоча має більш вузьке значення. Він передбачає всебічне дослідження причинних взаємозалежностей, комплексну оцінку вхідних параметрів функціонально-структурної будови, їх зміну та розвиток на досліджуваному об'єкті у просторі і часі, за кількісними й якісними ознаками та вихідні (результативні) параметри цього процесу. У полі зору аналітика повинні бути не лише основні (цільові) результати, а й побічні. Цілісність системи, яка відрізняється визначеною завершеністю, припускає й відокремлений аналіз її складових елементів. Системність – поняття більш змістовніше, ніж комплексність, а тому останнє можна розглядати як важливу складову системного підходу. Методологічна єдність системності та комплексності економічного аналізу знаходить своє відображення в єдності політичного, економічного, соціального та економіко-соціального: у єдності цілого та його частин; у розробці єдиної, універсальної системи показників; у використанні всіх видів економічної інформації [3].

Таким чином, комплексний економічний аналіз виконує наступну роль в управлінні діяльністю підприємства:

· дослідження економіки об'єднань і підприємств як відносно відособленої системи в межах економічної системи;

· встановлення цілей функціонування підприємства та його підрозділів як критеріїв ефективності їх роботи;

· використання конкретної системи економічних показників, що характеризують виробничо-господарську діяльність у цілому й окремі її сторони;

· дослідження причинних залежностей між економічними показниками роботи підприємства;

· побудову кількісних залежностей (рівнянь взаємозв’язку) між економічними показниками;

· вивчення змін економічних показників у динаміці, а також протиріч господарської діяльності та шляхів їх подолання як причини розвитку економічної системи [1].

Отже, економічний аналіз є важливим елементом в системі управління виробництвом, дійовим засобом виявлення внутрігосподарських резервів, основою розробки науково - обґрунтованих планів і ефективних управлінських рішень.

Література

1. Бабій В., Барашенко Я. Комплексний аналіз в діяльності підприємства. – Вінниця, 2013. – с.2

2. Економічний аналіз: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни / Уклад. Г.І. Андрєєва. – Суми: УАБС, 2007. – C.26-27

3. Зоріна О.А. Методологічні підходи в економічному аналізі. –Вісник ЖДТУ № 1 (55). – C.90