Козак В.В., Рейвах А.С., Пантелейчук А.І., Варварук Л.Ю.,

Шевчук О.А.

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

ВПЛИВ РЕТАРДАНТІВ НА АЗОТНИЙ ОБМІН РОСЛИН ЦУКРОВОГО БУРЯКА

Згідно з сучасними уявленнями регуляція росту рослин здійснюється комплексом гормонів, який включає ауксини, гібереліни, цитокініни, брасиностероїди, етилен і абсцизову кислоту. Фітогормональною системою визначається характер обмінних процесів, перерозподілу поживних речовин, накопичення біомаси рослиною вцілому і її окремими органами.

Цукронакопичення в цукрових буряків обумовлено трьома фундаментальними процесами: первинним біосинтезом сахарози у цитоплазмі фотосинтезуючих клітин листків, далеким транспортуванням утворених асимілятів і надходження сахарози із русла флоемного транспорту в запасаючий компартмент коренеплоду.

До складу сухої речовини рослин цукрових буряків входять 60 хімічних елементів. У виробництві найбільшу увагу приділяють азоту, фосфору і калію, які поглинаються з ґрунту кореневою системою і є вирішальними для формування врожаю (Гоменюк В.О., 1999).

Встановлено, що за умов середньої забезпеченості цукрових буряків азотом, 55% нітратів знаходяться в черешках, 30% – у листках і лише 15% – у коренеплодах. Відновлення нітратів до аміаку, як передумови включення мінерального азоту до процесів метаболізму, відбувається майже виключно в надземній частині рослин (листках). Основою для біосинтезу амінокислот служать вуглеводи, які утворюються в процесі фотосинтезу. Велика кількість вуглеводів витрачається на синтез клітинних стінок при формуванні нових листків, що особливо стимулюється високими дозами азоту (Шевчук О.А., 2015). Такі конкуруючі асиміляти не беруть участі в біосинтезі сахарози і можуть бути причиною низької цукристості коренеплодів цукрових буряків.

В зв’язку з важливим значенням в ростових процесах рослин елементів мінерального живлення увага багатьох дослідників була привернута до особливостей впливу синтетичних регуляторів росту на азотний обмін у рослин цукрового буряка. Однак, вплив ретардантів на азотний обмін у рослин цукрового буряка практично не вивчений. Тому метою нашої роботи було вивчення змін у надходженні і перерозподілі елементів мінерального живлення, зокрема азоту між органами рослин цукрового буряка при дії ретардантів – декстрелу та хлормекватхлориду.

Роботу проводили у вегетативних умовах. Рослини цукрового буряка гібриду Ялтушківський ЧС 72 вирощували у вегетаційних посудинах місткістю 32 кг грунту з додаванням поживної суміші ВНІЦ. Застосовували нижній полив, вологість грунту протягом вегетації підтримували на рівні 60% від повної вологоємності. Обробку рослин водними розчинами 0,05%-ого хлормекватхлориду та 0,3%-ого декстрелу здійснювали у період утворення 38-40 листків. Вміст загального, білкового та небілкового азоту визначали за методом Кєльдаля. Одержані матеріали оброблені статистично та за допомогою комп’ютерної програми «Statistica».

Результати наших досліджень свідчать, що обробка рослин цукрового буряка гібриду Ялтушківський ЧС 72 на пізніх етапах розвитку 0,3%-им декстрелом та 0,05%-им хлормекватхлоридом суттєво впливає на вміст загального азоту в вегетативних органах культури на кінець вегетації. Слід відмітити , що аналогічні результати були отримані під впливом цих препаратів на рослинах ріпаку (Рогач В.В., 2009).

Аналіз вмісту різних форм азоту у рослин у рослин цукрового буряка гібриду Ялтушківський ЧС 72 свідчать про суттєві відмінності у накопиченні і перерозподілі цього елемента живлення по варіантах досліду.

Застосування 0,3%-ого декстрелу у період утворення 38-40 листків (150-ий день вегетації) призвели до збільшення загального азоту в листках. Так, у контролі вміст загального азоту в листках становив 2,7±0,002%, а у листках оброблених декстрелом – 3,2±0,001%. У дослідних варіантах відмічалося зниження вмісту небілкового азоту, що при загальному зростанні вмісту азоту слід, очевидно, пояснити інтенсивним використанням цієї фракції на утворення білку.

Слід відмітити, що обробка рослин цукрового буряка 0,05%-им хлормекватхлоридом у період утворення 38-40 листків (150-ий день вегетації) також призвели до збільшення загального азоту в листках, і становило – 3,4±0,001%. Збільшення вмісту загального азоту відбувалося за рахунок як білкової, так і небілкової фракцій. Відомо, що для отримання високого врожаю цукрових буряків досить важливим є забезпечення рослин азотом у період формування головної маси листків.

Для формування коренеплоду з достатньо високою цукристістю важливим є відкладання їх в тканинах в якості запасаючої речовини – сахарози. В цей період надлишкове забезпечення цукрових буряків азотом може призвести до небажаних результатів. При надлишку азоту, особливо в останній період вегетації, сильно збільшується надземна частина цукрового буряка і можуть утворюватися коренеплоди з великою масою. Однак, такі рослини часто не встигають дозріти і їх коренеплоди будуть водянистими, з відносно високим вмістом азоту і з зниженою цукристістю (Гоменюк В.С., 1999).

В коренеплодах рослин цукрового буряка гібриду Ялтушківський ЧС 72 під впливом декстрелу та хлормекватхлоду в обох варіантах досліду відмічалося зниження вмісту загального азоту на кінець вегетації, що зумовлено зменшенням вмісту небілкового азоту. Так, у контролі вміст загального азоту у коренеплодах на кінець вегетації становив 1,7±0,002%, у варіанті з 0,3%-им декстрелом – 1,3±0,001%, а у варіанті з 0,05%-им хлормекватхлоридом – 1,4±0,003%. Отже, застосування ретардантів створює передумови для кращого дозрівання коренеплодів цукрового буряка.

Таким чином, дані проведених досліджень свідчать про те, що обробка декстрелом і хлормекватхлоридом суттєво впливає на вміст і перерозподіл азоту у рослин цукрового буряка.