Психология и социология /5. Психолого-воспитательные проблемы развития личности в современных условиях

Студентка 3 курсу Усенко Катерина Віталіївна

Мелітопольский Державний Педагогічний Університет

ім. Богдана Хмельницького, Україна

Дослідження основних форм агресії та стратегій поведінки

в конфліктних ситуаціях

Для здійснення результативної діяльності людині необхідний певний рівень агресії, яка виражається в різних формах агресивних і ворожих реакцій. Конкурентна поведінка накладає відбиток на особистість, зокрема, на його вибір стратегії поведінки в конфликті, який робить вплив на реальну поведінку в проблемній ситуації.

Я звернулася до вивчення такого важливого феномену як агресія, яка супроводжує будь-який вид діяльності, в тому числі і навчання.

Під час спостереження за життям класу, я побачила, що діти проявляють агресивну поведінку та неадекватно реагують на ситуації, таким чином створюючи конфлікти, тому я вирішила дослідити їх поведінку в конфліктних ситуаціях.

Готовність до агресивної поведінки розглядається як стійка риса особистості– агресивність – одна із вроджених установок індивіда, яка відігравала важливу роль у процесі його виживання протягом філогенезу. Конкурентна поведінка, сприяє прояву такого феномену, як агресія, яка виражається в різних формах агресивних і ворожих реакцій, виділених А. Бассом та А. Даркі [3].

Як указують Р. Берон і Д. Річардсон, агресія – важлива психологічна складова багатьох видів діяльності [1]. Стан агресії може бути зовні яскраво виражено, наприклад, в забіякуватості, грубості, «задерикуватості», а може бути більш «затаєним», маючи форму прихованого недоброзичливості і озлобленості [2].

Мета дослідження: виявити й проаналізувати форми агресивних та ворожих реакцій, а також визначити домінуючі стратегії поведінки в конфліктних ситуаціях учнів 3 класу.

Методи дослідження: методика діагностики показників та форм агресії А. Баса й А. Даркі; методика діагностики схильності особистості до конфліктної поведінки К. Томаса; методи математичної статистики.

Дослідження проводилося на учнях 3 класу

Усього в дослідженні брали участь 11 дітей.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. Як свідчать отримані дані, рівень показників індексу агресії та ворожості середній.

Таблиця1

Показники основних форм агресивних та ворожих реакцій

Вивчаючи дані табл. 1, ми бачимо, що в учнів усі форми агресії знаходяться на високому рівні. Але найвищий показник має - «почуття провини».

«Почуття провини, або аутоагресія» - дитина переконує себе в тому, що саме вона є поганою людиною і відчуває провину.

Форми агресії	%
	(n=11)
Аутоагресія (почуття провини)	71
Подозрілість	69
Образа	61
Роздратування	52
Фізична	52
Негативізм	51
Непряма	48
Вербальна	38

З огляду на те, що «негативізм» розглядається як модель протистояння іншим, яка в поведінкових реакціях проявляєтся від пасивного опору до активної боротьби, а «вербальна агресія» висловлює негативні почуття через форму та зміст словесних відповідей, можна передбачити високу вирогідність зовнішніх конфліктів серед учнів, що й спостерігають багато вчителів у своїй роботі.

Конкурентна поведінка накладає відбиток на особистість учня та, зокрема, на його вибір стратегії поведінки в конфлікті, який здійснює вплив на реальну поведінку людини в проблемній ситуації. Для цього ми звернулися до вивчення основних стратегій поведінки в конфлікті, які найбільш активно використовують учні.

Дослідження основних стратегій поведінки в конфлікті показало такі результати (табл. 2).

Стратегії	Середній показник по класу , %
	(n=11)
Поступка	58
Уникнення	56
Компроміс	53
Співпраця	47
Суперництво	36

Таблица 2

Показники рівня переважаючих стратегій поведінки

Із табл. 2 видно, що учні в зовнішньому конфлікті найчастіше застосовують пасивну стратегію – «поступка», «уникнення» та «компроміс», на другому місці активні стратегії – «суперництво» та «співпраця».

Оскільки оптимальним уважається використання всіх стратегій, що забезпечує в процесі взаємодії більш гнучку поведінку, слід відзначити, що учні застосовують від двох до чотирьох стратегій, розширюючи таким чином можливості маневру в проблемних ситуаціях.

Висновки: Для здійснення результативної діяльності особистість має володіти певним рівнем агресії.

Дослідження виявили високий рівень аутоагресії (почуття провини). Аутоагресія проявляється в схильності до самоприниження, самобичування, а іноді – в нанесенні собі фізичних ушкоджень.

Вибір стратегії поведінки визначається особистісними та соціальними факторами. Орієнтація на ту чи іншу стратегію залежить від переважного типу ставлення дітей до оточуючих. Більшість учнів обирають поступку як домінуючу стратегію поведінки в конфліктних ситуаціях.

Література:

1. Бэрон Р. Агрессия / Р. Бэрон, Д. Ричардсон ; [пер. с англ. С. Меленевская,

Д. Викторова, С. Шпак]. – СПб. : Питер, 1999. – 352 с.

2. Кернберг О. Ф. Агресія при розладах особистості і перверсії. - М.: Наука, 1998. - 521 с.

3. Словарь практического психолога / [сост. С. Ю. Головин]. – Минск : Харвест, 1998. – 800 c.