Экономические науки
к.е.н. Скрипник С.В.
ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет», Україна
Вдосконалення аналітичного обліку інтелектуальної власності на
сільськогосподарських підприємствах
Маючи у своєму активі продукт інтелектуальної власності,
нинішній підприємець розуміє, що цей продукт має певну ринкову вартість, а тому
може розпоряджатися ним на свій розсуд: здати в оренду, продати, передати в
заставу для отримання кредиту, розширити власний капітал тощо. Тобто цей
продукт, часто не маючи матеріально-речової форми, може виступати і як товар, і
як капітал. Для більшості підприємств їх ефективне функціонування неможливо
уявити без використання таких елементів як: реєстрація торгової марки,
авторського права, винаходу, web-сайту. З одного боку нематеріальні чинники все
активніше використовуються у всіх сферах діяльності (сприяє інноваційному
розвитку), а з іншого їх наявність у складі ресурсів підприємства збільшує його
ринкову вартість та підвищує інвестиційну привабливість.
Для сільськогосподарських підприємств основу їх успішної
діяльності становлять використовувані сорти рослин, породи тварин, методи
вигодовування та вирощування, які належать до об’єктів інтелектуальної
власності. Відсутність єдиних підходів щодо їх визнання у складі нематеріальних
активів, зумовлюють необхідність розробки методичних і практичних засад
бухгалтерського обліку інтелектуальної власності та прав користування нею. Інтелектуальній власності властиві характеристики,
вагомі для сфери сільськогосподарського виробництва, а саме: необхідність,
корисність, економічність, технологічність, прибутковість, життєздатність,
конкурентоспроможність щодо впровадження. Неабияка цінність об’єктів
інтелектуальної власності полягає в тому, що з їхньою допомогою можна законним
способом монополізувати товари та послуги, оновити технологію і асортимент
продукції, значно підвищити попит та розширити коло її споживачів.
На жаль, в галузі агропромислового
виробництва усвідомлення таких переваг абсолютно відсутнє. Попри те, що майже
кожне підприємство у своїй діяльності використовує об’єкти інтелектуальної
власності, цей актив поки що не є повноправним учасником господарського
обороту. Сільськогосподарські підприємства дотепер недооцінюють роль
інтелектуальної власності в сучасному господарстві. Вартість нематеріальних
активів у балансі сільськогосподарських підприємств становить не більше
1,0 %, або й взагалі не відображається в обліку. Іншими показниками, які
свідчать про незначну долю нематеріальних активів у балансі є порівняння
показників фінансової звітності українських та зарубіжних сільськогосподарських
підприємств. За кордоном даному об’єкту бухгалтерського обліку приділяються
значно більше уваги. На нашу думку, причинами такої ситуації є недостатньо
сформований ринок нематеріальних активів та недосконала нормативно-законодавча
база.
Права на об'єкти інтелектуальної власності стають
нематеріальними активами після того, як вони будуть поставлені на
бухгалтерський облік. Для цього, принаймні, необхідно виконати дві умови:
встановити ціну прав і термін їх служби та врахувати, що нематеріальні активи
повинні бути розподілені на дві групи:
1) прямо пов'язані з обсягом виробництва, до яких можна
віднести такі нематеріальні активи: винаходи; сорти рослин; породи тварин;
комерційні таємниці; комп'ютерні програми та інші;
2) прямо не пов'язані з обсягом виробництва, до таких
можна віднести такі нематеріальні активи: комерційні (фірмові) назви; торговельні
марки; промислові зразки та інші.
Облік нематеріальних активів (НМА) на
сільськогосподарському підприємстві повинен вести спеціаліст з фінансового
підрозділу бухгалтерії з використанням спеціально розробленої бухгалтерської
програми, що призведе до раціонального використання робочого часу. Для обліку НМА, призначено рахунок синтетичного обліку 12 «Нематеріальні
активи».
Аналітичний облік нематеріальних активів ведеться у Відомості 4.3 с.-г, в
яку з регістрів аналітичного обліку за попередній рік переносяться
дані на початок поточного року. Протягом звітного року помісячно на підставі
первинних облікових документів позиційним способом записуються придбані,
отримані або створені нематеріальні активи. На кінець кожного місяця наводиться
сальдо вартості нематеріальних активів. На наш погляд дана відомість не досить
повну відображає інформацію. Ми пропонуємо вдосконалити дану форму документа,
доповнивши її інформацією, яка відображатиме більш детальну інформацію про вид,
назву, коротку характеристику; місце використання, прізвище матеріальної особи
(табл. 1).
Таблиця
1
Відомість № 4.3 с.-г.
аналітичного обліку по рахунку 12 «Нематеріальні
активи»
за
___________ 20___ р.
|
Код субрахунку |
Субрахунок та аналітичний рахунок |
Залишок на початок місяця |
Обороти |
Залишок на кінець місяця |
Вид, назва, коротка
характеристика |
Місце використання,
прізвище матеріальної особи |
|
|
дебет |
кредит |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Отже,
інтелектуальна власність як актив підприємства є відносно новим у вітчизняному
бухгалтерському обліку. Наявність спільних рис з нематеріальними активами
вказує, що результати творчої та розумової діяльності необхідно розглядати як
їх складову із урахуванням
специфіки використання, збереження та
визнання. Інтелектуальна власність як об’єкт бухгалтерського обліку має
визнаватися за наступної умови: як документальне підтвердження розумової
діяльності людини, бути зафіксованим на матеріальних носіях та приносити
економічну вигоду.
Література
1. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку
нематеріальних активів: Наказ Міністерства фінансів України від 16 листопада
2009 р. N 1327.