Географія та геологія / 1. Регіоноведення і регіональна організація суспільства

Василишин Віталій Ярославович

АРХІТЕКТУРНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ТА ТУРИСТИЧНА ПРИВАБЛИВІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу

Історико–архітектурний та туристично-рекреаційний потенціал Карпатського регіону України відзначається вигідним географічним положенням, близкістю до кордону з європейськими державами та розмаїтим туристичним потенціалом. Збереглася значна кількість пам'яток археології, архітектури, історії та культури. Високою щільністю історико–культурних об'єктів характеризуються міста регіону, в першу чергу обласні центри — Львів, Чернівці, Ужгород, Івано-Франківськ, а також такі міста, як Мукачеве, Дрогобич, Самбір, Жовква, Коломия, Косів. Більшість малих міст та селищ міського типу мають у своїй структурі об'єкти та зони високої історико–культурної цінності.

Своєрідність простору міст регіону зумовлюється їх розміром, історичною і сучасною роллю, місцеположенням, провідною функцією. Формування міських ландшафтів відбувалося в умовах складної історії краю під впливом культур і традицій багатьох народів. Це відбилося на локальних особливостях архітектурного обличчя міст. Все це характеризує міську систему регіону як надзвичайно різноманітну і створює великі труднощі для об'єднання міст у рамках єдиної моделі для комплексного аналізу і пошуку універсальних шляхів вдосконалення, важливості індивідуальних чинників у просторовій структурі урбанізованої системи регіону.

Незважаючи на компактність розташування та схожість рис географічного положення і забезпеченості туристично-рекреаційним потенціалом в межах цих територій існують суттєві відмінності щодо рівня забезпеченості та розвинутості туристичної інфраструктури.

Більшість міст Карпатського регіону відносяться з врахуванням часового вектора до категорії історичних і таких, що зберегли і відбили у своїй структурі історичні зони й окремі об'єкти — пам'ятки історії та архітектури. Значну історичну цінність мають центральні частини міст, структура яких є результатом взаємодії різних часових періодів.

Особливістю міст регіону є унікальність природних ландшафтів, серед яких вони знаходяться, — мальовничі долини серед вкритих лісами гір, прекрасні ландшафтні панорами передгірської зони, цікаве середовище, сформоване системою вулиць, площ, будинків, що разом з природними ландшафтами утворюють художньо-композиційну цілісність, в структурі яких виокремлено унікальні архітектурні ансамблі. Все це сприяє розвитку регіонального туристичного бізнесу.

У формуванні культурного ландшафту за сьогоднішніх умов найважливішу роль відіграють процеси, що проявляються у взаємодії новаторської й традиційної форм культури, історичного й сучасного в культурному шарі ландшафту. Карпатський регіон бере активну участь у виробленні нових культурних цінностей. У багатьох місцевостях регіону відбувається поступове відродження традиційної культури — фольклору, ремесел, художніх промислів. У регіоні зберігається велика кількість художньо–історичних пам'яток — архітектурних споруд, витворів художніх промислів (різьба по дереву, гончарні й шкіряні вироби, вишивка). Це свідчить про високий рівень культури регіону в минулому, про глибину культурного шару, і переконує у необхідності збереження і використання історичних цінностей краю.

До причин низької ефективності використання історико-культурного потенціалу регіону слід віднести: занедбаний стан багатьох історико-культурних пам'яток, що вимагають реконструкції та відновлення. Більшість визнаних пам'яток історії, архітектури та культури не включено у туристичні маршрути, відсутній досвід у сфері їх туристичного використання.

Особлива увага приділяється рекреаційним зонам, для яких естетична складова виступає вирішальною у виробленні перспектив їх використання. Значним є також насичення ландшафтів об'єктами інженерної інфраструктури — лініями електропередач, газопроводами, транспортними комунікаціями, що виявляють негативний вплив на естетику ландшафтів, руйнують природну цілісність і псують умови сприйняття. Особливе місце в системі оцінки естетичного потенціалу та організації регіональних систем посідають охоронні природні території. В Українських Карпатах найвищий показник заповідності серед регіонів України. Тут налічується 1314 природозаповідних об'єктів.

Залучення населення до туризму як до одного з пріоритетних напрямів розвитку культури і економіки дає можливість реанімувати екологічну інфраструктуру, в просторі якої знайде місце не тільки відродження занехаяних територій, а й історико-архітектурних пам'яток. Розвиток туристичного бізнесу буде сприяти створенню спеціальних малих і середніх підприємств, а також активізації і стимулюванню роботи галузей будівництва, торгівлі, сільського господарстав, виробництва товарів масового споживання, транспорту і зв'язку.

Вирішальне значення для Карпатського регіону мають: 1) археологічні об’єкти; 2) меморіальні пам'ятки, пов'язані з історичними подіями, національно–визвольними змаганнями; 3) пам'ятки та пам'ятні місця, пов'язані з життям і творчістю діячів історії й культури; 4) пам'ятки фортифікації; 5) сакральні споруди; 6) пам'ятки народної архітектури; 7) палацові й церковні ансамблі; 8) професійні та народні художні промисли; 9) пам’ятки фольклору.

Туристична інфраструктура регіону охоплює, з одного боку, систему транспортного сполучення даного регіону, з іншого – множину всіх місцевих закладів, які у своїй господарській діяльності частково пов'язані з обслуговуванням туристичних потоків, вона є важливою передумовою формування тут повноцінного туристичного ринку. Від рівня функціональності та доступності туристичної інфраструктури залежить сформованість туристичної індустрії регіону.