Фізична культура і спорт:

1. Фізична культура і спорт: проблеми, дослідження, пропозиції

Орєхова В.Л.

ДВНЗ «Криворізький національний університет»

ОСОБЛИВОСТІ МОТИВАЦІЇ СТУДЕНТІВ ДО ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНОЮ КУЛЬТУРОЮ

Однією з актуальних соціально-педагогічних проблем навчально-виховного процесу, розвитку фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи у вищих навчальних закладах є виховання позитивного ставлення до фізичного виховання і спорту. Заняття фізичною культурою і спортом здійснюються під впливом певних стимулів, потреб, а саме ціннісних орієнтацій, переконань, ідеалів та інтересів, які й утворюють мотиваційну сферу.

Фізкультурно-оздоровча та спортивна активність студентської молоді в більшій мірі залежить від сформованості у них мотивів занять фізичною культурою.

У психологічній літературі досі немає єдиного розуміння мотиву. Одні вважають, що мотив це усвідомлена потреба, інші під мотивом розуміють конкретний або ж абстрактний об'єкт, що задовольняє потребу. Доцільно поєднати ці дві точки зору: адже без потреби не потрібен об'єкт її задоволення (мета), але й без мети потреба не призведе до свідомої і спрямованої активності людини, тобто пропадає головний сенс мотиву.

У системі забезпечення здоров'я студентів виділяють два елементи: навчальний час і позанавчальний час студента. Навчальний час регламентується розкладом занять. Важливе місце в ньому займають навчальні навантаження, гігієнічні умови проведення занять, харчування, фізкультурно-спортивні тренування. Позанавчальний час «заповнюється» студентами самостійно додатковими заняттями з навчальних предметів, заняттями у фізкультурно-спортивних секціях, виконанням домашніх завдань і т.д. Саме розуміння студентом власного здоров'я як особистісно значущої цінності змушує його частину позанавчального часу присвячувати зміцненню свого здоров'я. Формування адекватного ставлення до здоров'я передбачає звернення не стільки до когнітивної сфери, безпосереднім мотивам збереження здоров'я, скільки до цілого комплексу мотиваційних підструктур, що визначають загальну спрямованість особистості. Це можуть бути мотиви до праці, перспектива професійного зростання і мобільності, мотиви матеріального благополуччя, досягнення соціального престижу, підвищення соціального статусу, самооцінки, самовдосконалення.

Але до свідомо обґрунтованих мотивів слід віднести цінності й переконання. Переконання – це такі мотиви практичної і теоретичної діяльності, які обґрунтовані теоретичними знаннями і всім світоглядом людини. Інтереси і схильності можуть значно змінюватися протягом життя. Однією з найважливіших причин є те, що вони в дуже великій мірі залежать від потягу до нового з цікавості. Інакше справа постає з переконаннями. Якщо вони глибоко обґрунтовані теоретичними знаннями і всім світоглядом людини, вони зберігаються протягом усього його життя.

Як показують численні соціологічні дослідження та експертні оцінки, серед мотивів заняття фізкультурою у молодіжному середовищі домінують прагнення до краси тіла та силі. Дівчата в основному віддають перевагу першому мотиву, юнаки – другому, хоча чоловічій половині теж не чужа турбота про зовнішній вигляд. У студентському віці здоров'я для більшості не є актуальною проблемою, тому цей мотив зустрічається рідко.

Однією зі складових границі, яка відділяє молодь від дорослої частини населення, є ставлення до фізкультури як засобу підтримки фігури. Більшість студентів регулярно або епізодично вдаються до цього інструменту конструювання або підтримки свого тіла.

У виборі засобів контролю свого тіла простежуються гендерні відмінності. Красивими хочуть бути всі, але якщо дівчата більший акцент роблять на дієту, то чоловіча стать в дещо більшій мірі віддає перевагу фізкультурі та спорту. Відмінності між мотивацією у чоловіків і жінок, мабуть, слід пояснити їх ставленням до занять і тієї цінності, яку займають фізкультура і спорт у їх житті.

Похідним мотивом виступає спілкування. На тренуваннях у процесі взаємодії складаються колективи, що володіють притягальною атмосферою. Спілкування у процесі таких занять виступає як цінність, як самостійний мотив. Особливо значуща роль спілкування як мотиву при заняттях туризмом, оскільки тривалі походи створюють широкі можливості для доповнення фізичних навантажень розмовами, піснями і т.д.

Варіантами причин початку занять можуть бути бажання створити собі привабливий імідж, позбутися негативних емоцій і т.д.

Представлені факти вимагають пильної уваги викладачів до організації та змісту занять, а також дозволяють викладачам, по-перше, враховувати мотивацію проведення занять, а по-друге, диференційовано підходити до роботи зі студентами, формуючи у них моральні вольові та інші якості.

Список літератури:

1. Бондарчук Н.Я. Тестування фізичних показників та функціональних можливостей студентів УжНУ з різних біогеохімічних зон Закарпаття // Молода спортивна наука України: Зб. наук. пр. з галузі фіз. культури і спорту. – Л., 2004. – Вип. 8. – Т. 3.

2. Доброрадных М.Б. Ценности здоровья и имиджа в образе жизни студентов / Доброрадных М.Б. // Юбилейный сборник научных трудов молодых ученых и студентов РГАФК. - М.: 1998.

3. Конеева Е.В Физическая культура. Учебное пособие для ВУЗов «Феникс», - М.:  2005.