Пікуліна Олена, Погребняк Олеся

Науковий керівник – доц. Слободиська О.А.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

СТАВЛЕННЯ СТУДЕНТІВ ДО ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ СОЦІОЛОГІЧНОГО ОПИТУВАННЯ

Студенти групи ДФ  – 21д Пікуліна О., Погребняк О., Безносюк В., Куньовська О., Іванова І. з 02 по 04 квітня 2014 року провели власне опитування студентської думки. Методом анкетування було опитано 145 студентів, що навчаються у Вінницькому торговельно-економічному інституті КНТЕУ.

Постановка проблеми: оскільки темп життя пришвидшується, часу стає менше, а встигати потрібно більше, людина оточила себе усіма можливими технологіями і гаджетами, аби полегшити своє існування. Починаючи день з фізичних вправ, ми програмуємо себе на позитивний, активний робочий настрій. Спорт зранку стимулює працездатність, гарне самопочуття, чудовий настрій і бадьорість.

На думку ряду авторів, таких як С.М. Канішевський, В.В. Старшинов, у більшості студентів не сформовано потребу  турбуватися про своє здоров’я та бажання займатися фізичними вправами. Питання формування мотивів, потреб і ставлення студентів до занять фізичними вправами розглянуті в дослідженнях В. Ареф’єва, Боляха Євгеніуша, О. Бубели.

Метою нашого дослідження є аналіз відношення студентів до спорту, активного відпочинку, їх ставлення до відвідування різних спортивних секцій.

Однією з актуальних проблем навчально-виховного процесу у вищих закладах освіти є ступінь утвердження у студентів позитивного ставлення до фізичного виховання та спорту [1].

 Для визначення  ставлення студентів до фізичного виховання і спорту  було проведене анкетування 145 студентів І – ІІІ курсів Вінницького торговельно-економічного інституту. За результатами дослідження виявлено наступне: на питання «Чи дотримуються студенти правильного режиму дня?» лише 8,3 – 10,3 % відповіли «Так». Найчисельніша група студентів (8,9 – 26,2 %) дотримуються режиму дня як виходить, а у 4,8 – 13,8% його і зовсім немає. Це свідчить про те що студенти не нормують свій режим дня і у них знижується інтерес до спорту протягом навчання.  Так, найбільша кількість студентів (10,3%), які дотримуються режиму дня, зафіксована на першому курсі, а на третьому курсі їх частка взагалі відсутня. Тобто з віком планування свого робочого дня відходить на задній план.

 Наступним питанням, яке ми розглянули було «Чи проводите ви ранкову зарядку?». Проаналізувавши дані, ми побачили, що більшість студенті 1, 2 та 3 курсів(16,6 %, 2%, 0,96%) не виконують ранкової зарядки. Натомість вони пояснюють це тим, що зранку на це немає часу,адже краще півгодини поспати, аніж щось зробити. Але все ж деякі з опитуваних, переважно 1 курс, знаходять для цього час зранку, дехто щодня(11,3%,), а дехто і раз на два дні (13,8%).

Досліджуючи оцінку ставлення студентів до здорового способу життя, ми побачили, що більшість студентів відповіло позитивно (19,3 – 21,4%), певна частина студентства вважає, що можна обійтися і без нього(8,3%), а інша – що його іноді слід дотримуватися (5 – 20%). Виходячи з результатів можна засвідчити, що все таки більша частина студентів дотримується здорового способу життя не тільки на словах, але і в реальності [3].

Одне із наших   питань стосувалось відвідування студентами спортивних секцій. Позитивно на нього відповіли 24.1% студентства 1 курсу, 26,8%  - 2 курсу і всього лише 1.4% - 3 курсу. Серед видів спорту, яким надавали перевагу  студенти, були: атлетична гімнастика – 36,0 %, футбол –  26,3 %, оздоровчий біг – 21,9 %, єдиноборства – 20,2 %, плавання – 18,4 %, спортивні ігри (волейбол,  баскетбол) – 15,8 %, пішохідний туризм – 14,9 %, настільний теніс – 7,9 %. До популярних видів рухової активності серед студенток відносилися: ритмічна гімнастика (34,8 %), плавання (25,0 %), оздоровчий біг (20,5 %), силові тренування (15,9 %), спортивні ігри  (12,9 %), туризм (12,1 %), настільний теніс (5,3 %). Вивчення процесу організації фізичного виховання, характеру рухової активності студентів дало можливість визначити його цінність у формуванні стійких навичок здорового способу життя.

На сьогоднішній день, ми маємо багато можливостей  щодо занять спорту. Значна частка суспільства відвідує спортивні секції професійно і здобуває за це певні нагороди, а дехто – заради підтримки свого здоров’я,  поринає  у різні течії спорту[3].

Ми вирішили поцікавитись, яким спортивним секціям студентство віддає перевагу. Результати опитування наведені у табл.1.

Таблиця 1

Яку спортивну секцію відвідують студенти,%

 

1 курс

2 курс

3 курс

Не відвідую

22,1

31,7

10,3

Волейбол

3,4

2,1

–

Аеробіка

2,8

3,4

1,4

Футбол

3,4

–

2,1

Як ми бачимо, студенти відвідують такі секції, як: волейбол, баскетбол, аеробіку, футбол і шашки. Але присутній досить високий відсоток молоді, яка не відвідує спортивні секції. З кожним роком удосконалюються і розвиваються нові форми занять фізичними вправами, виникають нові, незвичайні види спорту, проте зацікавленість до них з боку більшої частини молоді та студентів залишається досить слабким і низьким.

Наступним нашим питанням було « Яку спортивну секцію хотіли б мати у своєму ВНЗ?» Серед видів спорту, яким надавали перевагу  студенти, були: дзюдо –3,4 – 5,5% ; боротьба – 5,5%; плавання – 5,5 – 8,3%;  легка атлетика  –  2,1 – 3,4 %; настільний теніс – 0,7 – 2,1%. Як бачимо наші студенти відають перевагу рухливому спорту.  Вивчення процесу організації фізичного –  виховання, характеру рухової активності студентів дало можливість визначити його цінність у формуванні стійких навичок здорового способу життя. [2]

Аналіз результатів анкетування засвідчив, що серед найбільш вагомих причин, які не дозволяли студентам займатися спеціально організованою руховою активністю, 21,4±4,8 % опитаних відзначили нестачу вільного часу. Порівнюючи кількість студентів, у яких відсутність інтересу та поганий стан здоров’я були основними серед причин, що заважають займатися фізичними вправами. Так, на першому курсі такими перешкодами студенти вважають навчальне перевантаження (21,4 %), відсутність належних умов (4,8 %), необхідних знань для організації самостійних занять (4,8 %) та спортивних секцій за інтересами (21,4 %). На старших курсах, з-поміж усіх цих причин, на першому місці залишилося навчальне перевантаження (17,2 %  осіб 2 курсу), проте на другому місці за вагомістю посіла проблема відсутності компанії для занять спортом (21,4 % – частка студентів  2 курсу та 6,9 % – 3 курсу). Отримані результати підтверджують негативну тенденцію у ставленні студентів вищих навчальних закладів до фізичного виховання.

Результати анкетування щодо причин, які перешкоджають студентам займатися фізичними вправами, наведені у табл. 2.

Таблиця 2

Причини, які заважають студентам займатися спортом,%

 

1 курс

2 курс

3 курс

Відсутність інтересу

5,5

4,8

1,4

Немає вільного часу

17,2

21,4

4,8

Поганий стан здоров’я

4,8

2,8

2,8

Відсутність необхідних умов

2,8

4,8

2,1

Відсутність спортивних секцій, які мене цікавлять

5,5

21,4

5,5

Відсутність необхідних знань для організації самостійних занять

4,8

0,7

1,4

Немає компаній для заняття спортом

1,4

21,4

6,9

Відчуваю себе здоровим, тому і не займаюсь

11,03

6,9

4,8

Результати анкетування студентів щодо виявлення мотивів до занять фізичною культурою дали змогу зробити висновки про те, що з роками навчання достовірно збільшилася частка студентів з такими мотивами до занять фізичною культурою, як оволодіння технікою фізичних вправ з 2,8 до 4,8 %  та уникнення неприємностей у зв’язку з пропусками занять з 4,1 до 6,2 %. Значна частина молоді відвідують заняття з фізичного виховання для підвищення фізичної підготовленості (15,1 – 6,2 %) та покращення будови тіла (19,3 – 8,9 %), але ця тенденція є спадною. Можна підкреслити, що значна частина студентства займаються  фізичною культурою маючи 3 основні мотиви: зміцнити стан здоров’я, підвищити фізичну підготовку, мати гарну будову тіла. Тобто, молодь все-таки переймається станом свого здоров’я.

Висновки. Фізичне виховання спрямовано на зміцнення здоров’я, на оволодіння життєво важливими руховими навичками і вміннями, на досягнення високої працездатності.

Проаналізувавши результати нашого анкетування, робимо висновки, що рівень інтересу студентів до фізичного виховання і спорту невисокий. У процесі навчання у Вінницькому торговельно-економічному інституті простежується тенденція до  зниження інтересу студентів до виконання рухових дій.   Мотивація студентів до відвідування занять з віком зменшується. На 1курсі найважливішими мотивами є бажання бути здоровим  та відпочинок від розумової праці.  На 2-ому курсі переважно для всіх студентів є отримання заліку. Отримані результати доводять важливість підвищення мотива­ції студентів до фізичної культури, шляхом залучення їх до самостійних і факультативних занять фізичними вправами, ведення здорового способу життя.

Список використаних джерел

1.         Благій О.Л. Організаційно-педагогічні умови формування мотивації студентів до рухової активності в процесі фізичного виховання/О.Л. Благій, Є.А. Захарівна// Теорія і методика фізичного виховання і спорту.  -2009. №4. – С. 92-95.

2.         Волошин О. Формування здоров’язбережувальних мотивацій до занять фізичними вправами у студентів вищих навчальних закладів педагогічного напряму / Олена Волошин// Фізична культура, спорт та здоров’я нації: Збірник наукових праць. – Вінниця, 2012. Вип.14. – С. 173-178.

3.         Гуменний В.С. Організаційно методичні основи фізичного виховання студентів політехнічних ВНЗ з урахуванням специфіки професійної діяльності: автореф. дис. На здобуття наук. ступеня канд. Наук фіз. вих. і спорту: спец. 24.00.02 «Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення»/В.С. Гуменний.  Івано-Франківськ, 2012. – 22с.