Іванюк Л. В.

Чернівецький національний університет

ім. Ю. Федьковича

СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ТА ЕТИМОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ГРАМАТИЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

Як відомо, термін - це незамінна складова у будь-якій лінгвістичній системі мови. Кожна галузь науки має свій спеціальний словник визначень та найменувань. За визначенням І. С. Кулікова, термін – це слово чи словосполучення, яке означає спеціальне (наукове) поняття і значення, яке рівне визначенню (дефініції) в термінологічному словнику або в спеціальному науковому тексті. В свою чергу, термінологія - це система термінів мовознавства та основна частина метамови науки [3, c. 30].

При всій відмінності й багатогранності сучасних галузей наукового знання і властивих їм понять існує ряд спільних ознак, які визначають суть терміна як особливої мовної одиниці. Серед основних ознак терміна можна зазначити такі: системність (приналежність до певної галузі), наявність дефініції ( чітке визначення), точність - article, pronoun, interjection, стислість, однозначність - verb, preposition, належність до контексту, відсутність синонімів, відповідність правилам і нормам певної мови, експресивна нейтральність ( відсутність емоційно-експресивного забарвлення)[ 1, с. 19-20].

Яка ж насправді семантична природа терміна? По-перше, термін - це невід’ємна обмежена частина лексичної системи літературної мови. По-друге, терміни відрізняються від інших розрядів слів своєю інформаційною навантаженістю. В науковому чи технічному терміні дано найбільш точне, насичене та економне визначення наукового чи технічного поняття.

Велика кількість англійських граматичних термінів утворюється шляхом зміни значення слів загальнолітературної мови та термінів, запозичених від інших галузей науки і техніки. В основу терміна в даному випадку береться характерна ознака предмета, яким потрібно назвати предмет.

Суфікси і префікси, що використовуються в системі англійського терміноутворення, в основному запозичені із загальних, звичайних словоскладань англійської мови. Для утворення терміна за допомогою суфіксів і префіксів характерний вибір із числа тих, які виявились прийнятними для побудови термінів. Специфічною особливістю є бажання, щоб деякі суфікси були закріплення за певними поняттями [2, c. 57-58].

Найчастіше англійські терміни утворюються за рахунок внутрішніх ресурсів мови, шляхом термінологізації загальновживаних слів та шляхом додаванням суфіксів та префіксів до основ уже відомих термінів. Найчастіше це такі суфікси як: -(t)ion, -al, -ive: apposition, suppletion, interjection, comparative, infinitive, genitive, verbal, temporal, phrasal, та префікси: -pre, -in, -im: predicate, prefix, indefinite, inflexion. Можна зазначити, що 65% термінів утворені шляхом суфіксації, 20% - шляхом додавання префіксів до основ, 15% становить непохідна лексика, а також 24% проаналізованих граматичних термінів утворені методом афіксації. Завдяки цим способам утворення термінів здійснюється економія мовних засобів.

Також важливим елементом дослідження є й етимологія граматичного терміна англійської мови. Етимологія тісно пов’язана з багатьма розділами мовознавства. Так, етимологія пов’язана із семантикою слова, де встановлюється як і в якій послідовності розвиваються значення слова, і яке слід вважати первинним. Немаючи даних етимології, складно, а й іноді неможливо упорядкувати складні семантичні зсуви в словах та в їх історичному розвитку. Звертаються до науки етимології ще й вчені морфології, особливо в тих випадках, коли мова йде про парадигматику частин мови, про морфемну структуру слова.

Визначаючи одне із значень етимології, О. Н. Трубачев вказує на те, що етимологія ( грец. еtymologia, від etymon – справжнє значення слова, етимон і logos – слово, вчення), по-перше, є розділом історичного мовознавства, який висвітлює питання дослідження «першорядної словотворчої структури слова і виявленню елементів його прадавніх значень». По-друге, цим словом позначається «науково-дослідницька процедура, направлена на розкриття виникнення слова, а також сам результат цієї процедури [4, c. 61].

Етимологічна структура англійської мови складається із незапозичених елементів – власних, та запозичених елементів, зумовлені частими завоюваннями британських островів та впливом інших мов. Незапозичені елементи поділяються на індоєвропейські, германські та власне англійські. Ці елементи складають в сумі 14% від досліджуваних граматичних термінів (переважно власне англійського характеру) - word, number, noun. В свою чергу запозичені елементи ( кельтські, латинські, скандинавські, французькі та інші) становлять 86% від граматичної термінології англійської мови – латинські та французькі запозичення: verbal, tense, subjunctive, reflexive.

Граматична термінологія англійської мови є важливим елементом дослідження теоретичних засад лінгвістики. Вивчаючи граматичні терміни, ми охарактеризували та проаналізували їх семантику, структуру та етимологію, характерні для даних термінів.

Література:

1. Ахманова О. С. Очерки по общей и русской лексикологии / Ахманова О. С. — М . : Учпедгиз, 1957. — 295 с.

2. Гальперин И. Р. Очерки по стилистике английского языка / Гальперин И. Р. — Москва : Издательство литературы на иностранных языках, 1958. — 291 с.

3. Куликова И. С. Теория языка: Обучающий словарь лингвистических терминов / И. С. Куликова, Д. В. Салмина. — Санкт-Петербург – Москва: Сага – Форум, 2009. — 144 с.

4. Трубачев О. Н. Труды по этимологии: Слово. История. Культура. Т. 1./ Трубачев О. Н. – Москва : Языки славянской культуры, 2004. – 800 с.