Фізична культура і спорт/1. Фізична культура і спорт: проблеми, дослідження, пропозиції.

Шарафутдінова С.У.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Україна

Формування емоційної стійкості студентів вищих навчальних закладів засобами фізичного виховання

Однією з наважливих передумов успішного вирішення людиною її основних життєвих задач і фактором збереження психічного і фізичного здоров’я є емоційна стійкість. Її вважають однією з найважливіших детермінант успішності життєдіяльності людини в цілому, складовою частиною емоційного інтелекту людини, що забезпечує, зокрема, підтримування нею доброзичливих стосунків з оточуючими.

Недостатній рівень сформованості емоційної стійкості приводить до підвищення напруженості, зниження ефективності виконання професійної діяльності, підвищує тривожність, являється фактором, що призводить до розвитку стресу і емоційного вигорання – процесу поступової втрати емоційної, когнітивної і фізичної енергії, що проявляється у симптомах емоційного, розумового виснаження, фізичної втоми, зниження задоволення від виконання роботи.

Отже, зберегти психологічне здоров’я, попередити виникнення негативних емоційних станів і розвитку синдрому емоційного вигорання можливо за умови наявності емоційної стійкості. Формування і розвиток емоційної стійкості є одним із провідних напрямів галузі освіти, яка тісно пов’язана з вихованням особистості.

Метою дослідження є розвиток психічної та емоційної стійкості студентів на заняттях з фізичного виховання.

Термін «емоційна стійкість» у сучасній психології пов'язаний з вивченням поведінки людини в екстремальних умовах. Проблема психологічної стійкості людини знайшла відображення у дослідженнях Л.М.Аболіна, Л.В.Кулікова, Є.П.Крупніка, К.Ц.Левіна, Н.А.Подимова, Д.Н.Узнадзе, Ф.Хоппе, В.Е.Чудновського, Е.Еріксона, П.І.Зільбермана, М.І.Дяченко, В.А.Пономаренко та ін. Аналіз психологічної літератури різної спрямованості показав, що багато з авторів до важливих складових психологічної стійкості особистості відносять стійкість (стабільність) емоційну, яка забезпечує можливість протидіяти небажаному впливу середовища.

Емоційна стійкість – властивість особистості, що виражається у стійкості емоційного стану в умовах емоційних навантажень. Емоційна стійкість являється складним соціально-психологічним явищем, в структурі якої можна виділити ряд компонентів, які визначають ступінь її сформованості: мотиваційно-ціннісний, когнітивний, емоційно-особистісний, практико-дієвий.

Формування емоційної стійкості студентів вищих навчальних закладів засобами фізичного виховання сьогодні набуває соціального значення. В процесі проведення занять з фізичного виховання викладач завжди оцінює емоційну та психологічну стійкість студента та його вольові якості, і за цими параметрами може впливати на виховання емоційної стійкості. Слід відмітити, що у кожного студента емоційна стійкість має різні рівні, які визначаються його індивідуальними особливостями, власним набутим досвідом, знаннями, навичками та вміннями.

Певні вправи та моделі ситуацій (в ігрових видах спорту) можуть бути використані для набуття студентами емоційного досвіду та напрацювання вміння приведення дій до вимог ситуації. Працюючи зі студентами над удосконаленням технічних прийомів та стабільністю їх виконання у напружених ситуаціях, формуючи мотивацію та використовуючи вправи, що сприяють покращенню фізичної форми студентів, викладач тим самим створює можливості їх особистісного розвитку, стимулює усвідомлення ними своїх можливостей, виховує вміння досягати цілей та здатність прораховувати наслідки своїх дій. Набуття та розвиток вказаних якостей виховують емоційну стійкість та кращу здатність до регулювання психічних навантажень у життєвих ситуаціях.

Отже, фізична підготовка вимагає розвитку не тільки технічних, тактичних та інших, притаманних будь-якому виду спорту вмінь, а і виховання складного комплексу особистісних якостей, включаючи емоційну стійкість та здатність регулювати психічну напруженість. Це дозволяє стверджувати, що за умови приділення достатньої уваги розвитку емоційної стійкості на заняттях з фізичного виховання, створюються передумови для покращення вміння переборювати негативні ситуації і після цього швидко відновлюватися для продовження боротьби, розвивати свідому саморегуляцію дій та приводити їх у відповідність до вимог ситуації. Крім того, розвивається вміння прогнозувати розвиток ситуації та приймати швидкі рішення про способи подолання перешкод.

Таким чином, емоційна стійкість, як один із важливих факторів надійності, ефективності та успіху дій в екстремальних умовах, являється важливою якістю сучасної молоді, а процес її формування є необхідною умовою готовності до дій у складних життєвих ситуаціях. Вміння, набуті у ході занять з фізичного виховання, можуть також сприяти кращій адаптації студентів до умов, в яких буде відбуватися їх майбутня професійна діяльність.

Література:

1. Аболин Л.М. Эмоциональная устойчивость и пути ее повышения /Л.М. Аболин // Вопросы психологии. – 1989. - № 4. – С. 141-149.

2. Аршава І.Ф. Емоційна стійкість людини і її діагностика / І. Ф. Аршава. – Д.: Вид-во ДНУ, 2006. – 336 с.

3. Дьяченко М.И. О подходах к изучению эмоциональной устойчивости / М. И. Дьяченко, В. А. Пономаренко // Вопросы психологии. – 1990. – № 1. С. 106-112.

4. Носенко Е.Л. Форми відображеної оцінки емоційної стійкості та емоційної розумності людини / Е.Л.Носенко, І.Ф.Аршава, К.П.Кутовий. – Д.: Вид-во «Інновація», 2011. – 178 с.