Біологічні науки / Ресурсознавство та інтродукція рослин

Суханова О. В.

Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинськго, Україна

ЛАНДШАФТНІЙ АРХІТЕКТУРІ

Гінкго (Ginkgo biloba ) - дерево, що виростає до 40 метрів. Діаметр стовбура досягає 4,5 м. Стовбур стрункий, коричнево-сірий. З віком кора покривається глибокими зморшками. У молодого дерева крона пірамідальна, потім розростається.

Листя дерева унікальні: вони являють собою сизувато-зелену дволопатеву пластинку завширшки 5-8 див. Лист трохи гофрований по краях, кріпиться на тонкому черешку до 10 см завдовжки. Листя швидко розвиваються поодинці на довгих пагонах, а на укорочених повільно і групами по 2-4.

Рослина є дводомних. Чоловічі дерева мають колоски у вигляді сережок, на яких розвивається пилок. Вони більш стрункі, мають пірамідальну форму крони. У жіночих дерев крона більш округла і широка. Процеси запліднення відбуваються в 25-30-річному віці дерева, і тільки тоді можна визначити, чоловіче чи жіноче.

Пізньої весни відбувається запилення вітром. Після опадання насіння в них розвивається зародок.

Насіння дерева за формою нагадують абрикос, округлі, але мають пекучо-терпкий смак, видають неприємний запах, що нагадують згіркле масло.

Шкірка насіння має 3 шари: зовнішній - м'ясистий, янтарно-жовтого кольору; середній шар твердий, має подовжні ребра, всередині - тонкий папероподібний шар. Ядро є їстівним, солодке на смак, у Східній Азії його вживають у їжу.

Восени листя набувають гарні жовто-золотисті тони, потім опадають. У гінкго добре розвинена коренева система, тому дерево стійке до досить сильним вітрам, спокійно переносить снігові замети. Дерево може досягати віку 2500 років.

Ginkgo biloba повільно росте, за рік зростає на 1-2 см, дуже рідко на 4 см. У зв’язку з необхідністю поліпшення стану і якості існуючих девастованих ландшафтів у містах і районах розміщення промисловості, відбувається постійний пошук видів рослин, резистентних або здатних пристосовуватись до несприятливих умов[2].

Зелені насадження забезпечують оптимізацію умов для життя людей, саме тому озеленення є дуже важливим аспектом в умовах техногенно забрудненого середовища.

Для ландшафтної архітектури міст необхідний перелік рослин, і в першу чергу деревних, який відзначався б високими якостями, довговічністю, стійкістю до забруднення повітря, шкідників та хвороб. Також дуже важлива стійкість Ginkgo до морозу і невибагливість до ґрунтів. До низьких температур дещо чутливі лише молоді (до 10 років) дерева, які в цьому віці і потребують захисних заходів.

Одним з ефективних шляхів у підборі рослин з такими властивостями є використання декоративно-цінних рослин, які були інтродуковані з інших регіонів світу.

Багаторічний досвід (біля 260 років у Європі) культури Ginkgo biloba L. свідчить про значну екологічну пластичність, що зумовлює його пристосування й успішне зростання у несприятливих умовах навколишнього середовища. Існує більше 30 форм Ginkgo biloba L., серед яких є такі, що враховують найрізноманітніші напрямки використання.

В ландшафтній архітектурі Ginkgo biloba L. використовується в солітерних, алейних і групових насадженнях. Враховуючи великий габітус цих рослин, дуже ефектними є Ginkgo, висаджені у вигляді солітерів. Так, для солітерних насаджень рекомендовано використовувати форми з широкою пірамідальною кроною. У ландшафтах паркового типу Ginkgo найкраще садити поодиноко або групами на газонах[3].

Прикладом використання Ginkgo у алейних насадженнях на вулицях великих міст є вулиці Дрездена, Варшави, Токіо. Найкраще використовувати форми з компактною колоновидною або щільною пірамідальною кронами.

Також Ginkgo можна вирощувати, застосовуючи популярну техніку бонсай. Використовуючи прийоми бонсай, через певну кількість років можна отримати доросле дерево мініатюрних розмірів і з бажаною формою крони. Існують форми, які найкраще підходять для бонсай завдяки компактності і дрібним листкам, зокрема "Gold Autumn", "Heksenbezen Leiden".

Оскільки багаторічне культивування Ginkgo в кліматичних умовах України успішне і відбулась акліматизація виду, ми вважаємо, що необхідно більш широко використовувати цю реліктову екзотичну рослину в ландшафтній архітектурі, особливо девастованих ландшафтів.

Деревні рослини, які використовуються в озелененні міст , підлягають специфічному впливу, подібному до значно відхилених від норми кліматичних та едафічних умов природного ареалу або нового місця інтродукції. Це пов’язано з поєднанням впливу кліматичних факторів і техногенно трансформованого середовища.

З метою збільшення садівного матеріалу широкого поширення потрібно створити мережу розсадників та колекційних ділянок Ginkgo biloba в ботанічних садах, заповідниках і лісгоспах.

Отже, Ginkgo biloba має велике значення в ландшафтній архітектурі, оскільки його насадження можуть бути як поодинокими, так і груповими; має значну екологічну пластичність; релікт; характеризується довговічністю; володіє стійкістю до шкідників та забруднення навколишнього середовища [1].

Література:

1. Энциклопедия лекарственных растений. — М.: Ридерз Дайджест, 2004, с. 62.

2. Григора І.М., Алейніков І.М., Лушпа В.І. та ін. Курс загальної ботаніки. – Київ: Фітосоціоцентр, 2003. – 500 с.

3. Рейвн П., Эверт Р., Айкхорн С. Современная ботаника: В 2-х т. – М.: Мир, 1990.