ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА И СПОРТ /

1. Физическая культура и спорт: проблемы, исследования, предложения.

Жуков С. М.

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»

Послідовність навчання техніці тенісу студентів вищого навчального закладу

Актуальність проблеми. Студенти обирають вид спорту з фізичного виховання за власним бажанням, одним із популярних видів спорту є теніс. Підготовка у теніс пред'євляє підвищенні вимоги до проведення навчально-тренувального заняття зі студентами. Наявність різних видів технічних елементів і складність їх виконання вимагає послідовної побудови методики вивчення техніки тенісу (Д. Браун, 2009; П. Метцлер, 1997 й ін.).

Технічна підготовка студента у тенісі характеризується мірою засвоєння системи рухів, що забезпечує досягнення результатів. При цьому, технічну підготовленість студента-тенісиста не слід розглядати ізольовано – вона має тісний взаємозв'язок із фізичними, тактичними й іншими можливостями студента. Технічні прийоми і дії в тенісі виключно багатообразні, але технічна підготовка студента обов'язково повинна складатися з основоположних технічних дій – до яких відносяться рухи і дії, які складають основу технічної підготовленості тенісиста, без яких неможливе ефективне ведення гри.

Засвоєння основних технічних прийомів є обов'язковим для студента під час навчання в навчальному відділенні тенісу, вибір найбільш раціональних засобів для разучування технічних елементів, методика й послідовність вивчення є важливими компонентами у навчання техніці тенісу [3].

Дослідження виконувалось за планом науково-дослідної роботи кафедри фізичного виховання НТУУ «Київський політехнічний інститут».

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Мета дослідження – послідовність навчання студентів техніці в навчальному відділенні тенісу.

Методи дослідження включали вивчення й аналіз літературних джерел.

Результати дослідження.

Успішне проведення початкового навчання – одна з головних умов досягнення результатів, воно націлене на засвоєння студентами технічних прийомів і їх основних поєднань [6]. Навчання техніці в учбовому відділенні тенісу вищого навчального закладу рекомендується проводити у такий спосіб:

1. Виконання ударів із задньої лінії (після відскоку м'яча).

2. Виконання подачі.

3. Виконання ударів "з льоту".

4. Виконання технічного елементу "смеш".

5. Виконання технічного елементу "свічка".

Вивчення цих технічних елементів включає розучування у такій послідовності:

1. Виконання ударів із задньої лінії (після відскоку м'яча).

Цей технічний прийом підрозділяється на виконання удару справа й зліва. Вивчення цього технічного елементу включає розучування наступних ударів:

· удар справа без обертання м'яча;

· удар зліва без обертання м'яча;

· удар справа із верхнім обертанням м'яча;

· удар зліва із верхнім обертанням м'яча;

· удар справа із нижнім обертанням м'яча;

· удар зліва із нижнім обертанням м'яча.

2. Виконання подачі:

· подача без обертання м'яча;

· подача із обертанням м'яча.

3. Виконання ударів "з льоту". Удари "з льоту" виконуються справа й зліва, у такий же спосіб відбувається розучування – спочатку удар "з льоту" справа, потім зліва (змінюючи обертання м'яча).

4. Виконання технічного елементу "смеш". "Смеш" виконується справа, змінюється тільки місце нанесення удару, сила і його напрямок.

5. Виконання технічного елементу "свічка". Технічний елемент "свічка" можна виконати справа й зліва.

Ігровій діяльності тенісистів властиві рухливість, координаційно-технічна складність, швидкість, точність, різноманітність атакуючих і контратакуючих ударів, що здійснюються за всією площиною ігрового майданчика суперника, це вимагає зростання вимог до технічної підготовленості студентів-тенісистів. Вивчення основних технічних елементів у навчальному відділенні тенісу відбувається із врахуванням вимог дидактичнних принципів, при цьому, основними частинами впродовж розучування виконання технічного елемента є [2]:

1. Розповідь.

2. Показ.

3. Імітація.

4. Виконання технічного елементу біля стінки. Тренувальна стінка – це самий безпомилковий "партнер"", особливостями є те, що студент знає "відповідь", і тому має можливість цілком зосередитись на закріпленні правильних рухів. Удари виконуються з різних відстаней від стінки: від 3-4 до 8-10 м. Рекомендується систематично працювати над ударами зблизька з дуже економними короткими замахами, як тільки намітиться стабілізація руху, перед студентами ставлять завдання розвивати точність ударів, для цього на тренувальній стінці розмічають спеціальні мішені [7].

5. Виконання ударів на корті з накиданням м'яча викладачем або партнером. Виконання ударів на корті через сітку доцільно проводити в полегшених умовах – удари виконують по м'ячу, який викладач або партнер зручно підкидає від сітки. У цих вправах, а також в перших вправах з ударами відповідь доцільно спочатку виконувати удари з порівняно близької відстані від сітки – приблизно за 1 м від лінії подачі, а потім вже переходити до ударів із задньої лінії корту.

6. Виконання технічного елементу на корті без накидання м'яча.

7. Застосування технічного елементу в грі.

Слід зазначити, що для успішного розучування і вдосконалення виконання технічних елементів студентом необхідний постійний контроль, як за тренувальною діяльністю, так і за виконанням технічних елементів у змагальних умовах – не знаючи потреб змагання не можна здійснити раціональний підхід до планування всього процесу розучування виконання технічних елементів.

Особливу увагу необхідно приділяти розвитку точності виконання технічних елементів. Слід мати на увазі, що при вдосконаленні рухів із спеціальним завданням досягти високої точності попадання формуються стабільніші навики управління рухами. Оскільки техніка тенісу складна, навчання технічним елементам повинне будуватись на ретельному вивченні рухів по фазах. Перш за все, потрібно звертати увагу на проведення ударного руху, забезпечення оптимальної ударної взаємодії з м'ячем, періодично цей рух доцільно відокремлювати і вдосконалювати окремо [5]. Точність розвивають за допомогою мішеней, використання мішеней дозволяє ставити перед студентами одночасно два завдання:

· технічно правильно виконувати удари;

· потрапляти м'ячем в спеціально позначені ділянки на майданчику або на тренувальній стінці.

Навчання прийомам техніки здійснюється в тісному взаємозв'язку з розвитком фізичних якостей стосовно особливостей виконання кожного з них, формується психологічна готовність до швидких дій, розвиваються прогностичні здібності і швидке реагування. Відмітимо, що спроби розучувати техніку у відриві від конкретних ігрових ситуацій, призводить до того, що студенти засвоюють удари, що не відрізняються високою результативністю в змаганнях [4].

Розучування подачі починають з використання підготовчих вправ, що побудовані на рухах, близьких до подачі:

· метання на дальність звичайного тенісного м'яча, набитого дробом, набивних м'ячів;

· метання у ціль тенісного м'яча на корті із звичайної позиції того, що подає (завдання – попасти в полі подачі);

· імітація завершальної частини ударного руху руки, що подає з використанням гумових амортизаторів й ін.

На всіх етапах навчання техніці особливу увагу необхідно звернути на закріплення правильних рухів стосовно ударів у різних точках, а також на засвоєння ударів з різними замахами (короткими, середніми, довгими) й різноманітними ударними рухами (маховими і блокованими).

Висновки.

1. Існує необхідність у системній спрямованості на постановку перспективних рухових вмінь на етапі початкової підготовки студентів-тенісистів.

2. Побудова методики навчання тенісу в студентському віці повинна ґрунтуватись на знанні механізмів виконання ударних дій із врахуванням індивідуальних особливостей студентів.

3. Технологія ефективного початкового навчання студентів техніці тенісу будується на дотриманні послідовності розучуванні технічних елементів, варіювання ними і контролю за показниками засвоєння вмінь на кожному етапі навчання.

Необхідно провести аналіз щодо підбору тренувальних завдань для студентів навчального відділення тенісу вищого навчального закладу.

Література

1. Гороховский В. Л., Романовский В. Е. Большой теннис: для всех и для каждого / Планета Спорт. – Ростов-на-Дону: «Феникс», 2004. – 352 с.

2. Дрюэт Д., Мэйсон П. Теннис. Спорт для начинающих. – М.: «АСТ», 2002. – 48 с.

3. Жур В. П. Начальное обучение и тренировка теннисистов: Методическое пособие. – Минск: Вышэйшая школа, 1983. – 126 с.

4. Жур В. П. Теннис: Метод. пособие / Акад. физ. восп. и спорта Республики Беларусь. – Минск: «Армита-Маркетинг, Менеджмент», 1997. – 149 с.

5. Климович Л. 100 уроков тенниса. – М.: «АСТ», 2009. – 224 с.

6. Кондратьева Г. А. Теннис в спортивных школах / Кондратьева Г. А., Шокин А. И. – М.: ФиС, 1975. – 159 с.

7. Макинрой П., Бобо П. Теннис для "чайников". - М.: «Вильямс», 2007. – 288 с.

8. Сав С. Теннис. Техника и тактические приемы. 185 упражнений / Все про спорт. – Ростов-на-Дону: «Феникс», 2007. – 368 с.