Мотольська Д

Мотольська Д. В.

Чернівецький національний університет ім.. Ю. Федьковича, Україна

Лексико-семантичні особливості термінології приватного права (на основі текстів заповітів)

Поняття лексичного значення в переважно вузькій лексичній валентності правничої термінології стає визначальним аспектом у становленні семантики термінів та їх граматичного оформлення. "Прозорість лексичного значення є визначальною рисою на шляху розвитку сем того чи того терміна. Однак, процес семантичного становлення підпорядковується також основним особливостям ужитку аналізованої групи слів, або терміносистеми приватного права" [1]. Середовище побутування термінів – переважно документи. Саме тому вони володіють певними характеристиками, які притаманні лише їм.

Майже кожен аспект людського існування обмежується правовими обмеженнями, більшість з яких кодифіковані в юридичних документах. Закон складається із групи принципів, які регулюють поведінку та впроваджуються в судах. Ці впровадження є складним процесом дій, який включає створення положень до контрактової угоди між особами в письмовій формі. Для того, щоб ми розуміли юридичні документи, вони повинні бути у вільному доступі для уважного вивчення особами, які цікавляться цими документами. Не повинно бути лазівок в їхньому формулюванні. Крістал та Дейві [2] вказують:

“Будь-хто, хто складає юридичний документ, прикладає багато зусиль для того, щоб бути певним, що в документі сказано саме те, що він і хотів сказати, і в той самий час не повинно бути жодних можливостей непорозумінь. Коли документ уважно вивчається в суді, особлива увага буде приділятись лише тому, про що цей документ насправді має повідомляти. І якщо укладач використав лексику, яка означає щось інше, ніж те, що він насправді мав на увазі, він провалив свою роботу.”

Характерною рисою мови документів є високий ступінь термінованості, до термінів належить великий шар:

‒ номенклатурної лексики: номенклатура найменувань, номенклатура посад, номенклатура товарів.

‒ абревіатур та скорочень. Зазвичай скорочуються назви відомих правових актів, найменування організацій, номенклатура посад. Виробляється специфічна термінологія та фразеологія. Наприклад: I hereby constitute and appoint; I desire and direct; I give and bequeath; the above mentioned; hereinafter named; on behalf of; provided that та інші.

Загальним для всіх різновидів ділового стилю є наявність різного роду скорочень, абревіатур, складноскорочених слів та ін. Наприклад, і. e. (id est=that is); LS (Lesotho) [3].

Однорідність стилістичного забарвлення лексики ділової письмової мови досягається і за рахунок високої частотності так званої процедурної лексики (це лексика з узагальненим значенням), що представляє в тексті документа конкретну дію, предмет або ознаку в офіційно-правовій інтерпретації.

Терміни і процедурна лексика складають опорну, стилеутворюючу лексику мови документів, що складає в окремих жанрах від 50 до 70% усіх слововживань.

Найважливішою особливістю процедурної лексики є те, що слова використовуються в тексті в одному можливому значенні. Однозначність контекстного вживання обумовлена тематикою документа:

I give, bequeath and devise… При всій багатозначності слово "give" прочитується тільки в юридичному аспекті ‒ "залишити власність людині, якій вона буде передана за заповітом".

Високий ступінь узагальненості й абстрактності основної стилеутворюючої лексики (віддаю, заповідаю, власність, заповіт, свідки, передаю, анулюю та ін.) у діловій письмовій мові сполучається з конкретністю значення номенклатурної лексики.

У текстах документів не допускається вживання лайок і взагалі зниженої лексики, розмовних виразів, проте в мові приватного права зустрічаються професійні та жаргонні слова. Використання подібної лексики в приватних документах так само недоречно, як використання канцеляризмів у побутовій бесіді, оскільки використання її закріплене тільки за усною сферою спілкування і відповідати вимозі точності вона не може.

Для мови ділових документів характерна традиційність засобів вираження, що прискорює процес формування фразеологічних одиниць, типових для цього стилю. Традиційність засобів вираження лежить в основі іншої риси стилю англійських офіційних документів, а саме — наявності значної кількості архаїчних слів і виразів. У будь‒якому діловому документі можна зустріти вживання таких слів як hereby; henceforth; aforesaid; beg to inform та ін.

У стилі ділових документів слова вживаються переважно в основних предметно-логічних значеннях (за винятком тих випадків, коли похідні предметно-логічні значення є в даній сфері спілкування термінологічними).

У зв'язку з цим виявляється й інша особливість стилю ділової мови. Це відсутність жодних художніх засобів: у текстах ділових документів немає метафор, метонімії чи інших прийомів створення образності мови.

Отже, у юридичній терміносистемі існує особливий розподіл структурно-понятійних, дериваційних, лексичних одиниць і функціональних параметрів, які володіють особливими ознаками і закономірностями, значущими для сфер юридичної діяльності, в яких вони функціонують. Особливість юридичної термінології порівняно з іншими термінологічними системами виявляється у своєрідностях словотворчих моделей, у характерному для неї співвідношенні іншомовних та національних елементів.

Можна виділити наступні лексичні особливості юридичних документів:

1. Моносемантичність лексики;

2. Наявність різного роду скорочень, абревіатур та складноскорочених слів;

3. Використання номенклатурної лексики;

4. Вживання архаїчних слів та виразів;

5. Вживання запозичень;

6. Використання кліше та штампів;

7. Відсутність емоційного забарвлення лексики.

Література

1. Куделько З. Б. Англійська терміносистема ринкових взаємин: Синтагматичні та парадигматичні взаємини: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філологічних наук : спец. 10.02.04 «Германські мови» / З. Б. Куделько. – Львів, 2003. – 23 с.

2. Crystal D. & Davy D. Investigating English style. / D. Crystal, D. Davy / London: Longman Group Ltd., 1986. ‒ P. 136.

3. Tillotson J. European Community Law: Texts, Cases & Materials – 2 edn / John Tillotson. – London: Cavendish Publishing Limited, 1996. –512 p.