Д. с.-г. н., проф., чл.-кор. НААН Вергунов В.А.

Національна наукова сільськогосподарська бібліотека

Національної академії аграрних наук України, Україна, м. Київ

Скороходько А.К. (1883–1954) – відомий Вчений

у галузі гігієни утримання тварин

Скороходько Антон Каленикович народився 1 березня 1883 р. в м. Канів Київської губернії у сім’ї швеця-землероба. Навчався в Уманському землеробському училищі (нині – Уманський національний університет садівництва), звідки був відрахований за революційну пропаганду серед студентів. Закінчив Маріїнське землеробське училище Саратовської губернії в 1904 р. і відразу вступив до Харківського ветеринарного інституту (нині – Харківська державна зооветеринарна академія), який закінчив у 1909 р. з відзнакою. Після закінчення в 1909 р. Харківського ветеринарного інституту служив 6 місяців ветеринарним лікарем Петербурзького губернського земства. Потім працював три роки ветеринарним лікарем Єлизаветґрадського земства Херсонської губернії.

З квітня 1913 і до липня 1914 р. служив ветеринарно-санітарним лікарем Липовецького повіту Київської губернії. Був постійним членом губернських ветеринарних засідань. У 1914 р. – мобілізований в армію на посаду ветеринарного лікаря. Прослужив до 1918 р. ветеринарним лікарем обозу, комісії з прийому коней, у навчальній кузні, кінному запасі, фронтовим ветеринарним лікарем лазарету. У цей період провів ряд важливих наукових досліджень з питань обстеження стану вітчизняного тваринництва, стану і перспектив страхування тварин, результати яких детально виклав у своїх перших наукових працях: «К вопросу об организации земствами зоотехнической работы» (1913), «Кооперативное страхование животных на Украине» (1918). Водночас написав низку статей з питань загальної ветеринарії: «Во что обошелся Елисаветградскому уезду ящур 1910 г.» (1911), «Эскизы ветеринарии Екатерининской эпохи» (1911), «Экономическая убыточность ящура» (1911).

У 1920 р. активно включається в роботу з організації Київського ветеринарно-зоотехнічного інституту (Національний університет біоресурсів і природокористування України). Упродовж 1922–1929 рр. він – завідувач кафедри зоогігієни, 1924–1927 рр. – ректор КВЗІ, 1920–1924 рр. – декан ветеринарного факультету. У 1929 р. за пропозицією НКЗ УРСР організував при Київській зоотехнічній дослідній станції сектор зоогігієни в Терезине (Інститут розведення і генетики тварин, Чубинське). Упродовж 1919-1929 рр. очолював відділ страхування тварин Всеукраїнського кооперативного страхового союзу, водночас член ради Наукового сільськогосподарського комітету при НКЗ УСРР і голова його Ветеринарної секції та керівник ветеринарно-зоотехнічної секції Інституту української мови Всеукраїнської академії наук. Також був введений до складу Науково-консультаційної Ради НКЗ УСРР і обраний членом її президії. Був головою Ветеринарної секції Київського крайового Державного видавництва та членом ради Київського крайового сільськогосподарського музею.

Наприкінці 1929 р. арештований у зв’язку зі справою «Спілка визволення України» і відісланий до м. Архангельськ. Із 1930 р. по травень 1932 р. працював завідувачем відділу зоогігієни Архангельського ветеринарно-бактеріологічного інституту (Вологодська науково-дослідна ветеринарна станція РАСГН, Вологда). У 1932–1937 рр. очолював кафедру зоогігієни Вологодського ветеринарного інституту, протягом 1932–1944 рр. – завідувач кафедри зоогігієни і ветеринарії Вологодського сільськогосподарського інституту (нині – Вологодська державна молочногосподарська академія), у 1935–1937 рр. – старший науковий співробітник відділу зоогігієни Всесоюзного інституту експериментальної ветеринарії (Всеросійський науково-дослідний інститут експериментальної ветеринарії ім. Я.Р. Коваленка РАСГН, Москва). У грудні 1936 р. кваліфікаційна комісія ВАСГНІЛ затвердила вченого у ступені доктора ветеринарних наук. У червні 1944 р. наказом ВКВШ його відновлено на посаді завідувача кафедри зоогігієни в Київському ветеринарному інституті.

Помер 26 лютого 1954 р., похований на Байковому кладовищі в м. Києві.

Основні напрями та проблеми наукового доробку вченого:

1) фізіолого-гігієнічні норми вирощування молодняку сільськогосподарських тварин;

2) гігієнічна оцінка корму;

3) вплив факторів зовнішнього середовища на фізіологічний стан і реактивність організму сільськогосподарських тварин;

4) гігієна догляду за сільськогосподарськими тваринами;

5) вплив умов утримання на фізіологічні процеси організму високопродуктивних корів;

6) основи санітарно-гігієнічної оцінки зовнішнього середовища;

7) гігієнічні вимоги до приміщень сільськогосподарських тварин;

8) дослідження природної радіоактивності органів різних видів тварин;

9) теплорегуляція та теплообмін у сільськогосподарських тварин за різних умов утримання.

А.К. Скороходько – один із розробників «холодного» методу вирощування молодняку сільськогосподарських тварин, основна стратегічна мета якого полягає в забезпеченні санітарно-гігієнічних норм утримання та вирощування високопродуктивних, високорезистентних і стресостійких тварин.

Автор понад 120 наукових праць, серед яких монографії, підручники, енциклопедії, довідники, методики, методичні керівництва, інструкції, наукові та публіцистичні статті, інформаційні повідомлення тощо. Він підготував перший підручник «Гігієна тварини» (Х. ; К., 1930 – 624 с.) українською мовою, рекомендований для ветеринарних, зоотехнічних і сільськогосподарських вузів, який тричі перевидавався, а у 50-ті рр. був виданий кількома мовами країн Європи і Азії. Серед його підручників також слід відмітити «Основи загальної гігієни сільськогосподарських тварин» (К. ; Х., 1947 – 188 с.) для ветеринарних технікумів.

Наукові ідеї професора А.К. Скороходька сприйняли і розвивали його учні (Левицький К.О., Басов А.С., Шилов А.А., Бедрата О.Л., Одошкіна Г.Ф., Караванська Н.О., Єрмолаєва К.С., Борщ М.С. та ін.).

Література:

1. Борщ М. С. Крупный ученый-зоогигиенист (к 90-летию со дня рождения профессора А. К. Скороходька) / М. С. Борщ // Ветеринария. – 1973. – № 6. – С. 126–127.

2. Захаренко М. О. Видатний вчений, педагог, громадський діяч – А.К. Скороходько / М. О. Захаренко, В. В. Красій // Науковий вісник Національного аграрного університету : зб.; редкол. : Д. О. Мельничук (відп. ред.) [та ін.]. – К, 1998. – Вип. 12. – С. 9–14.

3. Красій В. В. Великомученику з пантеону видатних українців / В. В. Красій // Освіта. – 11–22 жовт. (№47/5064). – С. 14–15.

4. Красій В. В. Досягнення наукової школи професора А.К. Скороходька у вивченні актуальних проблем зоогігієни і підготовці спеціалістів вищої кваліфікації для тваринницької галузі за 75 років / В. В. Красій, М. О. Захаренко // Науковий вісник Національного аграрного університету : зб. / редкол. : Д. О. Мельничук (відп. ред.) [та ін.]. – К, 1998. – Вип. 12. – С. 13–25.