Филологические науки/3. Теоретические и методологические проблемы исследования языка

К.ф.н. Баланюк С. С.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Україна

До питання про узагальненість значення «особливий»

Вживання в англійській мові прикметників з узагальненою оцінкою часто супроводжується певними труднощами. Розуміння того, що має на увазі мовець, описуючи об’єкт, наприклад, як peculiar чи special, пов’язане з високою концентрацією певних сукупних ознак, які часто не конкретизовані, розмиті:

Modern civilization is peculiar that way, don't you think? [2, p. 23].

Розгортання змісту інформації для тієї ситуації, в якій вживаються слова special, specific, peculiar, unique, particular та ін., часто виступає вирішальною умовою для правильного її сприйняття. В той же час, важливою властивістю мови тут виступає й те, що одні й ті ж її одиниці використовуються в різних ситуаціях, у різноманітних комунікативних моментах, виражаючи при цьому різну інформацію, різне уявлення про об’єкт опису. Очевидною в цьому аспекті є так звана широкозначність, коли слово сполучається з великою кількістю інших мовних одиниць.

Вивченню широкозначних слів, зокрема іменників в англійській мові idea, matter, affair і т.п., присвятив відомий науковець Г-Й. Шмід. Він називає їх shell nouns («слова-мушлі») і характеризує семантичну структуру таких слів як певний контейнер («семантичну лакуну»), який може бути заповнений інформацією, що подається у висловлюванні [1, p. 30]. Подібна властивість притаманна й узагальненим прикметникам зі значенням «особливий». Ключовим моментом вирішення питання невизначеності їхнього значення виступає потреба узгодженості слова з правилами вживання його в комунікативному процесі, з дотримання законів відповідності щодо плану вираження й плану змісту. Тому виникає необхідність розглядати значення як уживання, тобто важливішим бачиться не окремо взяте значення слова, а його прагматичний чинник, логічна інтерпретація контексту, в якому воно реалізується.

Сьогодні існують різні теорії щодо обсягу і форми контексту, за якими це може бути і словесне оточення, і сума всіх знань людини про світ. Ми, вслід за Л.В. Щербою, Т.М. Дрідзе та ін., розглядаємо словосполучення як мінімальний контекст, в якому вже можна простежити існування певної комбінаторики для більшості лексичних одиниць. Однак, як виявилося, такий контекст для вираження значення «особливий» недостатній. Порівняймо значення слова special у словосполученнях: special attention, special assignment, something special, special beauty, special flight тощо. Наведений ряд є, на нашу думку, яскравим прикладом семантичного зараження (термін М. Бреаля), коли значення, виражене у словосполученні, може стати частиною значення самого слова, витісняючи його інші значення. Кожен із партнерів прикметника special у таких структурах змінює відтінок свого значення, набуваючи певних особливий рис. Проте, все ж таки, у недостатньо наведеному контексті зберігається складним для інтерпретації зміст слова special, оскільки учасник комунікації не має точного усвідомлення, яка саме ознака розуміється. Тому, інколи необхідний контекст більшого обсягу, і, навіть, цілий художній твір може служити розкриттю змісту «особливого». Однак і невелике уточнення часто важливе:

Modern civilization is peculiar that way, don't you think? As soon as it achieves a certain level of creature comforts, it begins to spend huge sums on restoring what remains... [2, p. 23].

Серед великої кількості різних значень у наведеному фрагменті можуть бути актуалізованими всі ЛСВ прикметника peculiar разом з різними відповідними їм семами (напр., винятковий, ексклюзивний, незвичайний, дивний, характерний, типовий та ін.), і така комплексність семантичного обсягу слова може усвідомлюватися учасником комунікації, однак не завжди конкретизуватися. Особливістю функціонування такої категорії прикметників в англійській мові є також здатність містити велику концентрацію узагальненої інформації, збереженої в їхній семантичній структурі, інколи створюючи враження незвичного поєднання різних, часто протилежних, але все ж сукупних компонентів значення.

Очевидно, що невизначений зміст мовна одиниця отримує не тільки, коли інший реципієнт інформації не може пов’язати її з об’єктом опису (із ситуацією, з дійсністю тощо). Це відбувається й тоді, коли слово чи контекст, в якому ця інформація реалізується, має різні значення для різних людей. Тому, безумовно, психологічно зумовлений фактор індивідуального ставлення мовця до ситуації чи індивідуальне усвідомлення значення слова тісно пов’язані з розумінням поняття особливості. У таких випадках мовець виявляє неексплікований смисл, нечітке приховане значення, спираючись на свою здатність уявляти, створювати адекватні ситуації образи, на свій мовно-діяльнісний досвід. Активізуючи процес порівняння, мовець узгоджує характеристики об’єкта з можливістю вживання певної мовної одиниці для його опису. При цьому, саме завдяки стійкості семантичного центру слова, його здатності виражати цілісне поняття і виникають певні визначені мовні уявлення про описуваний об’єкт.

Спостерігається парадоксальна ситуація, коли інформаційна насиченість змісту слова спричиняє появу мовного феномену невизначеності, а з іншого боку, – цей фактор не впливає на активне вживання таких слів у мові. Своєрідне ж звуження їхнього значення відбувається завдяки усвідомленню мовцем не лише експлікованого, а й певного імплікованого контексту. Існування загальноприйнятого чи індивідуального, особистісного смислу особливого не применшує унікальної властивості досліджуваних прикметників, закладеної в закономірність їхнього вживання, а саме − реалізувати нескінченну кількість функціональних варіацій при стабільній стійкості значення. Порівняймо хоча б досить поширений вислів It is a very special case.

Література:

1. Schmid Hans-Jorg. English Abstract Nouns as Conceptual Shells / Hans-Jorg Schmid // From Corpus to Cognition. − Berlin : Mouton de Gruyter, 2000. − 470 p.

2. Foster Alan Dean. CyberWay / Библиотека современной англоязычной литературы [Електронний ресурс] : Текстова база даних. – 80 хв / 700 МВ. – М. : CD. − Вид-во : Маster Media, 2003. – 1 електрон. диск (CD – ROM) : 12 см. − Систем. Вимоги : Pentium; 32 MB RAM; Windows – 98, 2000 XP; MS Word 97−2000.