Право/1. История государства и права

Погоріла Л.П.,

аспірант Національного педагогічного

університету імені М.П. Драгоманова

Основоположні засади функціонування недержавних ЗМІ як складової громадянського суспільства

Засоби масової інформації (ЗМІ), будучи багатопрофільним засобом і способом масової комунікації, можуть виступати як організатори, пропагандисти, просвітителі, забезпечувати публічне самовираження кожного громадянина.

Нагадаємо, що одним із видів ЗМІ є недержавні, які діють на плюралістичних та некомерційних засадах виключно в інтересах певної спільноти (країни, регіону), за рахунок громадського фінансування та не виражають приватних чи вузьких владних інтересів. Крім того, недержавні ЗМІ функціонують як самостійна система передачі інформації, спрямована на формування громадської думки, правової, політичної свідомості та позиції громадян [1, с. 182].

Варто відзначити, що неоцінною є їх роль як посередника в діалозі між різними соціально-політичними силами, між владою і суспільством, як гаранта надання об’єктам інформаційного впливу можливості бути суб’єктами внутрішньо- та зовнішньодержавного комунікативного процесу. Враховуючи те, що недержавні ЗМІ виступають не лише як окремий вид засобів комунікації, а й як незалежний елемент громадянського суспільства, особливою актуальністю вирізняється питання визначення основоположних засад функціонування таких ЗМІ, тобто принципів їх діяльності.

Декларуючи демократичні цінності, світова спільнота закріплює принципи ЗМІ у ряді міжнародних нормативно-правових актів.

Так, Декларацією про засоби масової інформації та права людини, прийнятою Резолюцією № 428 Консультативної асамблеї Ради Європи від 23.01.1970 р. гарантовано незалежність друкованих і інших ЗМІ від державних органів та визначено заходи, що повинні здійснюватись для забезпечення відповідальності ЗМІ [2]. Разом з тим, визначено, що ЗМІ, зокрема, повинні сприяти розвитку демократії, шляхом інформування громади про діяльність органів державної влади і приватного сектора, надання їм таким чином можливості сформувати власну думку; надавати можливості окремим громадянам чи їх групам висловлювати через ЗМІ свої думки, сприяючи таким чином інформуванню органів державної влади і приватного сектора, а також всього суспільства, про пануючі настрої в суспільстві.

Розширює та уточнює вищевказані принципи Декларація щодо основних принципів, що стосуються внеску засобів масової інформації у зміцнення миру та міжнародного взаєморозуміння, у розвиток прав людини та у боротьбу проти расизму і апартеїду та підбурення до війни, прийнята Генеральною конференцією ЮНЕСКО 28.11.1978 р. [3]. В декларації наголошується на важливості сприяння вільному, широкому і збалансованому поширенню інформації у кожній окремій країні, а також двосторонньому (багатосторонньому) обміні інформацією на основі рівноправності, взаємної вигоди і поваги між усіма державами, зокрема, між державами з різними економічними та соціальними системами, що фактично веде до формування глобального інформаційного суспільства.

В багатьох країнах світу, зокрема, тих, що відносяться до європейського простору, на нормативно-правовому рівні закріплення принципів діяльності ЗМІ відбувається у взаємозв’язку з етичними нормами щодо виконання журналістами своїх професійних обов’язків.

На думку американського футуролога Елвіна Тофлєра, нова система ЗМІ розвивається відповідно до принципів інтерактивності, мобільності, оборотності, повсюдності, глобальності [4, с. 188–189].

Таким чином, аналіз принципів діяльності ЗМІ дозволяє нам виокремити ряд принципів діяльності саме недержавних ЗМІ як основоположних засад функціонування одного з інститутів громадянського суспільства.

На наше переконання, основними принципами діяльності недержавних ЗМІ є: свобода, демократизм, плюралізм, гуманізм, патріотизм, законність, оперативність, професійність, достовірність, соціальна відповідальність, рівність, політично-правовий імунітет.

Принцип свободи недержавних ЗМІ є основоположним у правовому регулюванні створення та функціонуванні таких ЗМІ і виключає обмеження щодо пошуку, обробки, створення і розповсюдження масової інформації.

Загальноприйнятими на сьогодні вважаються обмеження у збиранні, обробці і розповсюдженні інформації, яка може загрожувати національній безпеці, правопорядку, територіальній цілісності держави, викликати заворушення чи злочини, порушення прав та свобод громадян, а також у інформації шкода від оприлюднення якої буде більшою ніж суспільний інтерес в її отриманні. Саме так закріплений принцип законності у інформаційній діяльності недержавних ЗМІ.

Поряд зі свободою недержавних ЗМІ важливим принципом є також демократизм, який прослідковується у кількох аспектах. Зокрема у тому, що недержавні ЗМІ, здійснюючи своє функціональне призначення, беруть участь в суспільно-державницьких процесах та виступають від імені громади, надаючи можливість кожному громадянину бути почутим із «суспільної трибуни», що фактично є однією із форм безпосередньої демократії.

Одним із принципів діяльності недержавних ЗМІ безперечно є і принцип плюралізму, адже правова сутність таких незалежних ЗМІ взаємопов'язана з цим поняттям, що ґрунтується на засадах політично-правової та ідеологічної багатоманітності гарантованої законодавством більшості держав. Таким чином, плюралізм передбачає множинність незалежних і автономних ЗМІ, які відображають та задовольняють розмаїття інтересів у суспільстві.

Загальноправовий принцип гуманізму у діяльності недержавних ЗМІ, на наш погляд, виявляється у формуванні прогресивного напрямку громадської думки щодо пропаганди захисту гідності особи, її свободи, всебічного розвитку, забезпеченні верховенства прав людини, контроль за гарантією дотримання їх державою.

Функціонування недержавних ЗМІ в кожній державі повинно бути основане на любові до своєї держави та служінні її інтересам у поєднанні з космополітизмом – повагою до всього людства та служіння його потребам. Виходячи з принципу патріотизму будь-яка подія, явище повинні розглядатися з точки зору впливу як на розвиток своєї країни, так і на розвиток інших країн.

Серед спеціальних принципів варто виділити оперативність, яка визначається як властивість своєчасно опрацьовувати та розповсюджувати факти, події, явища, і дає змогу вчасно реагувати та приймати міри задля розв’язання тих чи інших суспільно значущих проблем, прийняття рішень.

В свою чергу принцип професійності передбачає дотримання журналістами норм професійної етики і загальноприйнятих норм моралі.

Одним із принципів діяльності ЗМІ, що завжди викликає неабиякий резонанс серед теоретиків і практиків різних галузей пізнання є достовірність, тобто поширення інформації, яка відповідає дійсності та об’єктивно висвітлена тими чи іншими недержавними ЗМІ.

Сутність принципу соціальної відповідальності недержавних ЗМІ фактично полягає у відповідальності перед суспільством за вплив на формування громадської думки, наданні об’єктивної інформації та роз’ясненні необхідності дотримання принципів соціальної відповідальності.

Принцип рівності у діяльності недержавних ЗМІ полягає у рівному доступі, відсутності будь-яких привілеїв для усіх фізичних осіб та юридичних осіб, державних органів, політичних партій, громадських об'єднань на поширення та отримання масової інформації.

Незалежність та відокремленість недержавних ЗМІ від інших видів ЗМІ та громадських структур проявляється в принципі політично-правового імунітету. Такий принцип передбачає підпорядкування недержавних ЗМІ виключно суспільству та відсутності втручання в їх діяльність державних органів та приватних структур. Спеціальний правовий статус недержавних ЗМІ, на нашу думку, характеризується особливою процедурою створення та функціонування таких ЗМІ, їх недоторканністю, забезпеченням державою та суспільством додаткових гарантій виконання недержавними ЗМІ публічних функцій.

Отже, принципи недержавних ЗМІ відіграють важливу роль у функціонуванні і вдосконаленні правових засад діяльності таких ЗМІ, та є визначальними у підвищенні довіри суспільства до них.

Принципи є основою для спрямування недержавних ЗМІ до процесів демократизації, утвердження гласності, заборони цензури, забезпечення прозорості інформаційного процесу, що сприятиме, на наше переконання, реформуванню політично-правової системи держави та розвитку громадянського суспільства в цілому.

Література:

1. Погоріла Л.П. Інститут недержавних ЗМІ як гарантія свободи слова в громадянському суспільстві / Л.П. Погоріла// Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія № 18. Економіка і право: Зб. наукових праць. – Випуск 21. – К.: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2013. – 242 с., С. 176-182.

2. Декларація про засоби масової інформації та права людини, прийнята Резолюцією № 428 Консультативної асамблеї Ради Європи від 23.01.1970 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/994_121

3. Європейська конвенція про транскордонне телебачення, прийнята Радою Європи 05.05.1989 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/994_444

4. Тоффлер Э. Метаморфозы власти/ Э. Тоффлер — М.: АСТ, 2002. — 319 с.