Экономические науки/3.Финансовые отношения.

Іщенко В.В.

Національний університет державної податкової служби України, Україна

Мінімізації податків та причини її виникнення

Прагнення зменшити свої податкові зобов’язання – це об’єктивне соціальне явище. Як говорив один з персонажів роману Дж. Грішема “Фірма” “Я патологічно не можу платити податки і віддавати державі свої гроші” [1]. Здається, що в цьому простому формулюванні і криється мотивуючий мотив, що змушує платників податків ставати на шлях податкової мінімізації.

Саме вищевказаними обставинами, можна пояснити масовий характер ухилянь від сплати податків, а також те, що в усіх без винятку країнах проблема криміногенності в податковій сфері завжди актуальна.

Однак, конкретних причин, що безпосередньо підштовхують підприємців до ухилення від сплати податків досить багато, а саме:

– моральні причини (морально-психологічні);

– політичні причини;

– економічні причини;

– техніко-юридичні причини.

Моральні причини в основному породжуються характером податкових законів. Однаковість закону для усіх припускає ситуацію, коли норма закону обов’язкова для усіх без винятку. Однак податковий закон не є загальним, внаслідок надання податкових пільг окремим категоріям платників. Це приводить до того, що окремі групи платників податків виявляються в більш вигідному положенні в порівнянні з іншими.

Стабільність законів означає незмінність його положень протягом тривалого періоду часу, але, податкові закони – є постійний. Наприклад, зміни і доповнення до Законів України “Про оподаткування прибутку підприємств” (близько 110) [2] і “Про податок на додану вартість” (близько 130) [3] з моменту їхнього видання в вносилися найчастіше.

Коливання податкового законодавства, постійна зміна об’єкту оподатковування знижують їх авторитет, що у свою чергу викликає у платників податків відчуття необов’язковості їх виконання. Крім того, на відміну від інших законів, податкові закони не є безкомпромісними. Навіть відносно законослухняні громадяни відносяться до податкового законодавства з меншою повагою, ніж до інших законів, вважаючи, що держава встановлює податки винятково у своїх інтересах.

Таким чином, якщо тривалість і однозначність закону визначає модель поведінки громадян стосовно нього, що найчастіше призводить до дотримання даного закону, але нестабільність, відсутність узгодженості і неупередженості податкового закону, навпаки, викликає у громадян неповагу, і, як наслідок, призводить до порушення у вигляді ухилення від сплати податків. Однак моральні причини породжуються не тільки особою і характером податкових законів, але й податковою системою в цілому. У випадку непосильного податкового навантаження, коли платник податків фактично “працює на державу”, у нього виникає почуття придушення державою.

Політичні причини підштовхують платника податків до ухилення в тому випадку, коли податки використовуватися державою не тільки для покриття своїх витрат, а ще і як інструмент соціальної чи економічної політики.

Як інструмент економічної політики, податки проявляються в тому, що держава підвищує податки для деяких галузей виробництва з метою зменшити частку даних галузей економіки і знижує податки для інших галузей, більш перспективних або слаборозвинених і більш корисних для їхнього найшвидшого розвитку. У такій ситуації підприємства тих галузей, податки для який підвищені, намагаються ухилитися від сплати податків, причому, головною метою такого ухилення є не тільки корисливі інтереси, але і прагнення зберегти підприємство або галузь.

Економічні причини також викликають прагнення в платника податків до ухилення від сплати податків. Економічні причини можна розділити на два види: причини, що залежать від фінансового стану платника і причини що породжені загальною економічною кон’юнктурою.

Фінансовий стан платника іноді є основним чинником для ухилення від сплати податків. Платник податків вирішує: чи виправдається вигода від ухилення від сплати податків чи навпаки, несприятливі наслідки будуть на багато більшими. Якщо ухилення, з матеріальної точки зору себе виправдує, то платник податків, швидше за все, не стане сплачувати податки. Причому, чим вище податкова ставка, тим сильніше бажання платника податків ухилитися від сплати податків, тому що отримана від ухилення вигода істотно збільшується.

Якщо фінансовий стан платника податків стабільний, то він не буде ухилятися від оподатковування, щоб не підірвати свій авторитет і репутацію свого бізнесу. Однак, якщо ж фінансовий стан – не стабільний чи він на межі банкрутства, і несплата податків є єдиним засобом “залишитися на плаву”, то підприємець, практично не задумуючись, скористається цим.

Економічні причини, породжені загальною економічною кон’юнктурою, проявляються в періоди криз у державі або у період розквіту економіки. В період економічної кризи, керівництво будь-якої країни змушено вживати відповідні заходи для стабілізації економіки. Найчастіше це досягається жорсткою регламентацією ринку і ринкових відносин шляхом встановлення державних цін на окремі види товарів чи введення системи розподілу окремих товарів. В такий період ухилення від сплати податків підсилюються тим, що поряд з державним легальним ринком з’являється паралельний “тіньовий” ринок. Угоди, укладені на такому ринку не оподатковуюся, тому що не можуть бути проконтрольовані державою.

Парадокс, але в періоди процвітання економіки і розширення міжнародного співробітництва ухилення від сплати податків також може активізуватися. Податковий контроль обмежується територією відповідної держави і не виходить за її межі, тому виникають можливості для приховання закордонних доходів завдяки вільному руху капіталу.

Техніко-юридичні причини полягають в складності податкової системи. Складність перешкоджає ефективності податкового контролю і створює платникові податків можливість уникати сплати податків.

Крім того, необхідно відзначити, що саме податкове законодавство найчастіше дає підприємцю всі можливості для пошуку шляхів зниження податкових виплат. Зокрема це обумовлено:

– наявністю податкових пільг – підприємці шукають шляхи для того, щоб ними скористатися;

– наявністю різних систем оподаткування – дають вибір платнику податків варіантів з більш низькими ставками;

– наявністю джерел віднесення видатків і витрат: собівартість, фінансові результати, прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства;

– наявністю прогалин у законах – недосконалість юридичної техніки і не врахування законодавцем усіх можливих обставин, що виникають при нарахуванні і сплаті того чи іншого податку;

– не чіткістю формулювань податкових законів, що дозволяють по різному трактувати ту саму правову норму.

На сам кінець необхідно відзначити, що підприємець може стати на шлях ухилення від сплати податків не тільки по одній з перерахованих вище причин, а як це найчастіше буває, відразу через декілька. Тобто, зазначені причини не є взаємовиключними і, утворюючи визначену сукупність, іноді змушують ухилятися від податків навіть законослухняних громадян. Також суттєвим є те що прийняття податкового кодексу зможе усунути протиріччя, колізії, прогалини інші недоліки в правовому регулюванні податкових відносин.

Література:

1. Джон Гришэм. Фирма. Клиент. – Изд-во «АСТ», 2004. – 808 с.

2.  Про податок на додану вартість: Закон України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР // Відомості Верховної Ради. – 1997. – № 21. – ст. 156.

3. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України від 22.05.97 р. № 283/ВР // Відомості Верховної Ради. – 1995. – № 4. – ст. 28.