Киналь А.Ю.

Інститут магістратури, аспірантури і докторантури

Вінницький державний педагогічний університет ім. Михайла Коцюбинського

Проблематика формування інформаційної компетентності у майбутніх вчителів у процесі професійної підготовки

 

Сучасне суспільство характеризується глобальним процесом інформатизації, одним із пріоритетних напрямків якого є інформатизація освіти з метою формування всебічно розвиненої особистості, готової до  самостійного  пошуку, критичного аналізу, креативного синтезу та передачі  необхідної інформації, спираючись на правила  інформаційної культури та етики. Це засвідчує необхідність формування інформаційної компетентності у майбутніх вчителів ще у процесі професійної підготовки у ВНЗ.

Дослідження проблематики формування інформаційної компетентності майбутніх фахівців здійснюється в різних аспектах: аналіз методологічних засад сучасної філософії освіти (В. Кремень, І.  Зязюн); професійна підготовка фахівців у вищій школі (А. Алексюк, В. Бондар, В. Олійник); вивчення інформаційних технологій у навчальному процесі вищої школи (Р. Гуревич,            В. Кухаренко, П.  Стефаненко); впровадження комп’ютерних технологій в освітній процес ВНЗ (А. Верлань, М. Кадемія).

 Незважаючи на значну увагу науковців до розв’язання проблеми формування інформаційної компетентності  майбутнього вчителя, залишаються недослідженим ряд важливих для теорії й практики професійної підготовки питань, зокрема недостатньо висвітлені чинники, що ускладнюють формування інформаційної компетенції у процесі професійної підготовки  майбутнього вчителя у ВНЗ.

Мета статті — висвітлити основні чинники, які уповільнюють формування інформаційної компетенції у майбутніх вчителів у процесі професійної підготовки.

Аналіз наукових джерел з проблеми  формування  інформаційної компетентності у майбутніх вчителів у процесі професійної підготовки засвідчив, що рівень інформаційної компетентності вчителів, що використовують  інформаційно-комунікаційні технології у навчально-виховному процесі, є недостатнім.

Науковці (М. Лебедева, Н. Нікулочкіна) виокремлюють чинники, що ускладнюють формування інформаційної компетентності майбутніх вчителів у процесі  професійної підготовки. Зокрема, відсутність теоретично обґрунтованої системи неперервної інформаційної підготовки майбутніх вчителів  до  використання інформаційних технологій у професійній діяльності; протиріччя між навчальними програмами з окремих предметів та  можливостями  використання інформаційних засобів навчання на уроках; надмірне теоретизування навчального процесу у ВНЗ; недостатня кількість методологічних розробок щодо формування критичного мислення, навичок критичного та аналітичного пошуку інформації з метою подальшого синтезу та передачі; недостатнє  врахування існуючого міжнародного та вітчизняного досвіду підготовки майбутніх і діючих учителів згідно міжнародних стандартів [1]; низький рівень практичної технологічної підготовки та комп‘ютерної грамотності майбутніх учителів; особистісні негативні стереотипи щодо інформаційної діяльності; нездатністю оцінити якість наявних педагогічних програмних засобів; неготовність до використання сучасних засобів наочності та мультимедіа в навчально-виховному процесі; низьким рівнем рефлективності, самокритичності, наявністю неадекватної самооцінки [2].

Більш того, низка дослідників (О. Огієнко, Т. Калюжна, Ю. Красильник, Л. Мільто, Ю. Радченко, Т. Гончарук, К. Годлевська, Н. Вінник) визначають  ряд психолого-педагогічних чинників, які  ускладнюють формування інформаційної компетентності у майбутніх учителів. До них належать: недостатня психолого-педагогічна обґрунтованість методики застосування засобів інформаційних та комунікаційних технологій у конкретних навчальних ситуаціях; незнання можливостей комбінування інформаційних та інших педагогічних технологій, форм та методів (методів проблемного навчання, діалогічних форм навчання тощо), неефективність організації навчальної діяльності з використанням окремих інформаційних технологій тощо [3].

З метою виявлення  стану сформованості інформаційної компетентності в учителів іноземних мов, нами було проведене опитування, в якому брали участь 100 вчителів із 40 загальноосвітніх навчальних закладів м. Вінниця з досвідом роботи від 3 до 35 років. Результати опитування показали, що 17% вчителів, які працюють у школі більше 20 років взагалі не використовують комп‘ютерні технології; 32% спеціалістів зі стажем роботи від 7 до 10 років часто використовують інформаційні-комунікаційні технології у ході підготовки до занять; і лише 24% вчителів використовують новітні технології на кожному уроці, причому переважно це молоді спеціалісти, або вчителі, стаж роботи яких не перевищує 7 років. Більшість учителів зазначили, що працюють з комп‘ютером, щоб написати конспект, знайти готовий графічний ілюстративний матеріал, або готову презентацію, відео матеріали з теми уроку. Лише 15% вчителів, стаж роботи яких становить 3-10 років, самостійно створюють презентації, інтерактивні завдання, вебквести, ведуть блоги, створюють сайти тощо. Незначний відсоток молодих педагогів (3 %) зі стажем роботи до 5 років залучають учнів на уроці іноземної мови до іншомовного спілкування засобами програм-комункаторів Skype, Viber. Whatsap та подібних, а також здійснюють перевірку письмових робіт учнів за допомогою електронної пошти або соціальних мереж.

Таким чином, використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках іноземних мов зводяться найчастіше до перегляду  готових презентацій, відео з ресурсів Інтернет, що зумовлено  мінімальним рівнем забезпечення матеріально-технічної бази  навчальних кабінетів. У окремих випадках, вчителі звертаються до готових інтерактивних завдань з дисків, що входять до складу навчально-методичних комплексів, а також інтерактивних завдань з Інтернет-джерел, для використання яких необхідні мінімальні навики роботи із зазначеними технічними засобами.  Спеціалісти, які отримали відповідну професійну підготовку у ВНЗ та мають досвід використання комп‘ютера у щоденному житті, частіше звертаються до використання гаджетів для роботи на уроці, в той же час, як у фахівців, які мають значно більший стаж роботи відсутні навички та необхідність роботи з технічними засобами на уроках іноземної мови, що зумовлено комплексом суб‘єктивних та об‘єктивних причин недостатньої професійної підготовки (відсутність технічного забезпечення у школі, не розробленість відповідного курсу з використання інформаційно-комунікаційних технологій під час навчання у вищому навчальному закладі тощо), а отже потребують відповідної професійної перепідготовки з метою формування інформаційної компетенції.

Отже,  формування інформаційна компетентність майбутнього вчителя є нагальною проблемою, яка потребує подальшого дослідження та вирішення.

 

Література:

1.     Лебедева М. Б. Система модульной профессиональной підготовки будущих учителей в области информационных и коммуникационных технологий: [монография] / М. Лебедева. — Санкт-Петербург: СПб, 2006. — 280 с.

2.     Нікулочкіна О. Розвиток інформаційної компетентності вчителя початкових класів у системі післядипломної освіти [Текст]: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / О. Нікулочкіна. — Запоріжжя, 2009. — 23 с.

3.     Підготовка сучасного вчителя: інформаційно-технологічне забезпечення: монографія / За ред.. О. Огієнко; Авт. кол.: О. Огієнко, Т. Калюжна, Ю. Красильник, Л. Мільто, Ю. Радченко, Т. Гончарук, К. Годлевська, Н. Вінник. — Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2013. — 224 с.