УДК 371.134

Педагогические науки / 2. Проблемы подготовки специалистов

Вимоги європейської освітньої політики до підготовки вчителів іноземної мови

Канд. пед. н. ДЕРКАЧ С.П.

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини,Україна

Канд. пед. н. ВОЩЕВСЬКА О.В.

Національний університет біоресурсів і природокористування України, Україна

У статті висвітлюються основні акценти загальноєвропейської освітньої політики щодо підготовки вчителя іноземної мови. Представлено аспекти, параметри, вимоги та підходи до підготовки вчителя іноземної мови.

Ключові слова: європейська освітня політика, підготовка вчителя, вчитель іноземної мови.

Статья посвящена акцентам общеевропейской образовательной политики по подготовке учителей иностранного языка. Представлено аспекты, параметры, требования и подходы к подготовке учителя иностранного языка.

Ключевые слова: европейская образовательная политика, подготовка учителя, учитель иностранного языка.

The article deals with the main priorities of the European educational policy on the training of the teacher of foreign language. Aspects, parameters, requirements and approaches to the training of teacher of foreign language are described.

Key words: European educational policy, teacher’s training, teacher of foreign language

З розширенням політичних, економічних, культурних зв’язків масово починає зростати попит на вивчення і знання іноземних мов, причому особливе місце посідає англійська мова, як мова міжетнічних контактів, міжнаціональних зв’язків, дипломатичних відносин тощо.

Ключовою персоною у вивченні іноземної мови є, безперечно, вчитель відповідної кваліфікації. Ефективне та неперервне вивчення іноземної мови вимагає взаємодії вчителя із суб’єктом навчання у процесі вивчення мови. Загальновідомо, що вивчення іноземної мови значною мірою залежить від рівня підготовки вчителя, його компетенції та бажання скористатися позитивним досвідом зарубіжних учителів і викладачів. Слід зазначити, що вимогою європейської спільноти є знання мінімум двох іноземних мов, причому першою має вивчатися англійська мова як lingua franca. Загальноєвропейська політика мовної освіти наголошує, що «… уже в недалекому майбутньому вчитель має бути підготовлений до здійснення своїх навчально-виховних функцій принаймні двома мовами» [2].

Професійній підготовці вчителя іноземної мови приділена значна увага в таких європейських документах та доповідях: доповідь Європейської комісії „Підготовка вчителів іноземних мов: результати Європи” (2003), рекомендації Національної ради вчителів англійської мови (2006р.), дослідження Міжнародної Академії Освіти та Міжнародного Бюро Освіти „Професійне навчання вчителя та його розвиток” (2008р.), програми „Європейського центру професійної освіти” (2009р.), доповідь Ради Європи „Результати стратегічної європейської співпраці у навчанні та професійній підготовці” (2009р.).

В час сучасних трансформацій найбільш перспективним процесом у світовій вищій освіті є Болонський процес, започаткований у травні 1998 р., а у червні 1999 р. засвідчений офіційно у Болоньї. Мотивом його виникнення була необхідність зміцнення інтелектуального, культурного, соціального, наукового та технологічного вимірів європейської спільноти, а також розвитку європейського громадянства, стабільного, мирного та демократичного суспільства. Метою Болонського процесу є створення Європейського простору вищої освіти та підвищення її конкурентоспроможності [2].

З метою сприяння розвитку співпраці та конвергенції в освітній практиці на європейському рівні, досягнення цілей удосконалення освіти і підготовки вчителів Рада Європи запропонувала ключові дії для вдосконалення підготовки вчителів та студентів:

1. Сприяння лінгвістичній різноманітності та заохочення людей до вивчення іноземних мов, які малопоширені або рідковживані.

2. Націлення кожного громадянина на здатність спілкуватися рідною мовою плюс ще двома іноземними мовами європейської спільноти.

3. Вдосконалення якості вивчення й навчання іноземних мов [1;3].

Відповідно, комітет Міністрів Ради Європи сформулював вимоги до вищих навчальних закладів, які готують учителів англійської мови:

1. Забезпечити належну кількість підготовлених учителів англійської мови на всіх рівнях.

2. Забезпечити всіх учителів іноземних мов високим рівнем підготовки, що досягається збалансованим поєднанням академічних дисциплін та професійної підготовки.

3. Прийняти необхідні міри для встановлення тісної співпраці з освітніми інституціями, університетами, освітньо-дослідними центрами та школами для підготовки майбутніх учителів іноземних мов.

4. Надати можливість майбутнім учителям іноземних мов практикувати вивчення мови в тих країнах, мову яких вони вивчають [1].

Одним з найважливіших моментів будь-якого процесу є його результат, у нашому випадку йдеться про компетентного учителя іноземної мови. Підвищення рівня їхньої компетентності на Європейському континенті вбачають через[3-5]:

· поєднання високого рівня володіння мовою з достатнім рівнем кваліфікаційної підготовки;

· обізнаність з методичними досягненнями, пов‘язаними з використанням новітніх технологій;

· розширення досвіду та поглиблення знань учителя іноземної мови про культуру країни, мові якої він навчає, та проходження мовної практики в цій країні;

· сприяння реалізації європейського виміру в освіті

Учителі повинні усвідомлювати, що їхня поведінка, яка відбиває звички та здібності, є важливою складовою навчального середовища (середовища, в якому відбувається оволодіння мовою). Вони грають роль, яку їхнім учням у майбутньому належить імітувати в процесі використання мови та практиці викладання. Таким чином, загальноєвропейські рекомендації виділяють наступні параметри, властиві професії викладача іноземної мови:

· здатність викладати;

· здатність «тримати клас» (організаторські здібності);

· здатність проводити дослідження та аналізувати власний досвід;

· диференціація стилів викладання;

· розуміння суті оцінювання та вміння здійснювати його адекватно;

· соціокультурні знання та вміння їх передавати;

· міжкультурні знання, вміння та навички;

· критичні знання, критичний аналіз літератури та вміння їх застосовувати в навчальній діяльності;

· вміння індивідуалізувати навчання в групах, де знаходяться учні з різними здібностями, нахилами та стилями навчання [1].

Отже, з огляду загальноєвропейської освітньої політики акцентами підготовки вчителя іноземної мови є: методична підготовка, володіння ключовими компетенціями, достатній рівень володіння мовою для успішного її використання в навчальній діяльності і втілення європейського виміру освіти. У практичній діяльності реалізацію цих умов здійснюють через: білінгвальні та мультилінгвальні підходи до підготовки вчителя іноземної мови; впровадження сучасних інформаційних технологій, відкритого та дистанційного навчання у підготовці вчителів та забезпечення майбутніх учителів знаннями щодо використання цих технологій; удосконалення компетентності вчителів іноземних мов щодо мови та культури, яку вони вивчають; встановлення співпраці з освітніми інституціями, університетами для підготовки майбутніх учителів іноземних мов; практика вивчення мови в тих країнах, мова якої вивчається; європеїзацію та інтернаціоналізацію професійної підготовки вчителів іноземних мов тощо.

Література

1. Болонская декларация. Электронные данные.- Режим доступа: http://www.dgma.donetsk.ua/rectorat/mon/bolon2.php

2. Пуховська Л.П. Професійна підготовка вчителів у Західній Європі : спільність і розбіжності: Монографія.- К.: Вища школа, 1997. - 179с.

3. Council of Europe (1998) Recommendation No.R (98) 6 of the Committee of Ministers to Member States Concerning Modern Languages (Adopted by the Committee of Ministers on 17 March 1998, at the 623rd meeting of the Ministers’ Deputies). – Strasbourg: Council of Europe.

4. Kelly M., Grenfell M. The Training of Teachers of a Foreign Language: Developments in Europe. Southampton, SO17 1BJ, UK. 2003. - 90p.

5. Williams M. Teacher training for English language teachers. In G.R. Harvard & P. Hodkinson (Eds.), Action and reflection in teacher education (pp. 213-227). Norwood, NJ: Ablex, 1994.