Д.т.н., професор Кунченко – Харченко В.І.,

ст.. викладач Трубін Ю.Ю..

Черкаський державний технологічний університет, Україна

Деякі аспекти розвитку телекомунікаційних послуг на Черкащині (кінець ХІХ ст. - перша пол. ХХ ст.).

Телекомунікаційні послуги є показником науково-технічного прогресу в державі, показником інформаційно-культурного рівня суспільства. Вивчення історії запровадження цих послуг є важливим для розуміння історії науки і техніки певного регіону чи держави вцілому.

Тож, потрібно з’ясувати шляхи розвитку, якісно-кількісні показники розвитку телеграфного та телефонного сполучення на території досліджуваного регіону.

Першими послугами, які відносять до телекомунікаційних, на території Черкащини стали телеграфні послуги. Запровадження їх розпочалося з 1867 року, і з кожним роком чисельність користувачів телеграфу ставала більшою Так, тільки в Умані, за 1881 рік жителі скористувалися послугою близько тринадцяти тисяч разів. Революція 1917 р. та подальші роки громадянської загалом не сприятливо відобразилися на телеграфних послугах, оскільки значно скоротилася матеріальна база цієї послуги. Завдяки потребі нової влади до контролю над думками населення та засобі своєчасного донесення управлінських рішень, на телеграфи знову звертають увагу. Починаючи з 1921 року іде процес устаткування телеграфними апаратами «Морзе» основних адміністративних одиниць Черкащини. Є відомості про те, що в 1926 році в Черкаській Окрузі налічувалося 39 поштово-телеграфних підприємств, а обмін телеграмами склав уже близько 400 000 депеш. Налагоджений телеграфний зв’язок з 7 райвиконкомами. 5 сільрадами, заплановано будівництво телеграфної лінії Черкаси – Медведівка, Богодухів – Чорнобай, Перегонівка – Балаклея, 44–х км телеграфної лінії Черкаси - Харків. Проблемою післяреволюційних років стали крадіжки дроту, знищення ізоляторів та стовпів, тож на лагодження вже існуючих мереж постійно виділялися кошти. які б мали йти на нові напрямки.

Що ж до телефонного зв’язку, то офіційне повідомлення про перший телефон датується 18.08.1907 р. і вже на кінець року абонентами в м. Черкаси стало сорок не бідних містян. І чисельність постійно зростала, так двісті п’ятдесят абонентів телефонного зв’язку налічувалось вже в 1911 році. З огляду на розвиток в Черкасах, почалося активне, технологічно підготовлене і підконтрольне на всіх стадіях, впровадження телефонної послуги і в інших містечках Черкащини – Канів, Звенигородка, Шпола. Про темп телефонізації можна судити з огляду на такі цікаві дані: налагодження телефонного зв'язку між Шполянським помістям та Терешковським помістям княгині Урусової, від проекту до здачі зайняло 2,5 місяці в 1914 році.

Вартість розмов по телефону в 1915 році становила 20 коп. за 3 хвилини розмови, була можливість післяплати і передплати розмов, навіть була реалізована річна підписка на розмови для заміських абонентів з вартістю 150 рублів на рік.

Земства розробляли плани покращення якості обслуговування та залучення ширшого кола користувачів, так в 1915 році розроблявся план телефонізації Худяків, Мошен, Софіївки, Білозір’я, Городища, Цветково, Матусіва, Жаботина, Райгорода, Сміли, Руської Поляни, Ташлику та інших населених пунктів, та об’єднання їх телефонним сполученням.

Зв'язок активно розвивався, але на заваді розвитку на певний час стала революція більшовиків, та громадянська війна на території колишньої імперії. В буремні часи розрухи, грабежів та війни, про розвиток не йшла мова, бойові дії, систематичні крадіжки, знищували те, що ще залишалось, а на ремонт не було не матеріалів ні коштів. Тож, з огляду на ці події, телефонний зв'язок зберігся тільки в Умані, Звенигородці, Тальному, Смілі.

Розуміючи велику роль засобів зв’язку для суспільства та для влади, уряд більшовиків почав активну увагу приділяти і телекомунікаційній галузі.

Збільшується поступово кількість кореспонденцій, депеш, валовий прибуток на 1926 рік за обмін різного роду кореспонденціями по Черкаській окрузі склав більше 480 000 карбованця. В плани закладено побудову лінії Сміла – Матусів – Шпола, Шпола – Мокра – Калигірка, введення двопровідної системи. Згідно «Короткого економічного нарису Шевченківщини» в 1926 році до мережі Наркомпочтелю входить і Центральна Черкаська станція, 17 підстанцій по райцентрах, 15 пунктів для перемовин, таким чином Черкаси по телефону було зв’язано з усіма телефонізованими містами СРСР. В 1930 році було заплановано, в зв’язку з колективізацією на Черкащині, телефонізувати 7 тракторних стацій, 183 селища, радгоспи, цукроварні. Намічена побудова нових ліній на відстань більше 600 км, ремонт існуючих підвісних мереж по всій окрузі. Ці плани активно реалізовувалися в наступне десятиліття, поки не почалася Велика Вітчизняна Війна, яка внесла кардинальні корективи в розвиток телеграфу та телефонного сполучення.

З огляду на вище зазначене, можна зробити висновок, що телекомунікаційна галузь в досліджуваній місцевості розвивалась більш-менш стабільними кроками, не зважаючи на віддаленість місцевості від економічних центрів Російської імперії, та на революційні та післяреволюційні події вже на території СРСР. Так, впроваджувались нові галузеві технології, покращувалась якість, збільшувалась чисельність абонентів та користувачів телеграфного та телефонного зв’язку, жителі Черкащини мали на той час сучасний зв'язок одне з одним та іншими містами держави, що безперечно стало ще одним щаблем для культурного розвитку жителів.