Киналь А.Ю.
Інститут магістратури, аспірантури і докторантури
Вінницький державний педагогічний університет ім. Михайла
Коцюбинського
Проблематика формування інформаційної компетентності у майбутніх вчителів у
процесі професійної підготовки
Сучасне суспільство
характеризується глобальним процесом інформатизації, одним із пріоритетних
напрямків якого є інформатизація освіти з метою формування всебічно розвиненої
особистості, готової до самостійного пошуку, критичного аналізу, креативного синтезу
та передачі необхідної інформації,
спираючись на правила інформаційної
культури та етики. Це засвідчує необхідність формування інформаційної
компетентності у майбутніх вчителів ще у процесі професійної підготовки у ВНЗ.
Дослідження проблематики
формування інформаційної компетентності майбутніх фахівців здійснюється в
різних аспектах: аналіз методологічних засад сучасної філософії освіти (В.
Кремень, І. Зязюн); професійна
підготовка фахівців у вищій школі (А. Алексюк, В. Бондар, В. Олійник); вивчення
інформаційних технологій у навчальному процесі вищої школи (Р. Гуревич, В. Кухаренко, П. Стефаненко); впровадження комп’ютерних
технологій в освітній процес ВНЗ (А. Верлань, М. Кадемія).
Незважаючи на значну увагу науковців до
розв’язання проблеми формування інформаційної компетентності майбутнього вчителя, залишаються
недослідженим ряд важливих для теорії й практики професійної підготовки питань,
зокрема недостатньо висвітлені чинники, що ускладнюють формування інформаційної
компетенції у процесі професійної підготовки
майбутнього вчителя у ВНЗ.
Мета статті — висвітлити основні чинники,
які уповільнюють формування інформаційної компетенції у майбутніх вчителів у
процесі професійної підготовки.
Аналіз
наукових джерел з проблеми
формування інформаційної
компетентності у майбутніх вчителів у процесі професійної підготовки засвідчив,
що рівень інформаційної компетентності вчителів, що використовують інформаційно-комунікаційні технології у
навчально-виховному процесі, є недостатнім.
Науковці (М.
Лебедева, Н. Нікулочкіна) виокремлюють чинники, що ускладнюють формування
інформаційної компетентності майбутніх вчителів у процесі професійної підготовки. Зокрема, відсутність
теоретично обґрунтованої системи неперервної інформаційної підготовки майбутніх
вчителів до використання інформаційних технологій у професійній діяльності; протиріччя
між навчальними програмами з окремих предметів та можливостями використання
інформаційних засобів навчання на уроках; надмірне теоретизування навчального
процесу у ВНЗ; недостатня кількість методологічних розробок щодо формування
критичного мислення, навичок критичного та аналітичного пошуку інформації з
метою подальшого синтезу та передачі; недостатнє врахування існуючого міжнародного та вітчизняного досвіду
підготовки майбутніх і діючих учителів згідно міжнародних стандартів [1];
низький рівень практичної технологічної підготовки та комп‘ютерної грамотності майбутніх
учителів; особистісні негативні стереотипи щодо інформаційної діяльності;
нездатністю оцінити якість наявних педагогічних програмних засобів;
неготовність до використання сучасних засобів наочності та мультимедіа в навчально-виховному
процесі; низьким рівнем рефлективності, самокритичності, наявністю неадекватної
самооцінки [2].
Більш того, низка
дослідників (О. Огієнко, Т. Калюжна, Ю. Красильник, Л. Мільто, Ю. Радченко, Т.
Гончарук, К. Годлевська, Н. Вінник) визначають
ряд психолого-педагогічних чинників, які ускладнюють формування інформаційної компетентності у майбутніх
учителів. До них належать: недостатня психолого-педагогічна обґрунтованість
методики застосування засобів інформаційних та комунікаційних технологій у
конкретних навчальних ситуаціях; незнання можливостей комбінування
інформаційних та інших педагогічних технологій, форм та методів (методів
проблемного навчання, діалогічних форм навчання тощо), неефективність
організації навчальної діяльності з використанням окремих інформаційних технологій
тощо [3].
З метою
виявлення стану сформованості
інформаційної компетентності в учителів іноземних мов, нами було проведене
опитування, в якому брали участь 100 вчителів із 40 загальноосвітніх навчальних
закладів м. Вінниця з досвідом роботи від 3 до 35 років. Результати опитування
показали, що 17% вчителів, які працюють у школі більше 20 років взагалі не
використовують комп‘ютерні технології; 32% спеціалістів зі стажем роботи від 7
до 10 років часто використовують інформаційні-комунікаційні технології у ході
підготовки до занять; і лише 24% вчителів використовують новітні технології на
кожному уроці, причому переважно це молоді спеціалісти, або вчителі, стаж
роботи яких не перевищує 7 років. Більшість учителів зазначили, що працюють з
комп‘ютером, щоб написати конспект, знайти готовий графічний ілюстративний
матеріал, або готову презентацію, відео матеріали з теми уроку. Лише 15%
вчителів, стаж роботи яких становить 3-10 років, самостійно створюють
презентації, інтерактивні завдання, вебквести, ведуть блоги, створюють сайти
тощо. Незначний відсоток молодих педагогів (3 %) зі стажем роботи до 5 років
залучають учнів на уроці іноземної мови до іншомовного спілкування засобами
програм-комункаторів Skype, Viber. Whatsap та подібних, а також здійснюють перевірку письмових
робіт учнів за допомогою електронної пошти або соціальних мереж.
Таким чином, використання
інформаційно-комунікаційних технологій на уроках іноземних мов зводяться
найчастіше до перегляду готових
презентацій, відео з ресурсів Інтернет, що зумовлено мінімальним рівнем забезпечення матеріально-технічної бази навчальних кабінетів. У окремих випадках, вчителі
звертаються до готових інтерактивних завдань з дисків, що входять до складу
навчально-методичних комплексів, а також інтерактивних завдань з
Інтернет-джерел, для використання яких необхідні мінімальні навики роботи із
зазначеними технічними засобами. Спеціалісти,
які отримали відповідну професійну підготовку у ВНЗ та мають досвід
використання комп‘ютера у щоденному житті, частіше звертаються до використання
гаджетів для роботи на уроці, в той же час, як у фахівців, які мають значно
більший стаж роботи відсутні навички та необхідність роботи з технічними
засобами на уроках іноземної мови, що зумовлено комплексом суб‘єктивних та
об‘єктивних причин недостатньої професійної підготовки (відсутність технічного
забезпечення у школі, не розробленість відповідного курсу з використання
інформаційно-комунікаційних технологій під час навчання у вищому навчальному
закладі тощо), а отже потребують відповідної професійної перепідготовки з метою
формування інформаційної компетенції.
Отже, формування інформаційна компетентність
майбутнього вчителя є нагальною проблемою, яка потребує подальшого дослідження
та вирішення.
Література:
1.
Лебедева М. Б. Система модульной профессиональной підготовки будущих
учителей в области информационных и коммуникационных технологий: [монография] /
М. Лебедева. — Санкт-Петербург: СПб, 2006. — 280 с.
2.
Нікулочкіна О. Розвиток інформаційної компетентності вчителя початкових
класів у системі післядипломної освіти [Текст]: автореф. дис. на здобуття наук.
ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти»
/ О. Нікулочкіна. — Запоріжжя, 2009. — 23 с.
3.
Підготовка сучасного вчителя: інформаційно-технологічне забезпечення:
монографія / За ред.. О. Огієнко; Авт. кол.: О. Огієнко, Т. Калюжна, Ю.
Красильник, Л. Мільто, Ю. Радченко, Т. Гончарук, К. Годлевська, Н. Вінник. —
Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2013. — 224 с.