УДК 612.658.3.04 Біологія. Фізіологія людини та тварин

Карпенко Ю. В., Дрегваль І. В.

Дніпропетровський національний університет

Динаміка зв’язку між показниками фізичного розвитку та вегетативними показниками серцево-судинної системи студентів природничих спеціальностей

Відомо, що стан здоров’я населення України в сучасних умовах характеризується підвищенням захворюваності, насамперед серед людей молодого віку [1]. Переважна кількість нозологій – це захворювання серцево-судинної системи . Як відомо, серцево-судинна система є важливою ланкою фізичної працездатності людини, що у свою чергу визначає рівень фізичного розвитку і загальний стан здоров’я. Існує значна кількість робіт, де вирішувалося питання визначення властивостей нервових процесів та їх зв’язок із сенсомоторними, психічними та вегетативними реакціями, а людини. Одночасно існують роботи, які присвячені вивченню особливостей фізичного розвитку та стану здоров’я студентів та молоді [2]. В той же час, аналіз наукової літератури вказує на те, що не достатньо вивчено особливості фізичного розвитку із одночасним дослідженням вегетативного тонусу та їх звя’зку. Тому метою наших досліджень було проаналізувати зв’язок між фізичним розвитком та вегетативними показниками студентів природничих спеціальностей.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Дослідження проводились серед студентів 18-22 річного віку. Було обстежено 30 студенток з біолого-екологічного факультету та 21 студент з фізичного факультету ДНУ.

Для аналізу зв’язку між рівнем фізичного розвитку та вегетативними показниками серцево-судинної системи у студентів ДНУ, нами були проведені вимірювання морфологічних та фізіологічних ознак. Зокрема, вимірювання довжини та маси тіла, затримка дихання на вдиху та видиху, а також вимірювання ЧСС, артеріального тиску, ЖЄЛ, станової м’язової сили.

Рівень фізичного розвитку та функціонального віку організму визначався за методикою А. Л. Решетюка та А. Н. Каракашяна [3].

Тип фізичного розвитку організму студента визначали за відхиленням значень ФВ від значень КВ. Відхилення ФВ не менше ніж 5 років від КВ відображає фізіологічний розвиток, більш ніж на +5 років - акселерацію, більш ніж на –5 років – ретардацію.

Вегетативний індекс (ВІ) Кердо підраховують за формулою. При повній вегетативній рівновазі (Естонії) в серцево-судинній системі ВІ=0. Якщо коефіцієнт позитивний, то переважають симпатичні впливи; якщо негативний – то підвищений парасимпатичний тонус.

Матеріали досліджень оброблені статистичними методами, із застосуванням кореляційного аналізу і регресійного моделювання за допомогою статистичних пакетів Statistica 5.0 та Microsoft Excel.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Із показників фізичного розвитку студентів видно, що особливістю їх фізичного розвитку є наявність гетерохронності у динаміці морфофункціонального дозрівання.

За визначеним КФР ми встановили що у хлопців КФР був низьким, як восени, так і весною. У них він достовірно змінився. весною в порівнянні з осінню (збільшився на 6%).

У дівчат рівень фізичного розвитку був середній. На відміну від хлопців у дівчат КФР не змінився весною. За ФВ ми визначили, що у хлопців фізичний розвиток відмічається ретардацією, у дівчат фізіологічним розвитком.

Отриманий результат свідчить про прискорене біологічне дозрівання дівчат, порівняно із юнаками.

За визначеним ВІ видно, що в обох групах, як восени, так і весною переважають симпатичні впливи на серцево-судинну систему. Але кількість студентів із парасимпатичними впливами весною збільшується та навіть з’являються студенти зі станом рівноваги між системами.

Нами був підрахований відсоток студентів, у яких змінились впливи вегетативної нервової системи на серцево-судинну систему весною в порівнянні з осінню. А перехід парасимпатичних впливів на симпатичні відбулися лише у 7% дівчат та 19 % хлопців.

Проведений кореляційний аналіз між показниками фізичного розвитку та вегетативними показниками серцево-судинної системи свідчить, що у дівчат студенток восени та весною кількість достовірних зв’язків обмежено, причому восени їх менше ніж весною.

Таким чином у дівчат серцево-судинна система характеризується автономізацією, наявністю в якості системоутворюючого фактору антропометричних параметрів, що визначає розвиток функціональних можливостей організму (м’язової сили та витривалості).

У хлопців, порівняно із дівчатами виявили більшу кількість вірогідних кореляційних зв’язків між показниками фізичного розвитку та вегетативними показниками серцево-судинної системи. Причому у хлопців з парасимпатичними впливами на серцево-судинну систему, як восени так і весною, відмічено більше зв’язків між показниками, ніж у студентів з симпатичними впливами. Це може бути пов’язано з прискореним біологічним дозріванням дівчат, порівняно із юнаками на розумовими навантаженнями весною внаслідок сесії.

ЛІТЕРАТУРА

1. Григорович Є.С., Трофименко А.М. Фізична культура в житті студента. - Мінськ: МГМІ, 2000. - 2000. - 44с.

2 Либанова Э.М. Продолжительность жизни населения, К.: Наукова думка, 1991– 213 с.

3. Коробейников Г.В. Психофизиологические механизмы умственной деятельности человека. – К: - 2000.- с.70-85.