Відгодівельні якості свиней великої білої породи та її помісей з породою п’єтрен.

Каряка В.В., Хохлов А.М., Герасимов В.І.

Харківська державна зооветеринарна академія, Україна.

Актуальність питання. Ступінь гетерозису та впливу схрещування служать відповідною гарантією виробництву при використанні різних комбінацій. У фахівців різних країн немає сумісної думки у відносинах таких гарантій [1].

В даний час важлива загальна комбінаційна здатність та її ступінь. Чим більше вихідна генотипічна дивергенція між двома схрещувальними породами, тим сприятливіша комбінація.

При оцінці загальної комбінаційної здатності, за думкою ряду авторів [1,2], спостерігається більш висока інтенсивність обміну речовин у помісного потомства, в результаті чого зростає його життєдіяльність та продуктивність.

Матеріал та досліди. В умовах навчально-наукового центру Харківської державної зооветеринарної академії був проведений дослід по вивченню результатів схрещування свиней великої білої породи з породою п’єтрен. Піддослідних тварин утримували в аналогічних умовах. Годували підсвинків за нормами ВІТу і НДІСу кормовими сумішками такого складу (в % за поживністю): дерть ячмінна – 46,8, дерть кукурудзяна -13,5, горох – 9,5, дерть пшенична -15,2, макуха соняшникова -5,0, сіно люцерни -10,0 та мінеральні корми – крейда, сіль і кісткове борошно.

У тварин 4-5 місячного віку (по три з кожної групи) вивчали перетравність поживних речовин корму і баланс азоту. Наприкінці відгодівлі проведено контрольний забій свиней з обліком виходу продуктів забою. Обвалювання туш і хімічний аналіз м’яса проводили на трьох тваринах з кожної групи.

Результати. Помісні підсвинки досягли живої ваги 95-100 кг на 28 днів пізніше і на 1 кг приросту витратили на 1,28 к.од. більше, ніж чистопородні підсвинки великої білої породи.

Перетравність поживних речовин корму і баланс азоту у піддослідних свиней вивчали методом балансових дослідів за прийнятою методикою.

На підставі даних про кількість спожитих кормів, залишків і виділень, а також результатів поживних речовин по кожній тварині, а потім середні по групі.

Помісні підсвинки великої білої х п’єтрен у 4,5-місячному віці краще, ніж тварини великої білої породи, використовують азот корму на 2,76 від прийнятого і на 3,14% від перетравленого; підсвинки великої білої породи більше виділяють азоту з сечею.

Помісні підсвинки мають конституціональні особливості тварин м’ясного типу, вони краще використовують азот для відкладання його в тілі, тоді як свині великої білої породи з конституціональними особливостями м'ясо-сального типу гірше використовують азот.

Забій піддослідних тварин з обвалюванням туш проведено при досягненні живої ваги 95-100 кг.

За даними контрольного забою та обвалювання туш виявлено, що в тушах помісних свиней більше м'яса на 4,34 і менше сала на 4,01%. Це свідчить про те, що у помісних тварин процеси жировідкладання відбуваються менш напружено, ніж у підсвинків великої білої породи.

Для більш детальної оцінки м'ясо-сальних властивостей тварин порівнювальних груп ми вивчали хімічний склад м'яса, який показав що у помісних свиней в м’язовій тканині тенденція збільшення як сухої речовини в складі м'яса, так і зміст протеїну.

Висновки.

1. Помісні від схрещування свиноматок великої білої породи з кнуром породи п’єтрен відрізняються від чистопородних свиней великої білої породи меншою енергією росту і більшими витратами корму на приріст. Це, можливо, пов’язано із спадковими особливостями породи п’єтрен, яка ще недостатньо пристосована до наших умов, і це вимагає значно більших витрат енергії.

2. Помісні тварини у 4,5-місячному віці трохи краще перетравлюють суху речовину та клітковину. У них менші коефіцієнти перетравності жиру і БЕР порівняно з чистопородними тваринами великої білої породи.

3. Помісі в 4,5-місячному віці краще, ніж підсвинки великої білої породи, використовують азот як прийнятий з кормом, так і перетравлений – відповідно на 2,76 і 3,14%.

4. У тушах помісних тварин більше м'яса на 4,34 і менше сала на 4,01%. У помісей процеси синтезу білка відбуваються інтенсивніше, а синтез жиру менш напружено, ніж у тварин великої білої породи.

Література.

1. Герасимов В.І., Барановський Д.І., Хохлов А.М. та ін. Підручник. Х.: Еспада- 2010. - С.108-130.

2. Рибалко В.П., Мельник Ю.Ф., Нагаєвич В.М., Герасимов В.І. Породи свиней в Україні. - Харків: Еспада, 2001. – 80 с.