Фенотиповий прояв кількісних ознак в онтогенезі у свиней

Хохлов А.М., Каряка В.В., Герасимов В.І..

Харківська державна зооветеринарна академія, Україна.

Актуальність теми. Серед різних форм мінливості живого організму слід виділити корелятивну мінливість, що має велике селекційне значення.

Знання характеру і природи існуючих кореляцій між окремими господарсько-корисними та біологічними ознаками у тварин дає змогу певною мірою керувати цими зв’язками за допомогою відповідних засобів, відбору і підбору батьківських пар, посилювати їх, а в окремих випадках створювати нові взаємозв’язки між ознаками організму.

Слід особливо підкреслити, що в організмі свиней поряд з генетичними існують біохімічні, фізіологічні та конституціональні зв’язки. Знайшовши такий «вузол» зв’язків, селекціонер може і повинен використати їх у своїй роботі.

Матеріали і методи. В умовах племзаводу ім.. Калініна Донецької області та свинорадгоспу «Кегичівка» Харківської області здійснили науково-господарськї досліди по вивченню взаємозв’язків між окремими ознаками у свиней великої білої породи в онтогенезі. Характеристика піддослідних свиноматок племзаводу ім. Калініна наведена в таблиці 1.

За показниками плодючості, молочності та розвитку свиноматки відповідали вимогам класу еліта. Однак з віком спостерігалась мінливість цих ознак – плодючість збільшувалась до IV опоросу свиноматок, а молочність – до V опоросу.

Одночасно ми вивчали взаємозв’язок між ознаками, користуючись коефіцієнтом кореляції (r), визначали помилку коефіцієнта кореляції (m_r), критерії вірогідності коефіцієнта кореляції (t_r), а також кількісні зміни однієї ознаки залежно від іншої ознаки шляхом обчислення коефіцієнтів регресії

( R_x i R_y).

Результати. Про надійність корелятивного зв’язку між плодючістю та молочність свиноматок можна судити за даними таблиці 2.

Обробка даних про молочність та плодючість свиноматок виявила існування позитивного взаємозв’язку між цими ознаками. Так, в I опоросі величина зв’язку r ± m_r = 0,180 ± 0,07 при t_r = 2,57 ( слабка позитивна), хоч до V опоросу спостерігалося деяке збільшення взаємозв’язку r ± m_r = 0,230 ± 0,20 при t_r = 1,15.

1. Продуктивність і розвиток піддослідних свиноматок (n=157).

Показники	М ± m	σ	Cv,%
Плодючість свиноматок, гол.
I опорос	10,81±0,80	1,08	9,6
II опорос	11,68±0,15	1,79	14,9
III опорос	11,97±0,20	2,24	17,2
IV опорос	12,30±0,24	1,95	10,6
V опорос	11,70±0,35	1,64	10,4
Молочність свиноматок, кг
I опорос	62,1±1,32	17,19	19,3
II опорос	64,9±1,34	16,16	17,4
III опорос	65,3±1,55	15,48	16,5
IV опорос	65,9±1,80	14,60	10,5
V опорос	67,4±2,30	11,28	11,1
Жива маса свиноматок старше III опоросу, кг	246±0,33	23,7	9,6
Довжина тулуба, см.	195,4±0,77	5,58	2,8
Обхват грудей, см.	151,6±1,25	9,00	5,8

Регресивним аналізом встановили, що до V опоросу збільшення плодючості свиноматок (R_y) на одне порося супроводжувалось підвищенням їх молочності на 1,6 кг (R_x =1.6 кг).

Поряд з вивченням корелятивного зв’язку між плодючістю та молочністю нами враховується взаємозв’язок між живою масою і довжиною тулуба свиноматок, між прямою довжиною тулуба і обхватом грудей, сосковістю і довжиною тулуба та між іншими ознаками.

Величина зв’язку між екстер’єрними ознаками може бути різною. Між прямою довжиною тулуба і обхватом грудей слабка позитивна (r± m_r=0.172±13), між живою вагою і довжиною тулуба середня позитивна (r±m_r=0.334±0.12), між живою вагою і обхватом грудей висока позитивна (r±m_r=0.683±0.07). При цьому із збільшенням обхвату грудей на 1 см. (R_x) жива маса свиноматок відповідно збільшується на 1,92 кг (R_v=1.92 кг), а із збільшенням обхвату грудей в середньому на 10 см. жива маса свиноматок відповідно збільшується на 19,2 кг. Ці дані конкретно можуть бути використані в селекції великої білої породи в даному стаді. Таким чином, виходячи з одержаних результатів вікового взаємозв’язку і між окремими ознаками у свиноматок, а також на підставі коефіцієнтів регресії між цими ознаками, можна об’єктивно прогнозувати селекцію за цими ознаками.

Використовуючи позитивні корелятивні залежності протягом життя тварин, селекціонер обґрунтовано може передбачати корисні якості тварин вже в ранньому віці й здійснити відповідні методи відбору і підбору. Про існування взаємозв’язків у ранній період онтогенезу у поросят великої білої породи можна судити за даними таблиці 2.

2.Взаємозв’язок між ознаками у новонароджених поросят.

Взаємозв’язки	r ± mr	tr
Жива маса поросят при народженні - вміст еритроцитів у 1 мм^3крові	0.121±0.09	1,4
Жива маса поросят при народженні - концентрація гемоглобіну в крові	0.243±0.102	2,4
Вміст еритроцитів у 1 мм^3крові – концентрація гемоглобіну	0.640±0.107	6,0
Вміст еритроцитів в 1 мм^3крові - вміст лейкоцитів в 1 мм^3крові	0.152±0.108	1,4
Концентрація гемоглобіну – кількість лейкоцитів в 1 мм^3крові	0.313±0.106	2,9
Жива маса поросят – обхват грудей за лопатками	0,859±0,047	18,3
Жива маса поросят – ширина грудей	0,681±0,09	7,5
Жива маса поросят – висота в холці	0,796±0,067	11,5
Жива маса поросят – довжина тулуба	0,662±0,103	4,7

Організм поросят з моменту народження являє собою строго збалансовану систему взаємозв’язків між конституціональними, біохімічними та фізіологічними ознаками. Так жива маса поросят при народженні високо позитивно корелює з обхватом грудей (r ± m_r = 0,859±0,047), шириною грудей (r ± m_r = 0,681± 0,09), довжина тулуба (r ± m_r = 0,662± 0,103) і висота в холці (r ± m_r = 0,796±0,067) при t_r від 4,7 до 18,3. Поряд з цим встановлено високий позитивний взаємозв’язок між вмістом еритроцитів у 1 мм³ крові і концентрацію гемоглобіну (r ± m_r = 0.640± 0.107 при t_r=6), які приймають участь у відновно-окисних реакціях організму, а також між вмістом еритроцитів і лейкоцитів (r ± m_r = 0,313±0,106); останні поряд з глобулі новою фракцією білків характеризують захисну функцію організму. За даними В.І. Степанова, між обхватом грудей і виходом м’яса по 17 породах спостерігається позитивний взаємозв’язок (r=0.39), тобто із збільшенням обхвату грудей збільшується м’ясність тварин. Отже, можна рекомендувати відбір молодняка в ранньому віці, який має більший обхват грудей, а це відповідно сприяє підвищенню м’ясності [1,2].

Висновки.

1. Відбір свиноматок за молочністю, масою гнізда поросят до відлучення, живою масою і обхватом грудей дає змогу прискорити селекцію за вказаними ознаками, тому що зв’язки між цими ознаками позитивні і вірогідні.

2. Жива маса поросят з дня народження має високу, статистично вірогідну кореляцію з шириною і обхватом грудей, яка зберігається і в наступні вікові періоди.

3. Встановлення взаємозв’язків у ранній період онтогенезу дає можливість розкрити генотип тварини й ефективніше використовувати ці зв’язки в селекції.

4. Використання коефіцієнтів регресії при встановленні кількісної зміни корелюючи між собою ознак дозволяє планомірно вести селекцію на різних етапах онтогенезу.

Література.

1. Смирнов В.С. Современные проблемы селекции и адаптации свиней // С.-х. біологія. – М, 1991.- №4.- с. 159-165.

2. Степанов В.И. Мясность и резистентность свиней нових типов // Свиноводство – 1990. - №3. –с. 19-20.