Право/2.Административное и финансовое право

Ткачик Ірина, Сіроченко Тетяна,

студентки юридичного інституту, Національний авіаційний університет, Україна, м. Київ

ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД НА ШЛЯХУ РЕФОРМУВАННЯ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

У процесі інтеграції України в європейський простір реформування податкової системи, очевидно, повинне відбуватися з урахуванням тенденцій розвитку систем оподаткування у країнах-сусідах та країнах-членах Європейського Союзу. Адже відповідні інтеграційні тенденції формуються під впливом міжнародної податкової конкуренції, європейської податкової гармонізації і координації національної податкової політики.

Процес реформування податкового законодавства України тривав понад п’ятнадцять років і у 2010 р. набув певних рис завершеності. Пов’язують цей етап передусім з ухваленням Податкового кодексу України (далі – ПКУ) від 02.12.2010 р., який не лише консолідував законодавство у сфері оподаткування, але й якісно змінив принципи функціонування вітчизняної податкової системи. Головними здобутками ПКУ стали: суттєве скорочення переліку обов’язкових до сплати платежів (19 загальнодержавних і 4 місцевих, порівняно з 29 загальнодержавними і 14 місцевими до його прийняття); «послаблення» податкового навантаження на фізичних та юридичних осіб; запровадження податкових пільг як механізму податкового стимулювання (від податкових знижок до звільнення від сплати податку) [1; 2].

Проте у рейтингу легкості ведення бізнесу Україна у 2012 р. опинилася на 152-му місці із 183 країн світу.

У розвинених зарубіжних країнах еволюція системи сплати податків і зборів пов’язана з перенесенням акцентів з жорсткого податкового примусу до самооподаткування, проведення масово-роз’яснювальної роботи та налагодження партнерських відносин з платниками, лібералізації процесів подання-прийняття звітності та проведення перевірок.

Відповідно до Стратегічного плану розвитку державної податкової служби України на період до 2013 року подальше її реформування відбувається зі зміною філософії спілкування з платниками податків від фіскальної на добровільну, що супроводжується переходом до світових цивілізованих стандартів оподаткування [3].

Нині головним завданням податкової політики залишається реалізація на практиці зарубіжного досвіду, що сприятиме якнайшвидшому переходу до нової системи оподаткування. Вона повинна бути сталою та дієвою, ґрунтуватися на всебічному поєднані найкращих передових методів і запозичених позитивних елементів податкових систем іноземних країн, що дасть імпульс для зміцнення соціального складника системи оподаткування в Україні.

Згідно з законодавством Великобританії, якщо річний дохід підприємства становить не менше 15 тисяч фунтів стерлінгів, то воно зобов’язане лише заповнити просту податкову декларацію без надання розшифрувань про свою діяльність чи по активах або зобов’язаннях. Прогресивна шкала оподаткування, без сумніву, сприятлива для малого підприємництва. Так, наприклад, при прибутку на рівні 0–1,520 фунта стерлінга ставка становить 10 %, при прибутку в розмірі 1,521–28,400 фунта стерлінга – 22 %, при прибутку понад 28,400 фунта стерлінга – 40 % [8]. Діюча у Великобританії податкова система та правила амортизації будівель та устаткування з метою оподаткування дають змогу малому підприємництву здійснювати списання за ставкою 25 % вартості придбання, з урахуванням балансової вартості, що знижується, – так звана податкова знижка зі списання на знос [6].

Подібною до британської є голландська модель [7]. А в Швеції [8] взагалі відсутні які-небудь спеціальні податкові режими для малих та середніх підприємств. Тут діє принцип нейтральності, згідно з яким до всіх підприємств, незалежно від їх юридичної форми, типу господарської діяльності, розміру, місцезнаходження, застосовується одна і та сама податкова база, ті самі ставки оподаткування і обов’язки з реєстрації, подання документів, звітності, платежів та ін.

Спрощена система оподаткування є важливим кроком поліпшення оподаткування в Україні, як найбільш поширена серед альтернативних систем оподаткування суб’єктів малого бізнесу.

На думку О. В. Панасюк, дієвим важелем регулювання малих підприємств у промислово розвинених державах є податкова політика, за допомогою якої досить ефективно розв’язуються проблеми цілеспрямованого розвитку підприємництва. Така державна політика стимулювання малого підприємництва в багатьох розвинених державах проводиться з урахуванням пріоритетності головних напрямів сфери виробництва. Як правило, у таких країнах податки на прибуток фірми, яка займається виробничою діяльністю, не перевищують 25% прибутку і при цьому диференціюються залежно від обсягів продукції. Наприклад, податкова система США передбачає: з доходу до 50 тис. дол. стягується податок у розмірі 15 %, з доходу від 50 тис. дол. – 25 %, з доходу понад 75 тис. дол. – 34 %. У Великобританії, з метою посилення регулятивної ролі податку на прибуток застосовують декілька його ставок. Для підприємств малого бізнесу вона зменшена до 25 % (проти базової 33 %) [9, c. 70].

Саме запровадження спрощеної системи оподаткування в Україні повинне сприяти розв’язанню таких проблем, як підтримка малого бізнесу та підвищення його ролі в розвитку вітчизняної економіки.

Питання побудови ефективної податкової системи – одне з найбільш важливих в Україні, і воно повинне вирішуватися за допомогою вивчення і аналізу як наявної в Україні законодавчої бази, так і накопиченого у світі досвіду у сфері оподаткування [4, с. 53].

Слід підтримати поширений погляд, що реформування податкової системи має проводитися за принципами:

–– добровільності сплати податків і зборів (обов’язкових платежів);

–– рівності, недопущення будь-яких проявів дискримінації платників податків – забезпечення однакового підходу до суб’єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб, включаючи нерезидентів) при визначенні прав та обов’язків щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);

–– стабільності, забезпечення незмінності переліків податків, зборів (обов’язкових платежів) і їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року;

–– стимулювання підприємницької діяльності та інвестиційно-інноваційної активності;

–– справедливості – забезпечення підтримки малозабезпечених верств населення завдяки запровадженню економічно обґрунтованих соціальних пільг та привілеїв.

За даними ОЕСР (Організації економічного співробітництва та розвитку), Україна утримує одну з найдорожчих податкових служб світу, що не відповідає соціально-економічній ситуації у країні та стримує загальний розвиток системи оподаткування, адже більшість коштів виділяється на виконання функцій ДПС, хоча на практиці результати бажають чекати кращого [5].

Тому питання удосконалення адміністрування податків потребує нагального вивчення, у тому числі на основі аналізу і запровадження позитивного зарубіжного досвіду, дослідження різноманітних джерел. Відповідно система оподаткування має бути спрямована на захист законних прав та інтересів платників податків.

Раціональним видається варіант, за якого має бути сформована власна спрощена модель сплати податків, зборів, а відповідно і обліку платежів в органах, які контролюють їх сплату. Насамперед необхідно запровадити ведення органами Державної податкової служби України обліку сплати податків та зборів в одній узагальненій карточці особового рахунку платника податків. Разом з тим в органах державного казначейства необхідно відкрити рахунки без ознаки кодів бюджетної класифікації для зарахування сплати податків та зборів до загального та спеціального фондів, державного та місцевих бюджетів у системі Державної казначейської служби України за територіальним принципом.

Література:

1. Податковий кодекс України: від 02.12.2010 р. № 2756-VI. – К.: Зенит, 2011. –194 с.

2. Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України / Колесніков Б. В., Єфименко Т. І., Копилов В. А. та ін.; за ред. М. Я. Азарова. – К., 2011.

3. Про затвердження Стратегічного плану розвитку державної податкової служби України на період до 2013 р.: наказ ДПА України: від 07.04.2003 № 160, із змінами і доповненнями [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/GDPI6021.html

4. Податкова політика України: стан, проблеми та перспективи: монографія / [за ред. З. С. Варналія]. – К.: Знання України, 2008. – 675 с.

5. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.oecd.org/statistics/statisticsfromatoz.htm.

6. Кучеров І. І. Податкове право зарубіжних країн: курс лекцій / Кучеров І. І. – М.: ЮрИнфоР, 2003. – С. 119–120.

7. Економічний бюлетень / НДЕІ Міністерства економіки. – 2007. –№ 5.

8. Національна економічна газета. – 2007–2008.

9. Сучасний стан та перспективи розвитку оподаткування в державах ЄС: збірник матеріалів науково-методологічного семінару. – Ірпінь: Національний університет ДПС України, 2009. – 153 с.