Гарвасюк О.В.

ПОГЛЯД МОЛОДОГО ВИКЛАДАЧА НА ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ ПАТОМОРФОЛОГІЇ ТА СЕКЦІЙНОГО КУРСУ СТУДЕНТАМ - ІНОЗЕМНИМ ГРОМАДЯНАМ

Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет»

Вступ. Одержання вищої медичної освіти є досить престижною задачею сучасного абітурієнта. Головними завданнями вищої медичної освіти є високоякісна підготовка студентів, лікарів-інтернів, лікарів, а також широке європейське та міжнародне визнання вітчизняних дипломів. Усі кроки у підготовці медичного працівника мають базуватися на професійному принципі, тобто орієнтуватися на кінцеву мету навчання та професійну мету кожного лікаря.

Україна чітко визначила свій орієнтир на входження в простір Європи. Виникла необхідність наближення нашої медичної освіти до світових стандартів. Україна стала повноправним учасником Болонського процесу в рамках якого вирішуються завдання розвитку і реформування національної системи вищої освіти, інтегрування її в європейський та світовий ринок освітніх послуг [5, 6].

Як наслідок упродовж останніх років спостерігається тенденція до збільшення кількості студентів-іноземних громадян. Висококваліфікована підготовка майбутніх лікарів забезпечить підвищення рейтингу українських медичних вузів на світовому освітньому ринку. Саме тому, нагальною потребою вищої медичної школи є підготовка конкурентоспроможних лікарів, професійні знання, досвід та практичні навички яких повинні бути на високому рівні. Все це вимагає відповідного методичного забезпечення при викладанні дисципліни «Патоморфологія» для студентів-іноземних громадян.

Основна частина. Навчальні програми з патоморфології та секційного курсу включають тематичний план лекцій, практичних занять, самостійної позааудиторної роботи студентів, контроль знань та перелік навчальної літератури.

Патоморфологія є обов’язковою дисципліною, що внесена в перелік для студентів всіх факультетів, адже вона була і залишається своєрідним мостом, що з’єднує базисні біологічні науки та практичну медицину. Однією із задач патоморфології є розвиток клінічного мислення у майбутніх лікарів. У зв’язку з цим практичне заняття з патоморфології на кафедрі патологічної анатомії Вищого державного навчального закладу України «Буковинський державний медичний університет» побудоване з двох частин - теоретичної та практичної. Теоретична частина складається з усного розбору матеріалу згідно тематичного плану, а практична – з опису макроскопічних та гістологічних препаратів, розбору тестових та ситуаційних задач. До практичної частини заняття також слід віднести і відвідування студентами розтинів у секційній залі.

Оволодіння спеціальністю лікаря відбувається в результаті засвоєння професійної мови, тобто досконалого володіння визначеним термінологічним матеріалом [5, 7]. Тому, значна частина практичного заняття приділяється повторенню основних визначень, класифікацій, термінології, найбільш важливих проявів патологічних процесів та захворювань, причин, механізмів їх розвитку та морфологічних змін. Під час вивчення теми на практичному занятті використовуються таблиці, мікрофотографії, слайди, макро- та мікропрепарати. При розгляді тестових завдань зі студентами-іноземними громадянами викладачі кафедри проводять розбір та пояснення кожного дистрактора. Адже, якщо студент буде орієнтуватися у правильному тлумаченні усіх варіантів відповіді того чи іншого тестового завдання, правильно трактувати, наприклад, наявність чи відсутність певних клітин в біоптаті, або ж правильно пояснювати підвищення чи пониження конкретних складових компонентів у запропонованих аналізах, це все дасть можливість правильно відповідати на поставлене питання тестового завдання, і, як результат, скласти Ліцензійний іспит Крок-1 «Загальна лікарська підготовка» із хорошим результатом.

Важливою складовою навчання є контроль, який за умов правильного використання повинен сприяти досягненню поставленої мети. Тому, одним із варіантів підготовки студентів до Ліцензійного іспиту Крок-1 є розбір добірки тестових завдань вкінці кожного практичного заняття по конкретній темі заняття, така робота має на меті перевірку рівня знань, закріплення навичок та вмінь студентів у межах теми, що вивчалася.

Значна увага повинна приділятися ефективній організації самостійної роботи студента, що складає значну частку при вивченні дисципліни. Самостійна робота студента може бути ефективною лише в тому випадку, коли викладач скоординує діяльність студента, допоможе йому в професійному самовизначенні [4]. Адже, самостійна робота студента у широкому розумінні – це вся робота з оволодіння науковими знаннями і практичними навичками. активна Тому сьогодні, повинно приділятися велике значення самостійній роботі, вихованню її культури, раціональної направленості, формуванню методики, як складової розвитку різноманітних умінь та навиків в процесі підготовки студентів до роботи за фахом. Підвищенню творчого потенціалу та сприяння більш глибшому опануванню навчального матеріалу студентами-іноземцями є залучення їх до науково-дослідницької роботи, що є обов’язковим елементом системи підготовки спеціаліста з вищою освітою..

Для полегшення навчального процесу, а також правильного скерування студентів-іноземців, викладачі кафедри розробили добірку так званих дайджестів. Дайджест - це короткий інформаційний продукт (видання, стаття, підбірка), що містить упорядковані невеличкі анотації й основні положення використаних джерел, в яких стисло передається їх зміст. Формат дайджесту є зручним для ознайомлення з основними відомостями з певної тематики. Дайджести розміщенні відповідно до конкретної теми на сервері дистанційного навчання Мoodle нашого університету.

Велике значення при освоєнні патоморфології майбутніми лікарями має не лише здобуття знань морфології кожного патологічного процесу, а і його морфологічної еволюції, ланок патогенезу, що спонукає до осмислення в майбутньому лікувальної тактики на різних етапах розвитку захворювання [1, 3].

З урахуванням вимог, які діють у міжнародній лікарській практиці, також виникає потреба уніфікації викладання відповідно до вимог та правил світової лікарської практики та міжнародної класифікації хвороб .

Зважаючи на досвід роботи професорсько-викладацького складу кафедри патологічної анатомії зі студентами-іноземцями слід підкреслити проблему, яка полягає в наступному: за кордоном у вищій медичній школі викладають таку дисципліну, як патологія. На теренах України цю дисципліну поділено на дві складові — патоморфологію (патологічну анатомію) та патологічну фізіологію. На жаль, і досі існують деякі розбіжності у підході до етіології, патогенезу, трактування наступних розділів – дистрофії (клітинні та позаклітинні накопичення), компенсаторно-пристосувальні процеси, пухлинні захворювання кровотворної тканини, тощо.

Зважаючи на те, що у деяких країнах, особливо із мусульманським віросповіданням, відзначається повна відсутність проведення розтинів померлих хворих, викладачі кафедри патологічної анатомії вважають доречним під час практичних занять з патоморфології та секційного курсу приділяти більш прицільну увагу вивченню особливостей біопсійного методу дослідження, який поширений у всьому світі для покращення прижиттєвої діагностики різних захворювань, у першу чергу - пухлинних та передпухлинних процесів, пухлиноподібних станів, хронічних запальних захворювань, нових та неясних нозологій [2, 7]. У зв’язку з цим принцип викладання патоморфології для студентів-іноземних громадян несе індивідуальний характер. Наприклад, для студентів з Індії по завершенні навчання необхідно проходити тестовий контроль MCI (Medical council of India) в Індії, тому викладачі кафедри практикують розбір та пояснення цих тестів на практичних заняттях. В залежності від територіального різномаїття студентів, особливо тих, які проживають у теплих країнах, більшим акцентом на практичних заняттях є обговорення інфекційних та паразитарних хвороб.

Висновок. Отже, завдяки визначеному напрямку навчання та формі контролю добре виявляється рівень теоретичного засвоєння матеріалу, і його клінічне осмислення; студент не автоматично повторює теоретичний матеріал, а використовує весь свій багаж знань, як нових, так і раніше засвоєних, адаптуючи його до конкретної ситуації.

Перспективи подальших досліджень. Всі ці заходи сприятимуть формуванню висококваліфікованого спеціаліста, підготовленого до професійної діяльності.

Література:

1). Патоморфологія: нац. підруч. / В.Д.Марковський, В.О. Туманський, І.В.Сорокіна та ін.; за ред. В.Д.Марковського, В.О. Туманського . – К. :ВСВ «Медицина», 2015. - 936с.

2). Сорокіна І.В., Яковцова А.Ф. Патологічна анатомія (Pathological anatomy) : Підручник. Х.: Факт, 2004. – 648с.

3). Біктіміров В.В. Роль патологічної aнaтoмії в системі сучасної медичної освіти / В.В. Біктіміров, С.В. Вернигородський // Вісник Вінницького національного медичного університету. – 2006. — №2 Т.10. - С. 574-575.

4). Гасюк А.П. Спеціальна патоморфологія / А.П. Гасюк, Н.В. Ройко, С.А. Проскурня // – П.: Укрпромторгсервіс, 2012. – 160 с.

5). Кременя В.Г. Вища освіта України і Болонський процес: Навчальний посібник / В.Г. Кременя // – Київ - Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2004. — 384 с.

6). Пидаев А. В. Болонский процесс в Европе. Что это такое и нужен ли он Украине? Возможна ли интеграция медицинского образования Украины и Европейское образовательное пространство? / А. В. Пидаев // - К. ; Одесса : Одесский медуниверситет, 2004. - 192 с.

7). Harsh Mohan Textbook of Pathology, 7th edition. – St Louis ; Panama City : Jaypee Brothers Medical Publishers(P) LTD, 2015. - 954 p.