Філологічні науки/3. Теоретичні і методичні

проблеми дослідження мови

к. ф. н., проф Єсипенко Н.Г., Тим’як І-І. Ю.

Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, Україна

Синонімічний ряд номінативної лексеми HAPPINESS

Існує думка, що повний семантичний опис концепту, складається з описів синтагматичних і парадигматичних зв’язків слова, і полягає у включенні цього слова в певний змістовий ряд, що визначається, зокрема синонімами і антонімами [3, с. 64], а наявність великої кількості синонімів пояснюється концептологічною характеристикою. Іменем концепту є слово, а в разі багатозначності останнього − одним із його лексико- семантичних варіантів [4, c .69] .

Воркачов С. Г. стверджує, що в концепті HAPPINESS виділяються такі семантичні компоненти як:

ü об’єктивний – зовнішні життєві обставини;

ü суб’єктивний – оцінка суб’єктом його магістральних життєвих установок.

В свою чергу в суб’єктивній оцінці виділяються власне аксіологічний, раціональний момент (добре / погане), і момент емоційного переживання (радість / горе) [4, c. 69].

У лексикографічних джерелах зазвичай англійське слово HAPPINESS перекладають як щастя, радість, веселість, утіха, задоволення. Складники даних лексичних одиниць пов’язані спільним семантичним компонентом і структурно організовані співвідношенням: Ядро →Навколоядерна зона →Периферія.

У ході дослідження було вивчено елементи, що конституюють синонімічний ряд лексеми HAPPINESS, за допомогою аналізу їх дефініцій у восьми тлумачних словниках англійської мови (Merriam Webster’s Unabridged Dictionary, Wordsmyth Dictionary, Lomgnan Dictionary of Contemporary English, Cambridge Advanced Learner’s Dictionary, Oxford Advanced Learner’s Dictionary, Heinle’s Newbury House Dictionary of American English, Roget’s II The New Thesaurus, Macmillan Dictionary) виявлено їх домінантні та вторинні значення.

Нами було виявлено, що домінантними для лексеми HAPPINESS є елементи:

bliss, contentedness, delight, elation, enjoyment, exhilaration, glee, joy, pleasure, prosperity, satisfaction зі спільним поняттєвим значенням

a condition of supreme well-being and good spirits.

Вищезгадані лексеми зосереджені навколо центральної (ядерної ) частини досліджуваного концепту HAPPINESS, що виражають найважливіші, найістотніші ознаки поля, характеризуються семантичною спільністю та високою частотою семантичних зв’язків.

Елементами другої (навколоядерної) периферії виступають синоніми:

content, contentedness, contentment,delectation, delight, enjoyment, gladness,

gratification, happiness, relish, satisfaction в яких поняттєвим змістом виступає

the feeling experienced when one's wishes are met.

Периферійна частина представлена одиницями, які мають послаблені синонімічні зв’язки з ядром та навколоядерною зоною поля, а саме:

appositeness, aptness, felicitousness, fitness, fittingness, properness,

rightness, seemliness, suitability, suitableness зі змістом the quality or state of being especially suitable or fitting.

Графічно концептосфера ЩАСТЯ в англійській мові може бути репрезентована так:

Рис. 1

Концептосфера ЩАСТЯ в англійській мові

Оскільки синонімія виникає тоді, коли декілька назв стосуються одного списку [1, с. 159] тоді декілька назв і утворюють синонімічний ряд– мікросистему слів, денотативні значення яких об’єднуються інтегруючою ознакою, а розрізняються диференційними ознаками.

Інтегруючі ознаки (денотат, ядро значення) існують як на значеннєвому, так і на понятійному рівнях.

Диференційні (конотативні) саме – це семантичне наповнення синонімів одного ряду; сили, за якими слова – синоніми можуть протиставлятися в межах одного синонімічного ряду.

Компоненти синонімічного ряду розташовуються не довільно, не спонтанно, а з певними законами. Кожен ряд має свою домінанту, або опорне (стрижневе, заголовне, реєстрове, центральне) слово.

Домінанта безпосередньо називає поняття, є денотатом, виражає семантичну суть ряду, і є найуживанішою в мовленні. Це точка, з якої починається вимірювання синонімічності компонентів синонімічного ряду, без неї не може бути виражена семантична ідея ряду. Лише у відношеннях домінанти зі всіма іншими компонентами повністю простежуються ознаки синонімічності слів.

Отже, в нашому дослідженні щастя може означати як об’єктивне явище, так і суб’єктивне почуття. Воно може бути удачею, веселістю, втіхою Див. табл.1.

Таблиця 1

Синонімічний ряд концепту HAPPINESS

Meaning	Synonyms	Related words
a condition of supreme well-being and good spirits	bliss, delight, elation, enjoyment, exhilaration, glee, joy, pleasure, prosperity, satisfaction	elatedness, high, intoxication, ecstasy, euphoria, glory, heaven, paradise, rapture, seventh heaven, lightheartedness…
the feeling experienced when one's wishes are met.	content, contentment, delectation, delight, enjoyment, gladness, gratification, happiness, relish, satisfaction	afterglow,bliss, felicity, glee, gleefulness, amusement, diversion, elatedness, elation, ease
the quality or state of being especially suitable or fitting.	aptness, felicitousness, fitness, fittingness, properness, rightness, seemliness, suitability, suitableness	agreeableness, compatibility, materiality, relevance, adequacy

Такий підхід поділу синонімів концепту Щастя за дефініційними ознаками дозволив нам визначити найбільш вживаніші слова домінанти у кожному синонімічному ряді, які становлять (82 % з 438 мовних фрагментів) за частотністю вживаності, а саме:

1. joy → delight, ecstasy, bliss, euphoria

2. satisfaction →happiness, pride, contentment, fulfiment

3. pleasure → joy, privilege, treat

Згідно з лексикографічними джерелами, концепт HAPPINESS / ЩАСТЯ в англійській мові вербалізується за допомогою синонімічного ряду лексем.

За ступенем синонімічності синоніми поділяються на абстрактні і часткові.

Список літератури:

1. Александрова З.Е. Словарь синонимов русского языка: Практ. Справочник. – М.: Рус. яз., 1989. – 600 с.

2. Англо-русский синонимический словарь. / Под ред. Ю.Д. Апресяна. – М.: Рус. язык, 1988. – 543 с.

3. Воркачёв С. Г. Концепт счастья: понятийный и образный компоненты // Известия АН. Серия лит. и яз. - 2001. - N1. - С. 64-72.

4. Воркачёв С. Г. Лингвокультурология, языковая личность, концепт: становление антропоцентрической парадигмы в языкознании // Науч. докл. высш. шк. Филол. науки. - 2001. - N 1. - С. 64-72.

5. Крючкова Н.В. Методы изучения концептов // Русская и сопоставительная филология: состояние и перспективы. – Казань: Изд-во Казан. ун-та, 2004. -308 с.