Доц. Борисевич Є.Г., Ольшевська А.С., Рябова Т.В.

Одеська національна академія зв’язку ім. О.С. Попова м. Одеса, Україна

Організація інформаційної логістичної мережі на виробництві

Будь-яке виробниче підприємство є відкритою системою, яка матеріальним і інформаційним потоками зв'язана з постачальниками, споживачами, експедиторами і транспортними організаціями. Такі зв'язки, визначають деякі збої в здійсненні діяльності кожним з учасників у загальній системі співробітництва (партнерства), тому інформаційне забезпечення логістичного управління є одним з найбільш важливих та актуальних напрямків.

В основі функціональної піраміди логістичної інформаційної системи лежить комплекс операцій між ланками логістичної системи,що визначають взаємовідносини між функціональними підрозділами фірми ( у плані реалізації логістичних функцій), логістичними посередниками і споживачами продукції фірми. Два функціональні рівні логістичної інформаційної системи( вищий та нижчий) звичайно безпосередньо пов’язані з системою дистриб’юції готової продукції фірми, зокрема, з діяльністю центрів розподілу. На рівні аналізу логістичні регіональні або адміністративні менеджери фірми використовують інформацію в тактичних цілях для маркетингу, прогнозування фінансових і операційних виробничих показників. На верхньому стратегічному рівні логістика визначає стратегію менеджменту і пов’язана з стратегічним корпоративним плануванням і місією фірми .

Різноманітні інформаційні потоки, циркулюючі всередині і між елементами логістичної системи, між логістичною системою та зовнішнім середовищем, утворюють своєрідну логістичну інформаційну систему. Організаційна структура логістичної інформаційної системи може бути укрупнено сформована з чотирьох підсистем:

- управління процедурами замовлень;

- наукових досліджень і зв’язку;

- підтримки логістичних рішень;

- генерування вихідних форм та звітів.

Ці взаємоповязані підсистеми здійснюють інформаційно-комп’ютерну підтримку всіх функцій логістичного менеджменту та зв'язок з мікро- і макрологістичним зовнішнім середовищем.

В організаційній структурі логістичної інформаційної системи як одна з основних підсистем виділена підсистема управління процедурами замовлень, що обумовлено безпосереднім контактом цієї підсистеми і споживачами в процесах оброблення і виконання замовлень. Велике значення в цій підсистемі має використання концепції «електронного обміну даними» і заснованих на ній стандартів ЕDI (Еlektronic Data Interchange - електронний обмін даними).

Підсистема наукових досліджень і зв'язку відображає вплив зовнішнього і внутрішнього середовища фірми на процес логістичного менеджменту і здійснює взаємодію між ланками логістичної системи і функціями управління за рахунок:

- інтеграції логістичного планування з корпоративним плануванням;

- взаємодія логістичного менеджменту з іншими корпоративними

функціями;

- стратегічних установок для організаційної структури логістичної

системи і персоналу;

- інтеграції інформаційних технологій;

Для оптимізації результатів оцінювання впливу зовнішнього і внутрішнього середовища фірми на поведінку логістичної системи логістичний менеджер повинен використовувати ключові інформаційні джерела всіх підсистем в процесі моніторингу.

Важливим компонентом логістичної інформаційної системи є підсистема підтримки логістичних рішень, яка є інтерактивною комп’ютерною інформаційною системою, що включає бази даних й аналітичні моделі, що реалізують, як правило, оптимізаційні завдання, що виникають у процесі логістичного менеджменту. Підсистема формує, оновлює і підтримує різні структуровані централізовані і розподілені бази даних для чотирьох основних типів файлів: базисних файлів, що містять зовнішню і внутрішню інформацію, необхідну для ухвалення логістичних рішень, критичних факторів, що визначають головні дії, цілі й обмеження при ухваленні рішень, розрахунку параметрів, що містять основні логістичні оптимізаційні процедури для ключових областей, файлів рішень, що зберігають інформацію про попередні (періодичні) рішення для різних логістичних функцій.

У даній підсистемі використовується велике число економіко-математичних моделей і методів (зокрема, прогнозування) для підтримки рішень, що приймаються логістичним менеджментом. Всі ці моделі і методи можна поділити на три основні класи: оптимізаційні, евристичні та імітаційні. Найпопулярніші оптимізаційні моделі ухвалення рішень засновані на методах операційного числення: програмування (лінійного, нелінійного, динамічного, стохастичного), математичної статистики (кореляційно-регресійний аналіз, теорія випадкових процесів, теорія ідентифікації, теорія статистичних моделей ухвалення рішень), варіаційного числення.

Таким чином, в процесі організації інформаційної логістичної мережі на підприємстві для різних логістичних функцій можна виділити такі завдання:

- побудова оптимальної організаційної структури логістичної системи, диспетчеризації у виробництві, транспортуванні, вантажопереробці;

- оптимальне розміщення об’єктів у виробництві, розподілі, складуванні;

- побудова оптимальних логістичних ланцюгів, каналів, мереж;

- оптимальна маршрутизація;

- визначення оптимальної тривалості логістичних циклів;

- оптимізація процедур збирання, оброблення і виконання замовлень;

- оптимізація параметрів систем управління запасами;

- оптимальний вибір перевізника, експедитора, постачальника..

Література:

Заборська Н.К. Основи логістики: навчальний посібник / Н.К. Заборська, Л.Е. Жуковська – 130 с.