Біологічні науки / Структурна ботаніка і біохімія рослин

Студентка ОКР спеціаліст Коваль І.А., студент ІV курсу Немикін О.М.,

к.б.н. Рогач В.В.

Вінницький державний педагогічний університет, Україна

Вплив активаторів росту рослин на морфогенез і продуктивність картоплі

Для регуляції продукційного процесу в практиці аграрного виробництва синтетичні регулятори росту. Серед них найбільш застосовуваними є стимулятори [4]. Дія стимуляторів росту – поліфункціональна. Вони приш видшують дозрівання, збільшують продуктивність та покращують якість урожаю, підвищують стійкість до низьких температур, посухи, засоленості [3].

Картопля важлива овочева, технічна та кормова культура. Харчування картоплею з незначним додаванням інших продуктів забезпечує життєздатність і працездатність людини. Тому важливим є вивчення можливостей підвищення продуктивності культури [1]. У зв’язку з цим важливим є вивчення дії синтетичних стимуляторів росту та розвитку рослин.

У вегетаційний період 2015 року дослідження проводили на насадженнях картоплі селянського фермерського господарства «Бержан» с. Горбанівка Вінницького району Вінницької області. Рослини сорту Санте обробляли за допомогою ранцевого оприскувача ОП-2 стимуляторами росту – модифікаторами основних стимулюючих фітогормонів: 1-нафтилоцтовою кислотою (1-НОК), гібереловою кислотою (ГК₃) та 6-бензиламінопурином (6-БАП). Рослини контролю обприскували водопровідною водою. Площа дослідних ділянок 33 м², повторність п’ятикратна.

Морфологічні показники вивчали кожні 10 днів. Одержані матеріали оброблені статистично та за допомогою комп’ютерної програми “STATISTICA – 6,1” [2].

За результатами наших досліджень встановлено, що синтетичні стимулятори росту та розвитку рослин 1-НОК, ГК₃, 6-БАП зумовлювали зміни у морфогенезі і продуктивності рослин картоплі сорту Санте (табл.).

Досліджено, що застосування ГК₃ зумовлювало збільшення лінійних розмірів рослин на кінець вегетації на 15%. При обробці 1-НОК висота рослин практично не змінювалася, а за дії 6-БАП висота рослин зменшувалася на 10%.

Препарати зумовлювали зміни у листковому апараті рослин картоплі. Встановлено, що ГК₃, 1-НОК та 6-БАП зумовлювали збільшення кількості листків на рослині відповідно на 16, 32 і 6%. В перод максимального накопичення вегетативної маси кількість листкових пластинок за дії стимуляторів росту відповідно збільшувалася на 19, 27 і 9%.

Показано, що середня маса листків з рослини практично протягом усього періоду вегетаці у досліді була більшою ніж у контролі. У період максимального накопичення вегетаційної маси, після обробки ГК₃, 1-НОК та 6-БАП вона зростала на 30, 52 і 12%.

Важливою для біологічної продуктивністі культури є площа листкової поверхні. Досліджено, що за дії 1-НОК, ГК_3, 6-БАП відбувалося достовірне збільшення площі листкової поверхні відповідно на 37, 57 і 15%.

Одним з основних ценотичних показників насаджень є листковий індекс. Усі стимулятори росту збільшували його протягом вегетації. На кінець досліджень за дії ГК₃ листковий індекс зростав на 57%, під впливом 1-НОК на 37%, а після обробки 6-БАП на 16%.

Кількісною характеристикою концентрації структурних елементів, які беруть участь у фотосинтетичних процесах є питома поверхнева щільність листка. Встановлено, що за дії 1-НОК на момент максимального накопичення вегетативної маси даний показник перевищував контрольний на 4%. Після обробки ГК₃ він збільшувався на 8%, а при застосуванні 6-БАП на 45%.

Важливим показником, що впливає на продуктивність рослин є вміст хлорофілу у листках. Досліджено, що на кінець вегетації 6-БАП збільшував його вміст на 33%, 1-НОК практично не впливав на його концентрацію, а ГК₃ зменшувала на 8%. Встановлено, що при застосуванні 1-НОК, ГК₃ та 6-БАП хлорофільний індекс протягом усього вегетаційного періоду суттєво перевищував контрольний показник на 36, 39 і 49% відповідно. Зростання показника відбулося, як за рахунок зростання площі листя та маси сирої речовини листків так і за рахунок зростання вмісту суми хлорофілів.

Показано, що стимулятори росту 1-НОК, ГК_3, 6-БАП, збільшували суху масу рослин у порівнянні з контролем на 31, 51 та 36%.

Дослідивши показники чистої продуктивності фотосинтезу нами встановлено, що обробка усіма стимуляторами росту зумовлювала зростання даного показника у першій половині вегетаційного періоду та була близькою до контролю в другій половині вегетації.

За результатами проведених нами досліджень встановлено, що зміни морфометричних та анатомічних показників дослідних рослин під впливом стимуляторів росту зумовлювало позитивні зміни у продуктивності культури.

Зокрема, провівши аналіз темпів приросту маси сирої речовини бульб встановлено, що найбільш інтенсивно приріст даного показника відбувався під впливом ГК₃. За дії цього препарату маса бульб з одного корча збільшувалася 36%. Під впливом 1-НОК маса бульб збільшувалася 33%, а після обробки 6-БАП на 18%. Слід зауважити, що зростання продуктивності відбувалося, як за рахунок кількості бульб, так і їх середньої маси.

Встановлено, що застосування усіх трьох синтетичних аналогів стимулюючих гормонів зумовлювало зростання урожайності. Найефективнішим виявилося застосування ГК₃. Під її впливом кількість бульб у одному корчі зростала на 18%, середня маса бульби збільшувалася на 9%, а їх маса у корчі на 28%. Це зумовлювало збільшення урожайності бульб із площі на 29%. Після обробки 6-БАП кількість бульб у одному зростала на 19%, середня маса бульби зростала на 1%. При цьому середня урожайність бульб з одного корча зростала на 20%. Це зумовлювало збільшення урожайності бульб із площі на 21%. За дії 1-НОК в кількість бульб у одному корчі зростала на 1%, середня маса бульби зростала на 15%. При цьому середня урожайність бульб з одного корча зростала на 16%. Це зумовлювало збільшення урожайності бульб із площі на 19%.

Таким чином, найефективнішим для покращення продуктивності культури картоплі було застосування ГК₃. Використання 1-НОК та 6-БАП було менш ефективним. Разом з тим, усі стимулятори росту достовірно підвищували продуктивність культури у порівнянні з контролем.

Література

1. Болотских А.С. Картофель / А.С. Болотских/ – Х.: Фолио, 2002. – 254 с.

2. Казаков Є. О. Методологічні основи постановки експерименту з фізіології рослин / Є. О. Казаков. – К. : Фітосоціоцентр, 2000. – 272 с.

3. Лядовский С.Я., Щербаченко В.П. Применение регуляторов роста на растениях томата с целью повышения холодостойкости и ускорения созревания плодов // Физиолого-биохимические основы применения регуляторов роста в Сибири. – Иркутск: Изд-во АН СССР, 1986.– С. 50-55.

4. Прусакова Л.Д. Регуляторы роста растений // Физиология растений. – 1989. – Т. 28, №4. – С. 233-239.

5. Якушкина Н. И. Влияние регуляторов роста на использование ассимилятов из листьев разного яруса / Н. И. Якушкина // Физиология растений. – 1962. – Т. 9, вып. 1. – С. 111-114.