Томка І.Є.

Вищий державний навчальний заклад України "Буковинський державний медичний університет"

ВЛАСНІ НАЗВИ В СИСТЕМІ МЕДИЧНИХ ТЕРМІНІВ

Вимоги дня зумовили якісну зміну статусу іноземної мови як навчального предмета вузівської програми. В новітній дидактичній практиці вона набула якості органічного, невід’ємного компонента фахової підготовки майбутніх спеціалістів.

Останніми роками з’являються нові термінологічні словники, які мають на меті упорядкувати сучасну медичну термінологію з урахуванням найновіших досягнень і тим самим полегшити комунікацію фахівців.

Медична термінологія живе, змінюється, пристосовується до потреб сучасності. Вона не є сталою системою.

Сьогодні важко знайти область медицини, де б в тій або іншій мірі не вживалися власні назви (епоніми).

Епонім (гр. eponymos – той, що дає ім’я, назву) – особа, від імені (прізвища) якої утворено назву місцевості, країни, народу; сама назва такого типу [3, с. 216]. Епоніми – медичні терміни, що мають у своїй основі власні назви – антропоніми й топоніми, що називають лікаря-винахідника або регіон масового поширення хвороби.

В англійській медичній термінології широко використовуються власні назви (від лат. nomina propria, англ. proper name) поряд із загальними назвами (від лат. nomina appelativa). При конструюванні англійських медичних термінів розповсюджене використання одного з підрозділів антропоніміки, який досліджує функціонування власних назв епонімів.

У власних назвах увіковічнюються автори нових методів проведення операцій, винахідники ліків, відкривачі нових хвороб, експериментатори тощо.

Власні назви відіграють значну роль у системі міжмовних комунікацій.

Спостереження засвідчують, що власні назви функціонують у всіх мікросистемах медичної термінології. Можна навести приклади номінації медичних термінів власними назвами, а саме:

Назви хвороб.

McArdle’s disease (syndrome) (МакАрдла хвороба (синдром)) – Брайян МакАрдл, англ. невролог, народився 1911; Machado-Joseph disease (Мачадо-Джозефа хвороба) – Мачадо і Джозеф, прізвища сімей, уражених хворобою; MacLean-Maxwell disease (МакЛіна-Максвелла хвороба) – Чарльз Мюррей МакЛін, англ. лікар у Зах. Африці, 1788-1824; Джеймс Лейдлоу Максвелл – стар., англ. лікар на Тайвані, 1836-1921; Marburg disease (hemorrhagic fever), virus (Марбург – вірусна гарячка) – м. Марбург, Німеччина, де цю хворобу було вперше виявлено в 1967 р.; Oguchi’s disease (Огуті хвороба) – Чута Огуті, япон. офтальмолог, 1875-1945; Tangier disease (Танжер, острів у Чесапікській затоці, де була вперше виявлена хвороба) – танжерська хвороба; Teschen disease (Тешен хвороба) – район Тешен у Чехословаччині, де вона була описана в 1929 р. (інфекційний свинячий енцефаломієліт); Corvisart’s disease (Корвізара хвороба) – назва походить від прізвища французького барона Жана Ніколя Корвізара, який був особистим лікарем Наполеона і жив 1755-1821 рр. тощо [2].

Назви синдромів.

MacCune-Albright syndrome (МакК’юна-Олбрайта синдром) – Донован Джеймс МакК’юн, амер. педіатр, 1902-1976 та Фуллер Олбрайт, амер. лікар, 1900-1969; Mackenzie’s syndrome (Маккензі синдром) – Сер Стівен Маккензі, англ. лікар, 1844-1909; Macleod’s syndrome (Маклеода синдром) – Вільям Метісон Маклеод, брит. лікар, 1911-1977; Maffucci’s syndrome (Маффуччі синдром) – Анджело Маффуччі, італ. лікар, 1847-1903; Nezelof’s syndrome (Незелофа синдром) – Крістіан Незелоф, франц. педіатр, народився 1922; Ogilvie’s syndrome (Огілві синдром) – Сер Вільям Хенідж Огілві, англ. хірург, 1887-1971; Vernet’s syndrome (Верне синдром) – Моріс Верне, франц. невролог, 20 ст.; Berardinelli-Seips’s syndrome (Берардінеллі-Сайпа синдром) – назва походить від двох прізвищ видатних лікарів, а саме: Аргентинського терапевта Вальдемара Берардінеллі (1903-1956) та норвезького педіатра Мартіна Федеріко Сайпа (1921) тощо [2].

Назви анатомічних органів.

Mackenrodt’s ligament (Маккенрота зв’язка) – Алвін Карл Маккенрот, нім. гінеколог, 1859-1925; Marchand’s adrenals (organs) (Маршанда надниркові залози (органи)) – Фелікс Якоб Маршанд, нім. патолог, 1846-1928; Ochsner’s muscle, ring (Окснера м’яз, кільце, сфінктер) – Альберт Джон Окснер, амер. хірург, 1858-1925; Sandwith’s bald tongue (Сендвіта оголений язик) – Флемінг Мент Сендвіт, брит. лікар, 1853-1918; Turner tooth (hypoplasia) (Тернера зуб, гіпоплазія) – Джозеф Джордж Тернер, брит. стоматолог, помер 1955; Wildermuth’s ear (Вільдермута вухо) – Герман А. Вільдермут, нім. невролог, 1852-1907; Albrecht’s bone (Альбрехта кістка) – таку назву має базіотична кістка, від прізвища німецького анатома Мартіна Пауля Альбрехта, 1851-1894 тощо [2].

Назви рефлексів.

McCarthy’s reflex (МакКарті рефлекс) – Деніел Дж. МакКарті, амер. невролог, 1874-1958; Moro’s reflex (Моро рефлекс) – Ернст Моро, австр. педіатр, 1874-1951; Oppenheim’s reflex (Оппенгайма рефлекс) – Герман Оппенгайм, нім. невролог, 1858-1919; Ruggeri’s reflex (Руджері рефлекс) – Руджеро Руджері, італ. лікар, 1823-1905; Stookey’s reflex (Стукея рефлекс) – Байрон Полк Стукей, амер. нейрохірург, 1887-1966; Throckmorton’s reflex (sign) (Трокмортона рефлекс (ознака)) – Томас Бентлі Трокмортон, амер. невролог, 1885-1961 тощо [2].

Назви оперативних втручань.

McBride operation (Мак-Брайда операція) – Ерл Д. Мак-Брайд, амер. хірург-ортопед, народився 1891; McBurney’s incision (МакБернея розріз) – Чарльз МакБерней, амер. хірург, 1845-1913; Macewen’s operation, sign, triangle (Мак’юена операція, симптом, трикутник) – Сер Вільям Мак’юен, шотл. хірург, 1848-1924; Porro’s cesarean section (Порро кесарів розтин) – Едуардо Порро, італ. акушер, 1842-1902; Teale’s amputation (operation) (Тіла ампутація (операція)) – Томас Пріджин Тіл – старший, англ. хірург, 1801-1868 тощо [2].

Назви медичних класифікацій.

Skinner classification (Скіннера класифікація) – К.Н. Скіннер, амер. стоматолог, поч. 20 ст.; Black’s classification (Блека класифікація) – класифікація карієсу зубів за подібністю необхідності лікування; Chicago classification (Чиказька класифікація) – класифікація хромосом людини щодо виявлення аномалій, прийнята генетиками в 1966 році у Чикаго; Paris classification (Паризька класифікація) – модифікація Чиказької класифікації хромосом людини, розроблена в Парижі у 1971 році тощо [2].

Назви медичних приладів.

MacKay-Marg electronic tonometer (МакКея-Марга електротонометр) – Ралф Стюарт МакКей, амер. біофізик, народився 1924; Елвін Марг, амер. фізик, народився 1918; Pean’s forceps (Пеана щипці) – Жюль Еміль Пеан, франц. хірург, 1830-1898; Schwarz activator, appliance (Шварца активатор, прилад) – Артур Мартін Шварц, австр. ортодонт, народився 1887; Syms tractor (Сімса апарат) – Паркер Сімс, амер. хірург, 1860-1933; Taylor brace (apparatus, splint) (Тейлора корсет (апарат, шина)) – Чарльз Файєтт Тейлор, амер. хірург-ортопед, 1827-1899; Tuttle’s proctoscope (Тьюттла проктоскоп) – Джеймс Персівал Тьюттл, амер. хірург, 1857-1912 тощо [2].

Інші назви.

MacCallum’s patch, plagues (МакКаллема плями, бляшки) – Вільям Джордж МакКаллем, канад. патолог американського походження, 1874-1944; McDonald’s maneuver, rule (МакДональда прийом, правило) – Елліс МакДональд, амер. гінеколог і патолог, 1876-1955; McMurray’s test (sign) (МакМюррея проба (симптом)) – Томас Портер МакМюррей, брит. хірург-ортопед, 1887-1949; McPheeters treatment (МакФітерса лікування) – Герман Оскар МакФітерс, амер. хірург, 20 ст.; MacWilliam’s test (МакВільяма проба) – Джон Александер МакВільям, брит. лікар, 1857-1937; Maddox prism, rods (Меддокса призма, стрижні) – Ернест Едмунд Меддокс, англ. офтальмолог, 1860-1933; Madelung’s deformity, neck (disease) (Маделунга деформація, шия (хвороба)) – Отто Вільгельм Маделунг, нім. хірург, 1846-1926; Magendie’s foramen, solution, space, symptom (Мажанді отвір, розчин, простір, симптом) – Франсуа Мажанді, франц. фізіолог, 1783-1855; Mahler’s sign (Махлера ознака) – Річард А. Махлер, нім. акушер, 1863-1941; Weil’s stain (Вайля барвник) – Артур Вайль, амер. невропатолог, 1887-1969 тощо [2].

Медичні терміни вивчали І. Беженар (французькі медичні терміни), Ю. Віт (офтальмологічні англійські терміни), Д. Кондратьєв (російські медичні терміни, переклад), І. Гнатишена (сучасні українські медичні терміни, епоніми), Р. Стецюк (кардіологічні терміни), Н. Міцик (клінічні медичні терміни), Т. Лепеха (судово-медичні терміни) [1, с. 55-63].

Найважливішим завданням для медичної термінології сьогодні є відродження, упорядкування та кодифікація медичних термінів. Проблема остаточного винормування та уніфікації української медичної термінології ще не вирішена.

Отже, власні назви становлять значний за обсягом сегмент у системі наукової медичної термінології. Найпоширенішою є номінація хвороб, симптомів, синдромів, мінімальну групу становлять процеси лікування. Мотиви номінації медичних термінів власними назвами – це прагнення увіковічнити автора відкриття або регіон масового поширення хвороби та першу територію її виявлення, що охоплюють національні та світові ареали.

Власні назви у системі медичної термінології не втратили своєї актуальності, що спонукає до подальших наукових пошуків.

Література:

1. Дзюба М. Епонімічні найменування в українській термінології / М. Дзюба // Українська мова. – 2010. - №3. – С. 55-63.

2. Англо-Український Ілюстрований Медичний Словник Дорланда. У двох томах. – Львів, «НАУТІЛУС», 2002. – 2688 с.

3. Яковлева А.М. Сучасний тлумачний словник української мови / А.М. Яковлева, Т.М. Афонська – Х. : ПП «ТОРСШГ плюс», 2007. – 672 с.