Фізична культура і спорт/2. Розвиток фізичної культури і спорту в сучасних умовах.

Козлова Т.Г.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Україна

Використання шейпінг-тренувань для зменшення ваги і корекції фігури студенток

Проблема зайвої ваги в Україні останнім часом набула характеру епідемії. Основними факторами ризику ожиріння є генетична схильність, низький рівень фізичної активності, нераціональне харчування. Зайва вага може стати причиною виникнення ряду тяжких захворювань. А нормалізація маси тіла завжди супроводжується покращенням роботи серцево-судинної системи, зменшенням задишки і набряків, регуляцією вуглеводного і жирового обміну, зменшенням болів в хребті і суглобах, поліпшенням загального самопочуття.

Нормалізація маси тіла, покращення самопочуття і обміну речовин можливі при виконанні певних вимог: дотримування режиму дня, правильного харчування, ведення активного способу життя, частого перебування на свіжому повітрі, а також регулярних занять фізичними вправами. Для реалізації поставлених вимог рекомендуються заняттях шейпінгом. Програма з шейпінгу складається з двох етапів, на кожному з яких вирішуються певні задачі. Перший етап призначений для схуднення, зменшення жирових відкладень, а другий – для корекції фігури, створення рельєфу м'язів. Шейпінг – система фізкультурно-оздоровчих занять, спрямованих на оздоровлення організму та досягнення гармонійно розвинених форм тіла в поєднанні з високим рівнем рухової підготовленості.

Заняття з шейпінгу передбачають індивідуальний підхід, в результаті якого враховуються всі особливості тіла – конституція, будова скелету, процентний вміст жиру і інші показники. Ефект занять значно підвищується за умови відновлення організму після фізичної активності, правильного харчування, дотримування режиму дня.

Мета дослідження – визначення впливу шейпінг-тренувань на зменшення ваги і корекцію фігури студенток 18-19 років НТУУ «КПІ».

Контрольна група студенток (n=25) з ІМТ від 18,5 до 30 кг/м2 займалася шейпінгом два рази на тиждень (вересень 2015 р. – березень 2016 р.). Стандартне заняття тривало 60 хвилин і складалося з чотирьох частин: розминки, аеробної складової, вправ для розвитку сили м’язів, стретчингу і заминки. Послідовне поєднання роботи силового характеру з різноманітними вправами аеробної спрямованості (вправи загального розвитку в режимі нон-стоп, елементи хореографії, танцювальні види аеробіки, хода, біг), а також зі стретчингом (вправи, спрямовані на удосконалення гнучкості та на розвиток рухливості суглобів), аутотренінгом (створення певних уявлень для регулювання психічного стану), вправами на розслаблення, дихальними вправами тощо дали змогу досягти поставленої мети дослідження.

Для визначення рівня кардіотренування, в основній частині заняття вимірювався пульс у студенток, який розраховувався за формулою: (220 – вік) x 0,6 – нижня частота діапазону серцевих скорочень; (220 – вік) x 0,7 – верхня. Для 18-19-тилітніх пульс коливається у межах 120-140 ударів за хвилину. Активні кардіотренування, відмінно спалюють жир, тому при регулярних заняттях, досить швидко можна привести тіло в належну форму.

Звичайно, у початківців в перші тижні тренувань маса тіла поступово знижується за рахунок втрати надлишків води і жиру. Потім вона знову де­що збільшується, так як під впливом фізичних вправ збільшується м’язова маса.

Ступінь відповідності маси студентів до їх росту визначався за допомогою масо-ростового індексу. Індекс маси тіла – ІМТ дозволяє оцінити, чи є маса недостатньою, нормальною або надлишковою. МТ (маса тіла) визначалась вагами (кг). Зважування проводилось в легкому одязі, без взуття. Зріст вимірювався за допомогою зрістоміра. Розрахунок ІМТ проводився за формулою: IMT= M/P2, де M – маса тіла в кг, P – зріст в метрах.

Завдяки показнику IMT масу тіла можна розрізняти як нормальну, надлишкову та збільшену, а також визначати ступінь енергетичного дефіциту, або ожиріння. На даний час нормативною (схваленою ВООЗ) є класифікація, яку розробив національний інститут здоров’я США. Для вікової групи 18-19 років нормальний діапазон ІМТ знаходиться в межах 19-24. Результати дослідження наведені у табл. 1.

Таблиця 1. Показники ІМТ у студенток 18-19 років, %

IMT, кг/ м2

Оцінка

Початок дослідження

Кінець дослідження

18,5-25

Нормальний діапазон, найменший ризик проблем зі здоров’ям

87,5

90,5

25-30

Надлишок маси тіла

12,5

9,5

Висновки:

1.            Індекс маси тіла (ІМТ) дозволив визначити ступінь відповідності маси студентів до їх росту.

2.            Навантаження шейпінг-тренувань будувались згідно з результатами ІМТ.

3.            Студентам з надмірною масою тіла рекомендувалось знизити калорійність харчування, збільшити рухову активність.

4.            Корекція форм тіла, що є результатом занять шейпінгом, сприяє позбавленню від психологічних комплексів з приводу недоліків фігури (зайвої ваги, неправильної постави тощо).

5.            Запропонована програма з шейпінгу у поєднанні з відновленням організму, правильним харчуванням, дотриманням режиму дня дозволили зменшити вагу тіла у 3% студенток і скорегувати їх фігуру.

Література:

1.            Тутельян В.А. Новые стратегии в лечебном питании / В.А.Тутельян, Т.С.Попова. – М.: Медицина, 2002. – 135 c.

2.            Хоули Э. Т. Оздоровительный фитнес: пер. с англ. / Э. Т. Хоули, Б.Д. Френкс. – Киев: Олимп. л-ра, 2000. – 480 с.