Недоступ К.К.

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, м. Харків

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ЗАСОБИ ПОРУШЕННЯ ЦИВІЛЬНОЇ СПРАВИ

В СУДАХ  УКРАЇНИ

Кожна людина має право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України (ЦПКУ), звернутися  до суду за захистом  своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів [1, ст. 55; 2, ст. 15, ч. 1 ст. 16; 3, ч. 1 ст. 3].  До суду, у випадках установлених законом, можуть звертатися органи та особи, уповноважені захищати права, свободи, інтереси інших осіб, державні або суспільні інтереси, а також вони можуть брати участь у цих справах [2, ч. 2 ст. 3].  

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізацію права особи на судовий захист суди здійснюють  з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод [4], а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до Закону України № 3477-ІV [5, ст. 17] застосовуються ними при розгляді справ як джерело права [6]. Так, відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції [4] кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов’язків  має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежними і безстороннім судом, встановленим законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом [7, ст. 8].

 Для розгляду та вирішення по суті цивільних справ, особи та органи, враховуючи їх підсудність, звертаються до суду. Для цього використовують законні процесуальні засоби, вибір яких залежить від характеру спірних правовідносин і змісту правової вимоги, інстантійності суду [7, ч. 2 ст. 17], підсудності справи [3, ст. 108–114] та виду провадження [3] (рис. 1 та 2).

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди перевіряють належність справ до їх юрисдикції та підсудності, правильність форми та змісту заяви, клопотання, скарги.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Рис. 1. Процесуальні засоби порушення цивільної справи у місцевих судах

Цивільна юрисдикція – це визначена законом [3, ст. 15] сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції [6]. Підсудність [3, ст. 108–114] визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції [6]. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом [7, ст. 8].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Рис. 2. Процесуальні засоби оскарження судових рішень у судах вищої інстанції

 

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участь у справі мають право [3] оскаржити рішення та ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку [ст. 291–322], у касаційному порядку [ст. 323–352]  та на перегляд судових рішень Верховним Судом України [ст. 353–360-6]. Процесуальні засобами звернення до судів вищої інстанції вдповідно  є апеляційна скарга, касаційна скарга та заява про перегляд судових рішень (див. рис. 2).

Суд, який прийняв заяву до виробництва зобов´язаний підготовити справу до судового розгляду; сторони вправі надавати докази, заявляти клопотання. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду [8]. Отже, основним процесуально-правовим наслідком порушення провадження у цивільній справі є  виникнення у суду і сторін комплексу процесуальних прав та обовязків, повязаних з подальшим розвитком процесу.

Зважаючи на євроінтеграцію всіх сфер діяльності, наразі є актуальним дослідження процесуальних засобів порушення цивільної справи в судах іноземних держав.  В основу цивільного процесуального законодавства України та країн СНД положено засади цивільного судочинства колишнього СРСР, тому воно схоже. В країнах Євросоюзу процесуальні засоби і порядок звернення до суду за захистом, пред'явлення позову і порушення цивільної справи в судах характеризуються широкою диференціацією [9; 10]. Аналіз наукових публікацій з порушеної проблеми показав, що науковці в основному зосереджені на досліджені відміностей позовного провадження. Наукову роботу утруднює великий обсяг роботи з перекладу нормативного забезпечення цивільного судочинства держав Східної Європи.

Література

1.                        Конституція України: Закон України від 28.06.1996 р.                 254к/96-ВР [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80

2.          Цивільний кодекс України: Закон України № 435-IV від 16.01.2003 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page

3.          Цивільний процесуальний кодекс України № 1618-IV від 18.03.2004 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15

4.          Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_004

5.          Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини: Закон України № 3477-ІV від 23.02.2006 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3477-15

6.                 Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ: Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01.03.2013[Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0003740-13

7.                 Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 07.07.2010 № 2453-VІ [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2453-17

8.                 Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення: Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 11 від 17.10.2014 [Електронний ресурс] – Режим доступу: sc.gov.ua/postanovi_za_2014_rik.html

9.                 Процесуальні засоби порушення цивільної справи в судах іноземних держав [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://yurist-online.com/ukr/uslugi/yuristam/literatura/civ-proces/78.php

10.              Цивілно процесуальне право зарубіжних країн: навч. посіб / під ред. д.ю.н. М.А. Аленова. – Астана, 2012. – 184 с.  [Електронний ресурс] – Режим доступу: http:// paacademy.kz/images/russian%20article%20with%20covers2.pdf