Карасьова Ю.К.
До питання визначення
фразеологічної одиниці
У статті розкривається поняття фразеологічної одиниці як лінгвістичного
явища.
Ключові слова: фразеологічна одиниця,
фразеологізм.
Визначення
фразеологічних одиниць є суперечливою проблемою фразеології. Існують різні
підходи, щодо визначення фразеологічної одиниці. Такі вчені як Л.Г.Верба,
Т.Ф.Єфремова, В.М.Телія, Л.І.Ройзензон, А.В.Кунін, С.Г.Гаврін, М.М.Шанський, Л.Г.Скрипник, В.В.Виноградов займалися
цим питанням.
Л.Г.Верба
визначає фразеологічну одиницю як сполучення слів, що не утворюються спонтанно
умовленні, а входять у неї як готові блоки з певними значеннями і як
Т.Ф.Єфремова наголошує, що фразеологічна одиниця має самостійне значення, яке в
цілому не є сумою значень слів, що входять до її складу [2, c.98]; [11].
О.О.Нагорна
наголошує, що синонімічні терміни “фразеологізм” та “фразеологічна одиниця”
вживаються у роботі на позначення семантично зв’язаних словосполучень, які, на
відміну від схожих із ними за формою синтаксичних структур, не створюються
відповідно до загальних закономірностей вибору й комбінації слів при
організації висловлення, а відтворюються в мовленні у фіксованому вигляді. Фразеологізми
не тільки називають позначуване, але й характеризують його, доповнюючи та
збагачуючи номінативний інвентар мови оцінно-експресивними засобами, а також
засобами, здатними описати такі “подробиці” позначуваного, які не вкладаються у
межі лексичної номінації [7, c.9].
ФО виступає в кожному випадку як готова
формула, вона протиставляється у мові та мовленні тим одиницям, що з'являються за зразком і за правилами. Останнім часом деякі
мовознавці не відносять відтворюваність до основних, диференційних ознак ФО на
тій підставі, що “властивість відтворюватися зумовлюється не лише лінгвістичними,
а й психологічними факторами” [1, с. 16]. Майже так само вважає і Л.І.Ройзензон
говорячи, що ФО відтворюється в
готовому вигляді одиницєю мови, що володіє в цілому постійним і не залежним від
контексту значенням [9, стр. 11].
А.В.Кунін
визначає фразеологічну одиницю як стійке словосполучення з ускладненою семантикою, яке
не утворюється за породжуючими структурно-семантичними моделями змінних
сполучень [6, стр. 5].
С.Г.Гаврін
та М.М.Шанський мають однакові визначення ФО і підкреслюють, що фразеологічна одиниця
є відтворюванною в готовому вигляді одиниця мови із двох і більше наголошуваних
компонентів дослівного характеру, фіксована (тобто постійна) за своїм
значенням, складом і структурою [4, стр. 54-59], [12, стр. 23].
Л.Г.Скрипник
називає фразеологічною одиницею лексико-граматичну єдність двох і більше
нарізно оформлених компонентів, граматично організованих за моделлю
словосполучення чи речення, яка, маючи цілісне значення, відторюється у мові за
традицією, автоматично. І наголошує, що фразеологічна одиниця виступає як
соціально зумовлене явище, апробоване спільною свідомістю носіїв мови [10,
стр.11].
Фразеологічним
одиницям властива метафоричність та образність, вони також можуть належати до
стилістично забарвленої лексики. Вони, як і слова, можуть входити до
синонімічних рядів, як і слова, можуть мати антоніми, можуть мати варіанти [2, стр.98].
Література:
1.
Авксентьєв Л. Г. Фразеологічна одиниця як предмет фразеології та її основні
ознаки / Л. Г. Авксентьєв // Мовознавство. - 1979. - № 5.
2.
Верба Л.Г. Порівняльна лексикологія англійської та української мов.
Посібник для перекладацьких відділень вузів. - Вінниця: НОВА КНИГА, 2003.-160
с.
3.
Виноградов, В. В. Основные понятия русской фразеологии [Текст] /
В.В.Виноградов. - Л. : Изд-во ЛГУ, 1946. - 405 с.
4.
Гаврин С. Г. «Фразеология современного русского языка / С. Г. Гаврин. –
Пермь, 1974
5.
Ефремова, Т. Ф. Современный толковый словарь русского языка. В 3 томах. Том
3. Р-Я [Текст] / Т. Ф. Ефремова. - М. : АСТ, Астрель
6.
Кунин, А. В. Курс фразеологии современного английского языка: учебное
пособие для институтов и факультетов иностранных языков [Текст] / А.В.Кунин ;
3-е изд. - Дубна : Феникс+, 1996. - 488 с.
7.
НАГОРНА Ольга Олександрівна УДК 81’373.612+81.373.72 (043) АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Одеса –
2008
8.
Прокольева С. М. Механизмы создания фразеологической образности. / С. М.
Прокольева. – М., 1996.
9.
Ройзензон, Л. И. Русская фразеология [Текст] / Л. И. Ройзензон. - Самарканд
: Изд-во СамГУ, 1977.- 121 с.
10. Скрипник Л.Г. Фразеологія
української мови / "Наукова думка", Київ-1973
11. Телия В. Н. Метафора как модель
смысла произведения и ее экспрессивно-оценочная функция В. Н. Телия // Метафора
в языке и тексте. – М.: Наука, 1988.